Ринок живця: ціни закупівлі реабілітувалися

31-січ-2020

У кінці січня середня ціна закупівлі свинини живою масою дещо відновилася. За тиждень показник додав 1,5% та піднявся до 43,2 грн/кг. Про таку динаміку на ринку живця звітують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» за підсумками щотижневого моніторингу закупівельних цін на свиней забійних кондицій.

У результаті торгів минулого тижня, окремі постачальники живця змогли «розписати» товарне поголів’я на 0,25-1 грн/кг дорожче, ніж тижнем раніше. Тож більшість товарних партій цього тижня закуповували по 42-44 грн/кг, хоча епізодично звучать як нижчі ціни, так і вищі.

Представники переробки відзначають, що наразі передумов для подальшого зміцнення цін на свинину нема, а позитивні коливання спричинені епізодичними та локальними змінами співвідношення попиту та пропозиції тварин забійних кондицій. Хоча представники м’ясопереробних підприємств утримуються від прогнозів подальшої цінової ситуації, більшість із них налаштована на стабілізацію цін чи незначне їх просідання у зв’язку з сезонним торговим «затишшям». 

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2019-2020 рр.

 

*-прогноз

Джерело: Аналітичний відділ АСУ

Більше новин
Українські виробники молочних продуктів отримали додаткові можливості експорту до Туреччини
19-лип-2021

Компетентні органи України та Турецької Республіки погодили двосторонню форму сертифікату для експорту українських молочних продуктів.

Про це йдеться на сайті Держпродпотребслужби. 

«Домовленість із турецькими партнерами відкриває додаткові можливості виходу на турецький ринок для українських виробників молочної продукції. Це ще один конкретний результат підтримки українського бізнесу завдяки спільним зусиллям МЗС та Держпродспоживслужби», — заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

«Прийняте рішення дозволить збільшити кількість підприємств, які зможуть постачати молочну продукцію до Туреччини. Я вдячна колегам з МЗС України та нашим партнерам з Турецької Республіки за позитивне вирішення цього питання», — розповіла Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

Ознайомитися з формою сертифіката можна на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби у розділі «Міжнародне співробітництво», рубрика «Сертифікати на експорт з України».

Детальніше
В Україні з’явилась нова електронна послуга — Держреєстрація потужностей оператора ринку онлайн
19-трав-2021

18 травня під час «Дія Саміт 2.0» запущено нову електронну послугу — Державну реєстрацію потужностей оператора ринку харчових продуктів. Над розробкою послуги спільно працювали Мінекономіки, Мінцифри, Держпродспоживслужба, фахівці проекту USAID/UK aid «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS».

Це послуга для фізичних і юридичних осіб, а також для підприємців, які займаються виробництвом, транспортуванням, зберіганням та/або реалізацією харчових продуктів. У 2020 році в Україні було зареєстровано 86 363 потужності, на яких виробляються, зберігаються або реалізуються харчові продукти.

Послугу надають територіальні органи Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.

Можливість отримання послуги в онлайн форматі дозволить підприємцям:

Зекономити час. Зараз послуга надається впродовж 15 днів після подання заяви на реєстрацію. В онлайн форматі час на надання послуги скорочується до 10 днів. У подальшому ця послуга буде доопрацьована і буде повністю автоматична.

Зекономити кошти. Наразі подати заяву на реєстрацію можна особисто або через законного представника шляхом відправлення документів поштою (рекомендованим листом). Після запровадження онлайн формату послуги заява буде подаватися онлайн через портал «Дія», не потрібно буде платити за послуги поштового пересилання.

Мінімізувати вплив людського фактора. Нині при особистому зверненні неможливо уникнути контакту з чиновником. Окрім того, особисті візити в органи надання послуг небажані під час карантинних обмежень. Завдяки онлайн формату можна подати заяву віддалено, перебуваючи у себе вдома, уникаючи безпосереднього контакту з чиновниками. Тому онлайн формат послуги також є й антикорупційним.

www.kmu.gov.ua

Детальніше
Депутати пропонують обмежити виплату держпідтримки АПК до 150 млн грн одному виробнику на рік
27-лют-2018

Народні депутати пропонують обмежити суму виплат за всіма видами держпідтримки в аграрній галузі до 150 млн грн одному виробникові і пов'язаним з ним особам протягом бюджетного року.

Відповідний законопроект «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо справедливого розподілу державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників» (№ 8059) зареєстровано у Верховній Раді 23 лютого.

Ініціаторами законопроекту виступають Дмитро Святаш, Олег Кришин, Павло Дзюблик, Сергій Хлань, Вадим Нестеренко, Олексій Мушак, Андрій Кот, Микола Люшняк.

Законопроектом пропонується також зобов'язати товаровиробника, який претендує на отримання держпідтримки, надавати Міністерству аграрної політики і продовольства інформацію про всіх пов'язаних з ним осіб, які в цьому році отримають підтримку.

Згідно з пояснювальною запискою до законопроекту, відсутність обмеження на суму держпідтримки, яку може отримати один сільгоспвиробник, створює умови для корупції, неефективного витрачання бюджетних коштів у цій сфері за рахунок повернення сплачених податкових відрахувань у формі держпідтримки в необгрунтовано великих обсягах.

У документі зазначено, що одержувачами держпідтримки в 2017 році в Україні за бюджетною програмою «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» стали 1,7 тис. суб'єктів господарювання, середня сума допомоги в перерахунку на одного одержувача становила 2,3 млн грн, проте 26% виробників отримали від 1,8 грн до 43 тис. грн.

Згідно з даними ДФС, за цією програмою два суб'єкта розділили понад 1,9 млрд грн з 4 млрд грн: майже 35% загальної суми отримав агрохолдинг «Миронівський хлібопродукт» (1,4 млрд грн) і 13% — агрохолдинг «Укрлендфармінг» (0,5 млрд грн).

interfax

Детальніше
Стратегічне бачення, або як українському уряду збільшити агроекспорт з доданою вартістю?
14-лист-2018

За 9 місяців 2018 року Україна експортувала агропродукції на $13 млрд. Більшу частину, $10 млрд, займають сировинні товари — зерно, соняшникова олія, насіння олійних культур та макухи. Продукція з доданою вартістю займає лише 20% агроекспорту, але частка таких поставок може суттєво вирости, переконані в Мінекономрозвитку.

Більш того — «Експортна стратегія України на 2017−2021 роки», яку Кабмін ухвалив у грудні 2017 року, передбачає, що у наступні п’ять років наша країна збільшить експорт кондитерських виробів, меду, соків, молока та перероблених овочів, ягод і фруктів, а також «органічної» продукції. Виконання такої Стратегії допоможе нашій країні не лише набути престиж постачальника продукції, але й прогнозувати обсяг валютної виручки, наголошує заступник міністра фінансів Сергій Верланюк.

Втім, поки що уряд лише в загальних рисах уявляє, як саме добиватиметься збільшення вартості агроекспорту. Детальніше виписати стратегію просування українських харчів на зовнішні ринки Мінекономрозвитку має до кінця 2018 року, після серії Національних консультацій із профільними бізнес-асоціаціями. Друга така консультація відбулась 13 листопада цього року, ще одну запланували провести наступного місяця. До кінця грудня Мінекономрозвитку обіцяє опублікувати так звані «секторальні сегменти» Експортної стратегії, які зокрема опишуть, наскільки уряд планує наростити вартість українського агроекспорту, також — його частку в загальній структурі зовнішньої торгівлі нашої країни до 2021 року. Цікаво, що розробляти секторальні експортні стратегії українському Мінекономрозвитку допомагають Міжнародний торгівельний центр та німецька федеральна компанія GIZ за дорученням уряду ФРН.

Поки що, у 2017 році поставки харчів займали 6,7% всього українського експорту та принесли нашій країні $2,5 млрд. Основна частка зовнішніх продажів готових харчових продуктів припадала на постачання залишків і відходів харчової промисловості — 40%, цукру і кондитерських виробів з цукру — 14,4%, продуктів із зернових культур — 8,7%, алкогольних і безалкогольних напоїв — 6,7%, какао та продуктів з нього — 6,6%. Покупцями 29% експортованих українських харчів були країни ЄС, 10% — Білорусь, 7% — Грузія, 6% — Туреччина, 5% — Молдова. Цікаво, що за підсумками 9 місяців 2018 року основними харчовими товарами, які країни Євросоюзу купували в України, були кондитерські вироби, шоколад та м’ясо птиці, загальна вартість українського агроекспорту до ЄС склала $4,12 млрд.

Поки що, як розповідає національний координатор сектору харчової промисловості Олексій Омеляненко, за підсумками двох Національних консультацій урядовці та представники аграрних бізнес-асоціацій визначили, що поставки м’ясної продукції вітчизняним аграріям слід нарощувати як і до країн ЄС, так і на ринки Китаю та іншої Азії, а також Західної Африки. А продажі меду — на «традиційні» ринки США та Євросоюзу. Купувати більше українських хлібобулочних виробів будуть лише країни ЄС, продуктів переробки ягід — як і країни ЄС, так і країни Азії.

При цьому, за словами Омеляненка, учасники консультацій навіть змогли чітко визначити, в які країни і які види продуктів слід нарощувати у першу чергу. Критеріями слугували загальна місткість ринку країни та частка поставок з України.

Зокрема, наші аграрії можуть збільшити продажі курятини до Іраку на 46%, обсяг поставок у 2017 році складав $42,6 млн. Також — до Саудівської Аравії, яка у купівлею українського курячого м’яса вартістю $39,5 млн покрила лише 1,6% ємності свого ринку. Окрім того, поставки курятини з України слід почати до Лівії, Йорданії, Беніну, Гани, а також Китаю та Кореї.

Окрім «традиційних» Євросоюзу та США, український мед уже займає 0,6% ринку Китаю та 0,4% ринку Саудівської Аравії, і такі поставки слід лише розширювати. Окрім того, Піднебесна зможе спожити будь-які обсяги поставленого українського молока.

Експерт наголосив, що крупні агрокомпанії уже «налагодили системну роботу на зовнішніх ринках». Тому нарощення українського агроекспорту відбуватиметься в першу чергу завдяки малому та середньому бізнесу. Таким підприємствам потрібна державна підтримки для удосконалення якості продукції на продаж. Також держава має стимулювати українських малих та середніх агровиробників до кооперації, яка дозволятиме формувати на експорту крупні партії товару за вигідною для всіх ціною.

Дотичні інтереси держави

Сергій Верланюк наголосив, що Кабмін готовий допомагати коштами держбюджету для розвитку українського агроекспорту, не чекаючи закінчення робіт над секторальними елементами «Експортної стратегії на 2017−2021 роки». Зокрема, для повноцінної роботи Експортно-кредитної агенції уряд готовий виділити «достатнє фінансування». Його обсяг уточнюватиметься під час другого читання проекту держбюджету на 2019 рік. «Хоч ми формуємо консервативний бюджет, ми розуміємо, що інвестиції в експорт обернуться притоком валюти в економіку країни», — прокоментував урядовець. Окрім того, за словами Верланюка, українська влада попрацювала, аби зняти і зовнішні перепони для українського агробізнесу. Зокрема, 6 вересня цього року ВР ухвалила закон № 7010 про «єдине вікно на митниці». Положення документу мають спростити вивіз товарів закордон.

Втім, опитані експерти наголошують, що для успішної конкуренції на світових ринках агропродукції уряду та парламенту потрібно також сформулювати таке регуляторне поле, яке б посилювало українських агровиробників і на внутрішньому ринку. Зокрема, йдеться про оновлення законодавства про аграрну кооперацію, лібералізацію податкової системи та певну модифікацію системи держпідтримки.

Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов деталізує — формувати достатні партії товару на експорт малі та середні агровиробники не можуть, для цього потрібен дозвіл утворювати кооперативи за участі аграрних підприємств. При цьому об'єднання повинні мати статус не сільськогосподарських підприємств. Такі норми містить законопроект № 6527-д «Про сільськогосподарську кооперацію». Втім, як скаржиться Соколов, парламент поки що відкладає розгляд цього законопроекту. А оновленню законодавства про сільськогосподарську кооперацію вцілому активно опирається «аграрна» наука, що своїми зверненнями тероризує представників парламенту.

Втім, навіть якщо наші аграрні підприємства зможуть вільно утворювати кооперативи та формувати достатні обсяги товарів на експорт, це не допоможе суттєво збільшити конкурентність українських харчів на світовому ринку. Проти наших постачальників гратимуть нижчий рівень ПДВ в країнах ЄС на агропродукцію — 7−10% проти 20%. Також — відставання українських виробників за якістю сировини, зокрема молока. Свій вплив матимуть відмінності в структурах ринку України та її конкурентів із країн ЄС. «Наприклад, при поголів'ї ВРХ у 1,6 млн голів Голландія щороку дає 14,5 млн тонн молока, у той час як 2,2 млн голів ВРХ в Україні продукують лише 10 млн тонн молока. Середній молокозавод в Нідерландах на добу виробляє 1,5 тисяч тонн продукції, в Україні — лише пів тисячі тонн», — розповідає керівник проекту «Гуртові закупівлі молока» Асоціації виробників молока (АВМ) Олена Жупинас. Аби наші виробники харчів змогли на рівних конкурувати із колегами з ЄС, на думку експерта, ВР має зголоситись на зниження ставки ПДВ, а Кабмін вдосконалити систему держпідтримки аграріїв так, аби виробники молока зокрема мали інтерес не лише нарощувати поголів'я корів, але й працювати над збільшенням надоїв на одну корову. За словами Жупинас, такі дії дадуть свій результат за п’ять років. Відтак, українські молочники зможуть навіть домінувати при зовнішніх поставках молочних продуктів до Китаю. «За декілька років такі наші конкуренти, як Білорусь чи Євросоюз суттєво ослабнуть через надмірне дотування своїх молочних виробництв», — наголосила експерт.

agravery

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок