Ситуація на ринку зернових загрожує продовольчій безпеці країни

04-лист-2020

Різке збільшення вартості кормів через ситуацію, яка склалася на ринку зернових упродовж останніх кількох місяців, негативно вплинуло на собівартість виробництва продукції тваринництва.

Комбікорми у собівартості продукції птахівництва та свинарства займають 65−70%. Здороження фуражної кукурудзи на понад 65%, фуражної пшениці - на 57%, соняшникового та соєвого шротів на 39% та 42% відповідно, сприяли зростанню вартості комбікормів на 40−45%. Так, якщо на початку 2020-го року середня собівартість виробництва комбікорму «Фінішер» для свиней складала 4,9 грн/кг, то станом на середину жовтня цей показник перевищив 7 грн/кг. Така ситуація, поряд з послабленням закупівельних цін на живець, не тільки обумовлює збитки виробникам свинини, а й сприятиме активному виходу операторів з ринку та припиненню реалізації проектів подальшого розвитку.

Аби не допустити подальшого здороження сировини та запобігти дефіциту фуражу на ринку Асоціація «Свинарі України» спільно з Асоціацією «Союз птахівників України» звернулися до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням внести до Меморандуму про узгодження позицій на ринку зерна загальні річні обсяги експорту кукурудзи.

pigua.info

Більше новин
Уряд запроваджує держрегулювання цін на соціальні продукти – заява
01-бер-2022

В Україні запровадять державне регулювання цін на основні соціальні продукти на період війни.

Про це заявив міністр аграрної політики і продовольства Роман Лещенко заявив в ефірі телеканалу Рада.

Протягом 10 днів за передплатою забезпечать фінансування виробництва соціально значущих продуктів для держпідприємств, які не перебувають у зоні бойових дій.

«Особи, які зараз продають хліб і інші продукти харчування у 2-3 рази дорожче, будуть нести юридичну відповідальність. Це прирівнюється до мародерства», – говорить Лещенко. аголосив міністр.

Мінагрополітики  збирає від українців інформацію про суб'єктів господарювання, які завищують ціни на продукти харчування. Спекулянтів пізніше покарають.

Нагадаємо, що Мінагрополітики та Мінсоцполітики організували координаційний штаб для забезпечення харчами українців і просять аграріїв просять допомогти з наповненням складів агропродукцією.

Склад координаційного штабу знаходиться в с. Острів, вул. Промислова, 1. (Великоберезовицька громада, Тернопільська обл.). Усі додаткові питання за номерами Координаційного штабу:

+ 380504375070​​

+ 380676785913

+ 380952683229​​

+ 380676785916

Орієнтовний перелік продуктів для поставки на склади штабу:

  • Крупи різні
  • Пластівці усіх видів
  • Готові сухі сніданки
  • Макаронні вироби
  • Консервація: м’ясна, м’ясо-рослинна, рослинна.
  • Цукор
  • Згущене молоко
  • Олія
  • Печиво фасоване різне

 Заповнити онлайн форму виробники підприємств можуть за посиланням.

 

Детальніше
Грубі, гранульовані та перспективні: який корм їсть худоба в Україні?
28-серп-2018

Україна має великі можливості для розвитку галузі тваринництва, продукція може конкурувати на світовому ринку, але сектор в останні роки знаходиться у кризовому стані. На це вплинули І закриття російського ринку збуту і збільшення комунальних тарифів, витрат на виробництво і економічна криза.

З 2015 року поголів'я великої рогатої худоби скоротилось на 10,8% і склало 2 млн 17 тис. голів. Висока вартість утримання корів та скорочення споживання молока поставило тваринницькі господарства в умови, коли вигідніше забивати поголів'я і продавати м'ясо, ніж продовжувати розведення худоби. Також через високу вартість утримання за цей самий період скоротилася і кількість кролів в Україні на 8%, до 4 тисяч. І тільки вирощування кіз та овець, незважаючи на свою нішевість в останні роки, показували зростання (+1−2%). Спад у тваринництві відобразився і на ринку кормів. З 2015 по 2017 рр., їх виробництво впало до 29,74 млн. тонн.

Усі корми, які використовуються в сільському господарстві в Україні, можна розділити на такі види:

Соковиті корми — це корми рослинного походження, в складі яких повинно міститися значна кількість води (70−92%). Це пасовищна трава і посівні культур, кормові гарбузи і кавуни, кормові коренеплоди, бадилля.

Грубі корми — це сухі корми рослинного походження, які містять багато клітковини (25−45%). А саме: сіно, солома, полова, гілковий корм.

Концентровані корми — це корми з невеликим вмістом води (8−12%) і клітковини (3−10%) і високою поживністю (0,7−1,35 кормових одиниць на 1 кг корму). До них відносяться: зерно злакових, олійних і бобових культур, продукти їх переробки (дерть, висівки, макуха, комбікорми), а також відходи харчової промисловості.

Інші корми: замінники молока, сироватка, м'ясна і кісткове борошно, інші корми тваринного походження, кормові суміші, харчові та інші відходи.

Не дивлячись на скорочення поголів'я худоби, споживання грубих гранульованих кормів зростає. Це відбувається завдяки великому попиту з боку сільських господарств, які використовують його в якості замінника більш дорогих комбікормів. Для кожної виду тварин існують свої причини використання саме такого виду харчів. Наприклад, козам влітку можуть нашкодити певні рослини, які ростуть на пасовищах. Тож використовуючи гранули, господар впевнений в якості і користі корму. А у вівець грубі корма — взагалі основа раціону. Правильне харчування молочних корів має принципове значення і напряму впливає на їх продуктивність. Для виробництва молока необхідно багато мікро- і макро-елементів, і якщо корова не отримує їх з корму, то «віддає» з власного організму, що призводить до виснаження тварини.

Близько 3% виготовлених гранульованих кормів Україна відправляє на експорт. Одними з найбільших ринків споживання українських трав'яних гранул є Німеччина, Франція і Єгипет. Але ці ринки вже доволі насичені, тому експорту радять орієнтуватися на країни Близького Сходу. Наприклад, Саудівську Аравію, яка повністю стала залежна від імпорту необхідної продукції для сільського господарства, особливо після прийняття закону про заощадження водних ресурсів в країні.

agravery

Детальніше
Ключові тренди 2018-го
21-груд-2018

Рік добігає кінця і всі традиційно підводять підсумки. Чим жила світова молочна галузь і які фактори на неї впливали?

За даними MilkNews, аналітики Deloitte називали 2018 ще одним роком турбулентності на молочному ринку. На ринок продовжують негативно впливати: неоднозначна ситуація з попитом в Китаї, ембарго в Росії і скасування квот на виробництво молока в Євросоюзі. Ці показники призвели до низьких цін на рівні аграріїв.

Однак, експерти бачать на ринку і позитивні зміни: постійне зростання населення, в більшій мірі міського, приріст доходів країн, що розвиваються і мода на здорове харчування. Вже до 2020 року попит на молоко виросте на 2,5%.

Торгові війни та перерозподіл ринку. 2018 рік виявися досить активний на торгові угоди та суперечки в глобальній торгівлі молочними продуктами. Найбільш обговорювали торгові війни між двома найбільшими економіками — США та Китаєм. Конфлікт тривав практично впродовж усього року. Імпортні мита зросли з 10 до 25%. Варто розуміти, що США забезпечує 12% всього китайського імпорту молочних товарів, а частка Китаю в експорті США складає близько 11%. Найбільше в цій ситуації постраждала торгівля сироваткою, адже вона складає більше 50% всіх закупівель з боку Китаю.

Проте, ескалацію цього конфлікту було призупинено в ході саміту G20 в Аргентині, який відбувся на початку грудня 2018 року. Спершу державне телебачення Китайської Народної Республіки (КНР) оголосило, що на робочій зустрічі Дональда Трампа і Сі Цзіньпіна в Буенос-Айресі було вирішено не вводити нових взаємних торгових мит після 1 січня 2019 року. В оприлюдненій дещо пізніше заяві Білого дому сказано, що мораторій на введення підвищених тарифів триватиме 90 днів, і цей час буде використано для двосторонніх переговорів.

Америка припинить подальше підвищення мит на китайський експорт, а Китай у відповідь погодився закупити вироблену в США сільськогосподарську і промислову продукцію.

Кліматичні качелі. Протягом року погода «не балувала» фермерів по всьому світу. В основному холодна та волога погода затримувала зростання зеленої маси на початку весни в Європі. Крім того, влітку сильна посуха негативно вплинула на якість пасовищ та виробництво кормів в основних молочних регіонах північної Європи. Через нестачу кормів деякі фермери вдавалися до забою непродуктивного стада.

В Австралії через аномальну жару також постраждали основні виробничі регіони. Як наслідок, 2018/19 маркетинговий рік (початок в липні) країна розпочала зі зниження виробництва молока і за підсумками чотирьох місяців обсяг зменшився на 4,8% — до 3,3 млн т.

Зниження впливу інтервенційних запасів. За даними MilkNews, загрозливі обсяги сухого збираного молока на складах, а це близько 370 тис. т., тиснули на світовий молочний ринок протягом усього 2017-го.

У 2018 році європейська влада всерйоз взялися за проблему та почала активно розпродавати запаси. До кінця листопада на складах залишалося 167 тис. т сухого молока.

За різними оцінками накопичені запаси буде розпродано у березні-серпні 2019 року.

Нові споживчі тренди. Вихід на глобальну арену країн, що розвиваються, в основну африканських, призвело до потреби у продукті, який буде поживний, який можна буде переробити на інші молочні продукти за потреби, дешевий в ціні і тривалого зберігання. Таким виявився сухий молочний порошок з рослинним жиром, який може бути замінником сухого збираного молока. Такий товар виробляють безпосередньо на заводах, або за рахунок змішування частки СЗМ з рослинним жиром.

За оцінками консалтингової компанії GIRA, глобальний ринок жирних молочних порошків у 2017 році склав близько 600 тис. т. ЄС постачає близько дві третіх цього обсягу. Більше половини світового виробництва споживається в Африці. За оцінками GIRA, частка такого продукту у загальному обсязі імпорту до Суб-Сахарської Африки зросла з 23% у 2006 році до 40% в 2017-му. Конкурентність жирного молочного порошку значно вища ніж, наприклад сухого цільного молока. Він дешевше, ніж СНМ і ідеально підходить для країн з жарким кліматом і обмеженою інфраструктурою холодильного ланцюга.

За словами Юкки Лікітало, Генерального секретаря Eucolait, ще однією тенденцією, яка є проблемою для Західної Європи і Північної Америки є досить сильне збільшення продажів альтернативних молочних продуктів, головним чином, напоїв з рослинної сировини. Зростання цього сегменту значне, але обсяги залишаються невеликими. В ЄС близько 3% ринку свіжого молока і в США, можливо, більше, 6%, займають альтернативні продукти на рослинній сировині.

Популярності також набирають фермерські та еко-продукти.

Достаток європейців дає можливість звертати більше уваги на благополуччя тварин, які дають молоко. Чи комфортно їм живеться, чи свіжою травою їх годують. Виробництво молока має відбуватися в найбільш наближеному до природного виробництва, а не промислового. Люди готові платити більше за таке молоко. Крім того, вони відвідують періодично такі ферми, щоб на власні очі переконатися, що корови живуть щасливо.

Детальніше про тренди та перспективи української молочної сфери говоритимуть на ХІІ Міжнародному молочному конгресі, найбільшій події молочної галузі України та Східної Європи.

Прес-служба АВМ

Детальніше
З початку року через АЧС в Україні знищено близько 160-170 тис. свиней
13-серп-2019

Близько 160-170 тис. свиней в Україні знищено у 2019 році через АЧС. 

Такі цифри назвав голова Держпродспоживслужби України Володимир Лапа.

Він зауважив, що динаміка спалахів хвороби цього річ зменшилась в понад 2 рази в порівнянні з минулим роком.

«У нас у минулому році вже спостерігалось  зменшення кількості АЧС. Загалом по Україні зі 163 у 2017 році до 145 випадків у 2018 році. І в цьому році десь в понад 2 рази ми маємо динаміку зниження. Але, все одно вірус час від часу дає про себе знати в домогосподарствах населення і на товарних фермах», – акцентував Лапа.

Лапа зазначив, що однією з проблем в боротьбі з вірусом африканської чуми свиней є відсутність вакцини. Тому господарства вимушені боротися шляхом підвищення біобезпеки на фермах.

Щодо законодавчих норм, які мають бути прийняті в державі для боротьби з вірусом, голова Держпродспоживслужби назвав виплату компенсацій за знайденого зараженого кабана.

«Для прикладу в Європейському Союзі є програми, які дозволяють виплачувати гроші за те, що знайдено дикого кабана, таким чином припиняється циркуляція вірусу. У нас ми скільки не переконували Мінфін, вони не погодились таку програму запускати в Україні. Ми зараз чекаємо, коли Верховна Рада схвалить відповідний закон для того, щоб мати можливість запровадити таку програму», – розказав Лапа.

Він також додав, що крім цього стоять питання утилізації, питання контролю при перевірках.

«Вже близько 30-40% всіх рішень, які треба було прийняти, вони вже схвалені і на рівні Верховної Ради, і на рівні Кабінету Міністрів, і на рівні Міністерства. Зараз деякі ще ключові питання очікують на схвалення Верховною Радою, і тут нам важко вже на виконавчому рівні робити», – відмітив голова відомства.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок