З початку 2021 ціни на свиней в ЄС залишаються стабільними

За період з 4 по 10 квітня 2020-го року до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) надійшли повідомлення про появу 265 вогнищ особливо небезпечних хвороб у різних країнах світу.

Спалахи високопатогенного грипу птахів типу H5N1 відзначили в раніше благополучній Індії (3 вогнища). Коронавірусну інфекцію (COVID-19) вперше зареєстрували у тигра в зоопарку США (1). Про контагіозний метрит коней заявили ветеринарні служби раніше благополучної щодо захворювання Великобританії (1). Ящур відзначили в Малаві (1) і в ПАР (3).

За вказаний період отримали повідомлення про нові осередки африканської чуми свиней в Угорщині (165), Латвії (9), Молдові (2), Польщі (6), Румунії (22), Україні (1), Китаї (3), Філіппінах (1 ) і Південій Кореї (7).

Африканську чуму коней продовжують відзначати на території Таїланду (2). Високопатогенний грип птахів зареєстрували в Угорщині (28), Польщі (1) і Тайвані (1).

Ще один випадок коронавирусної інфекції (COVID-19) відзначили в Гонконзі у тварини-компаньйона (кішка). У США продовжують реєструвати геморагічну хворобу кроликів (5 вогнищ) і низькопатогенного грип птахів (1). Випадок сказу зареєстрували у Вірменії (1).

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

звіті Європейської комісії, передає УНН з посиланням на euromeatnews.com.

Прогнозується, зокрема, зростання імпорту замороженої птиці. Європа потребує продукту, оскільки торік місцеві контролери ввели обмеження на ввезення м'яса птиці з 20 бразильських заводів, через порушення останніми санітарних норм.

Також нагадується, що протягом січня-квітня 2019 року ЄС наростила імпорт м'яса птиці на 14%. Головними конкурентами в боротьбі за європейський ринок є Таїланд, Україна і Бразилія. Країни активно конкурують за збільшення своєї частки на ринку ЄС, кажуть у ЄК.

Відзначимо, що Україна утримує статус ключового постачальника м'яса птиці у ЄС протягом тривалого часу. Більш того, не так давно Україна потрапила в ТОП-5 країн з найшвидшими темпами зростання експорту замороженої курятини.

Поряд з цим Бразилія, через несприятливу санітарно-епідемічну ситуацію, здає свої експортні позиції. Що дає підстави вважати, що невдовзі Україна отримає першість на ринку курятини у ЄС.

Джерело: УНН

Комітет рекомендував парламенту прийняти в цілому законопроект № 2289 яким пропонується вилучити норму, відповідно до якої обов’язковою умовою завезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються.

Про це повідомив на своїй Facebook сторінці Олег Тарасов, співавтор законопроекту.

«Україна отримає доступ до інноваційних експериментальних препаратів, які могли бути незареєстрованими в країні виробництва у зв’язку із перебуванням в процесі випробувань або через відсутність у країні виробництва препарату шкідників, хвороб та сільськогосподарських культур, які є в країні призначення такого препарату. Через неможливість проведення предметних польових досліджень реєстрація у країні виробництва часто і не здійснювалась», — пояснив Олег Тарасов.

Він зазначив, що норми законопроекту ніяким чином не нівелюють питання контролю за безпекою та недопущенням шкоди від використання пестицидів та агрохімікатів. Мова йде виключно про дерегуляцію задля наповнення українського ринку новітніми зразками продукції.

«Даний законопроект очікував на голосування ще з минулого скликання. І ось комітетом зроблено важливий крок для його прийняття. Висловлюю подяку народним депутатам, експертам, представникам ВАР, УКАБ, ЄБА, які брали участь у розробці проекту», — зауважив він.

Мінагрополітики має направити частину державної підтримки АПК у 2021 році на програми тваринництва, аби зупинити галопуюче зростання збитковості галузі. Про це повідомив секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський.

Про це йдеться у матеріалі AgroPolit.com.

За його словами, рослинний білок, який є базою для кормів у тваринництві, вдвічі подорожчав на світових ринках.

«Відтак, внутрішня ціна на соняшник та сою стрімко зростає. Це означає, що українське тваринництво стає надзбитковим. Існує величезний ризик, що наше тваринництво, яке сьогодні і так „ледве дихає“ в Україні, може ще довго перебувати в стадії стагнації, або ж „продумана“ урядова політика його просто знищить до кінця», — попереджає досвідчений аграрій, а нині депутат про кризу в тваринництві, яка насувається.

Аби запобігти цьому, каже Іван Чайківський, слід швидко вирішити, як сьогодні захистити тих товаровиробників, які несуть колосальні збитки за рахунок подорожчання рослинного білка.

«Якщо рослинництво в Україні є більш стабільним та прибутковим (залежно від регіону та за винятком форс-мажорів), то тваринництво сьогодні опинилося під серйозною загрозою. Ви подивіться, що робиться з тваринницькою галуззю загалом?! Якщо не підтримати тваринників вже, це може в загальному сенсі стати катастрофою для всього аграрного сектору. Подорожчання рослинних білків призведе до збільшення ціни комбікорму, і фактично виробництво м’яса та молока стане збитковим», — говорить політик.

Він також додав, що цінову політику на зернові та інші продукти формує ринок. І ми повинні розуміти, що якщо в Китаї буде кукурудза дорожча, то аграріям, звісно, вигідніше її продавати туди. Це об'єктивна реальність.

«Я особисто не бачу ризику дефіциту зернових. Але МЕРТ справді має прискіпливіше ставитися до експорту, тобто чітко визначити граничні межі по ньому і відстежувати їх дотримання, дбаючи про баланс на внутрішньому ринку», — сказав Іван Чайківський.

Щодо тваринників, то вони мають робити певний запас фуражного балансу. В Україні він невеликий. Тому я не бачу ризиків, які б підштовхували державу до цінового регулювання на зернові. Навпаки — в жодному разі не треба державного регулювання.