Сектор промислового виробництва молока втратив понад 50 тис. корів — Ганна Лавренюк

20-черв-2022

За три місяці війни молочнотоварні ферми України втратили лише корів щонайменше 50 тис. голів. Про це повідомила генеральна директорка Асоціації виробників молока (АВМ) Ганна Лавренюк під час вебінару «Молочарство в умовах війни: проблеми, тенденції, практики», що відбувся 16 червня 2022 р.

Попередні оцінки аналітичного відділу АВМ співпадають з інформацією зі звіту Київської школи економіки. У ньому оціночна вартість загиблих свійських тварин станом на 8 червня становить понад 136 млн. дол.

Тварини гинуть не лише внаслідок активних бойових дій, а й через низку обмежень в годівлі, утриманні і ветеринарному забезпеченні. Орієнтовна кількість загиблих тварин в постраждалих районах становить 92 тис. голів великої рогатої худоби, а також 42 тис. овець і кіз, 258 тис. свиней та понад 5,700 тис. птиці.

«За оптимістичним сценарієм до кінця року промисловий сектор може втратити 70 тис. корів, за песимістичним — понад 100 тис. корів, залежно від ситуації на фронті і деокупації українських територій», — зазначила Ганна Лавренюк.

Десять із 24 областей, що перебували або досі залишаються в зоні бойових дій та окупації, постачали 42% молока на переробку (див. карту поголів'я корів та виробництва молока промисловим сектором). Загалом, близько 800 промислових молочнотоварних ферм постраждали від війни.

Сільськогосподарські підприємства на прифронтових та окупованих територіях скоротили надої на понад 50%. Регіони, де ситуація відносно стабільна і безпечна, на початку війни також суттєво просіли в надоях через руйнування ланцюгів поставок. Проте досить швидко молочарі заходу і центру країни зуміли повернулись до довоєнного рівня, а подекуди й наростити виробництво. На думку генеральної директорки АВМ, завдяки цьому поставки на переробку від промислових ферм цьогоріч будуть на рівні 2 млн. тонн (для порівняння — 2750,4 тис. т у 2021 р.).

Джерело: Аналітичний відділ АВМ

Більше новин
Україна разом із членами СОТ привернула увагу до важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств під час пандемії COVID-19
18-трав-2020

14 травня 2020 року низка членів СОТ, зокрема Україна, розповсюдили Заяву щодо важливості підтримки мікро-, малих та середніх підприємств (ММСП) під час пандемії COVID-19.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

У Заяві члени визнають необхідність глобальної координації зусиль щодо стабілізації економіки та допомоги ММСП, які зазнали негативного впливу від пандемії. У цьому контексті члени окреслили, зокрема, основні дієві заходи на міжнародному рівні для досягнення визначеної мети:

реалізація зусиль з поглиблення участі ММСП у міжнародній торгівлі задля збереження ланцюгів поставок, пошук спільних рішень та обмін інформацією та найкращим досвідом у сфері спрощення процедур торгівлі, надання доступу ММСП до фінансування, цифрових інструментів та інформаційних онлайн-платформ, залучення до електронної торгівлі;

продовження роботи щодо підтримки справедливого та передбачуваного середовища для збереження відкритості ринків та сприяння відновленню глобальної економіки, активізація співпраці Секретаріату СОТ з іншими міжнародними організаціями для реалізації участі ММСП у міжнародній торгівлі;

продовження інформування членами СОТ про запроваджені ними заходи, пов’язані з торгівлею, у контексті забезпечення прозорості і передбачуваності;

поглиблення та розширення на багатосторонньому рівні дискусії у рамках СОТ щодо сприяння ММСП, спільна діяльність з допомоги ММСП у подоланні наслідків цієї кризи та посилення їх стійкості до майбутніх потрясінь.

Детальніше
Чи має Китай доступ до генетики для відновлення племінного стада?
20-лист-2020

Африканська чума свиней (АЧС) майже знищила свинарство Китаю. Найбільші втрати фіксували серед племінного поголів’я свиней у країні.  

Зараз Китай намагається відновити племінне поголів'я і повернути його на колишні потужності, щоб збільшити внутрішнє виробництво свинини і відмовитися у імпорті продукції з цього виду м’яса у великих кількостях.

Країні не вистачає генетики та селекції. В багатьох випадках виробники тримають будь-яких свинок, які доростають до ринкової маси, утримують їх, і повертають в племінне стадо. Такий підхід може допомогти у відновленні племінного стада, але він не зможе повернути потенціал, який існував до провалу.

Проблемою є знайти достатньо генетики для забезпечення китайського ринку свинини.

«Китайські споживачі все ще віддають перевагу свинині. Це їх вибір номер один,» — зазначає доктор Дейв Пайберн, головний ветеринарний лікар Національної ради зі свинарства.

PigUA.info за матеріалами thepigsite.com

Детальніше
В Україні працює лише один завод з добрив
02-серп-2022

Українські виробники добрив переживають найгірші часи за всю історію, до окупації частини України і знищення вже другого азотного заводу додались найвищі ціни на газ і вкрай низкький попит на добрива в Україні.

В ефірі програми Добрива-Онлайн на Facebook каналі AgroFM Віцепрезидент Союзу Хіміків України Ігор Гольченко повідомив, що наразі основні потужності українських хімічних виробництв зупинені. За словами Гольченка, виробники змушені були припинити виробництво через великий обсяг товару на складах. При цьому, продажі азотних добрив на внутрішньому ринку зупинились.

В першу чергу, через популярність вапнякової селітри на європейському ринку, очікується, що саме це виробництво буде запущене першим. Єдиний виробник ВАС, наразі, Рівнеазот, який був зупинений в липні.

Очікується також, що Сумихімпром та ДЗМД зможуть налагодити виробництво комплексних добрив найближчим часом.

infoindustria.com.ua

Детальніше
Фермери можуть використати ще 3 млрд грн дотацій
27-груд-2019

З початку року вітчизняний агросектор використав лише 48% коштів, передбачених державним бюджетом на держпідтримку АПК. Про це свідчать дані Мінагрополітики станом на 14 листопада, передає УНН.

Так, на 2019 рік із загального фонду бюджету на держпідтримку АПК виділили 5,909 млрд грн. Поки що українські фермери витратили лише 2,8 млрд грн.

Зокрема, на дотації за програмою підтримки тваринництва спрямували трохи більше ніж 1,6 млрд грн (із запланованих 3,5 млрд грн), за програмою підтримки сільгоспвиробників - 640,2 млн грн (із 881,8 млн грн), за програмою підтримки фермерства — 230,4 млн грн (із 800 млн грн), за програмою підтримки розвитку хмелярства – 119,7 млн грн (із 400 млн грн), за програмою надання кредитів фермерським господарствам – 140 млн грн (із 200 млн грн), за програмою фінпідтримки заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 103,9 млн грн (із 127 млн грн).

Нагадаємо, інвестиції у сектор АПК почали зростати у 2017-2018 роках, коли уряд та Верховна Рада запровадили за рекомендацією МВФ систему держпідтримки фермерів (дотації). 

Найбільше коштів у 2018 році вкладали аграрії у вирощування однорічних і дворічних культур (52,5 млрд грн), а також тваринництво (9,4 млрд грн).

Джерело: УНН

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок