Ринок живця: сезонний спад «на паузу»?

Заборони на транзит свиней через країни, позитивні щодо африканської чуми свиней (АЧС), більше немає. Цю проблему вирішено на законодавчому рівні. Чи швидко відновляться поставки генетики в Україну? Деталями ділилася Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України». 

Президент України підписав проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану № 7264, який знімає заборону на транзит живих тварин (у тому числі і свиней) територіями країн, в яких існують обмеження, пов’язані з хворобами тварин.

Кілька тижнів до цього була прийнята Постанова Кабміну №537, яка, крім відміни заборони на транзит (лише на період воєнного стану!), дозволяє завозити тварин із потужностей, яких немає в реєстрі (Перелік країн та потужностей, з яких можливе ввезення живих тварин та репродуктивного матеріалу на митну територію України), тобто ферм, які не були інспектовані нашим компетентним органом. Це послаблення можливе лише за умови, що спеціалісти Держсподспоживслужби впродовж двох років здійснили аудит та підтвердили, що система ветеринарного контролю в державах походження тварин відповідає законодавству України. Епізоотична ситуація на їхніх територіях також береться до уваги.

Нагадаємо, що з листопада 2021-го року транзит свиней через країни, де фіксували випадки АЧС, був припинений у зв’язку з вимогами вітчизняного ветеринарного законодавства. Це унеможливило поставки генетики з більшості європейських країн, або ж змусило прокладати маршрут через кордон з Білоруссю (з Данії) чи завозити свиней авіатранспортом, що здорожувало вартість партії приблизно на 150 тис. дол. США. З початком війни і ці альтернативні маршрути стали недоступними. Тому Асоціація «Свинарі України» спільно з керівництвом Держпродспоживслужби, Міністерством аграрної політики та продовольства України і Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики досягли внесення змін в законодавство, відновивши постачання генетики в Україну.

Чи була Україна відрізана від генетики з моменту заборони і до прийняття нормативних документів, що її відмінили? Ні. Свинарі мали доступ до чистопорідних свиней та ремонтного молодняка, вирощених вітчизняними племінними підприємствами. Крім того, до початку війни генетику свиней імпортували з Данії через Білорусь.

Чи відновляться поставки племінних тварин зараз, коли заборони на транзит країнами, де реєстрували АЧС, вже немає? Так. Про це заявляють основні постачальники іноземної генетики з Англії, Данії, Ірландії, Іспанії, Голландії та Франції. Однак додають, що впродовж літнього періоду завезення не буде активним через високі температури, що негативно позначаються на стані свиней та можуть збільшити відсоток падежу під час транспортування. Деякі країни ЄС навіть забороняють експорт на період з липня до середини вересня.

Наголосимо, що зараз в Україну можливе завезення тільки чистопорідних тварин. Їхній код УКТЗЕД внесено до переліку товарів критичного імпорту. Товарних свиней (у цю групу входять ремонтні свинки) у ньому немає, тому їх поставляти в Україну під час воєнного стану не можна.

Виробники мають враховувати, що малоймовірно отримати часткове відшкодування за закуплених племінних тварин у цьому році. Хоча ця програма держпідтримки дійсна, коштів у її фонді немає. Нині для вітчизняних аграрїїв доступна тільки програма часткового відшкодування кредитного навантаження «Доступні кредити 5-7-9». 

Асоціація «Свинарі України» 

Міністерство охорони здоров'я 17 лютого 2021 р. опублікувало наказ щодо внесення змін до максимальних рівнів залишків діючих речовин ветеринарних препаратів у харчових продуктах тваринного походження.

Про це йдеться у повідомленні Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА).

Як зазначається, документом пропонується приведення у відповідність показників безпечності м'яса птиці до європейських норм. В першу чергу це пов'язано зі зміною законодавства про безпечність та гігієну кормів. Проєкт стосується дозволу на використання лікувальних кормових добавок для профілактики кокцидіозу — хвороби, яка без профілактики призводить до загибелі 80-90% всього молодняку птиці.

За інформацією компанії, проєкт наказу вже погоджений Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, а також Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Водночас, як стало відомо, Державна регуляторна служба, завданням якої є реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності готує проєкт відмови щодо даного наказу.

«Однак, непогодження даного нормативного акту призведе до, фактично, заборони реалізації м'яса птиці як на території України, так і за її межами. Адже продукція харчування, котра заборонена до споживання всередині країни, заборонена і до експорту», — пояснюють в ЄБА.

Європейська Бізнес Асоціація надіслала листа до Міністерства охорони здоров'я та Державної регуляторної служби з проханням підтримати запропоновані зміни та не допустити заборони використання кормових добавок для відгодівлі птиці в Україні.

«Зазначимо, що м'ясо птиці є одним з найбільш доступних видів м'яса та належить до соціальних продуктів. Так, в Україні за офіційними даними Держстату в 2019 році споживали 53,6 кг м'яса на 1 особу, з яких м'ясо птиці складало 26 кг, або 49%. Водночас дані кормові добавки не є шкідливими для людини (в тому числі, і використовуються в європейських країнах), проте дуже важливі для вирощування птиці, і їх використовують протягом усього циклу її життя — до 2-3 днів перед забоєм», — пояснюють експерти.

Проте, як попереджають у ЄБА, дана ситуація може призвести до втрати поголів'я птиці, що, в свою чергу, може призвести до різкого та неконтрольованого підвищення цін на цю категорію продуктів.

agroportal.ua

На сьогодні один із основних викликів молочної галузі — нові вимоги харчового законодавства: безпечність (виробництво молока екстраґатунку) і простежуваність «від ферми до столу». Гармонізація українського законодавства зі світовим — це доступ на світові ринки та світова ціна, пише MilkUa.info.

«Гармонізація українського законодавства зі світовим потрібна для того, щоб Україну допустили на світові ринки, які можуть запропонувати 0,3−0,4 євро за 1 кг молока», — зазначає Ганна Лавренюк, віце-президент Асоціації виробників молока із комунікацій.

Нові вимоги харчового законодавства:

ЗУ № 771 «Про основні вимоги до якості та безпечності харчових продуктів» (04.04.2018)

«Закон передбачає впровадження і виконання двох перших принципів HACCP: аналіз небезпечних чинників і визначення критичних контрольних точок. Насправді це не є чимось новим, молочно-товарні ферми знають, де є моменти, які можуть нести фізичний, хімічний або технічний ризик виробництва потенційно небезпечного молока- коментує Ганна Лавренюк. — Завдання молочно-товарної ферми описати все, запротоколювати, передбачити інструкцію і навчання персоналу та постійно контролювати виробництво у цих критичних точках».

ЗУ № 2042 «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» (04.04.2018)

Згідно нового закону ветеринарна інспекція відвідала вже багато господарств, відслідковуючи безпечність і якість виробництва продукції.

«На сайті Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів кожного листопада попереднього року встановлюють план перевірок на наступний рік, але господарства про це не попереджають. Тому це вже задача самого господарства перевірити план перевірки і відслідковувати себе. Зазвичай інспектор телефонує за короткий час до прибуття на ферму», — пояснює представник АВМ.

Законом передбачено створення так званого «Молочного модуля», тобто системи, яка працює в усьому світі. Вона полягає у тому, що кожне підприємство щомісяця або двічі на місяць здає проби загального молока, а інколи від кожної корови до незалежної повноважної лабораторії. Мета — прослідковування безпечності молока на загальнодержавному рівні.

«На сьогодні в Україні така система вже створена і передана Державній споживчій службі України. Вона діє в 4 областях: Полтавська, Вінницька, Миколаївська та Харківська. Господарства областей вже починають здавати зразки молока до уповноважених лабораторій, прослідковуючи показники кількості соматичних клітин, бактеріальне забруднення, а також наявність інгібіторів та антибіотиків», — розповідає Ганна Лавренюк.

Доступ до бази має тільки переробний завод (тільки той, з яким співпрацює господарство) і ветеринарний експерт, який слідкує за регіоном. Не варто сприймати систему як метод покарання або спосіб оштрафувати, це в першу чергу метод самоконтролю по безпечності виробництва молока, додає вона.

Наказ МінАПП «Вимоги до якості і безпечності молока та молочних продуктів» (чинний з 01.01.2019, перехідний період до 2022р.)

Наказ Міністерства аграрної політики розроблявся 5 років, у цьому році він набув чинності, у документі йдеться про вимоги до гігієни молока-сировини. До 2022 року все молоко в Україні, яке постачається на промислову харчову переробку має бути ґатунку екстра: ≤100 тис. КУО/мл із вмістом соматичних клітин ≤400 тис/мл без залишків інгібіторів і антибіотиків. З 2020 року згідно норм цього закону Україна має перейти на виробництво молока з показниками не вище 500/500.

Поступово за 3 роки треба переорієнтуватися виключно на сорт екстра. Це не просто вимога безпечності харчової продукції і авторитету на світовому ринку, це економічна перевага, тому що виробляти молоко не екстраґатунком — не вигідно.

MilkUa.Info

Аналітична платформа IFCN в період світового карантину проводить щотижневі міжнародні вебінари для оперативного обміну інформацією про стан світового молочного ринку. Українських виробників молока-сировини на платформі IFCN представляє Асоціація виробників молока.

Про стан світового молочного ринку за результатами вебінару IFCN від 05.05.20  розповідає Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

За результатами аналізів і прогнозування IFCN, можливі два сценарії проходження нинішньої кризи у світовій молочній галузі, засновані на загальному вигляді графіка середніх цін на біржові молочні товари: V-подібний та U-подібний сценарії (рис.1). За нульову точку взята криза 2009 року.

Рисунок 1. Два сценарії виходу із молочної кризи

V-подібний сценарій передбачає, що пропозиція сирого молока швидко відреагує на зниження попиту, при цьому скорочення попиту буде співставним з періодом 2009 року.

U-подібний сценарій — до речі, більш ймовірний — передбачає, що пропозиція молока буде посиленою (+1−1,5%) і схожою до нинішньої, проте зростання попиту буде вищим, ніж у 2009 році.

В підтвердження реалістичності другого сценарію експерти наводять обновлені дані щодо ситуації із виробництвом молока у світі, яке в період з січня по квітень зросло на 2,3%, порівняно з минулим роком (рис.2).

Рисунок 2. Виробництво молока у світі: квітень 2019 vs 2020

Згідно оновленої інформації, IFCN залишає свої прогнози щодо світової ціни на молоко на кінець поточного року на рівні 32 дол/100кг.

Очікують, що у 2−4 кварталі середня ціна на молоко в ЄС складе 28,9 дол./100 кг, у США ―28,0 дол./100 кг, у Новій Зеландії ― 33,3 дол./100 кг.

За результатами експрес-опитування учасників вебінару щодо падіння ціни на сире молоко у квітні порівняно з лютим, виявлено, що у більшості країн, зокрема членів ЄС, падіння не перевищило 5% -- саме така ситуація і в Україні. (рис.3). Хоча США, Бразилія та Індія звітували про зниження цін на понад 15%.

Рисунок 3. Результати онлайн-опитування серед країн-учасниць вебінару щодо різниці ціни на молоко-сировину у квітні проти лютого 2020.

Також не оминули увагою і двох найбільших імпортерів молочної продукції - Китай та Росію. Китай, за підсумками першого кварталу, наростив імпорт молочної продукції на 3,4% у перерахунку на молочний еквівалент, порівняно з минулим роком. Найбільше зріс імпорт масла ― >100% та сиру ― >25%, які перекрили зниження імпорту СЗМ на 16%. Безумовно, це є позитивним сигналом для ринків.

Проте, з іншого боку, Росія, зменшуючи споживання на фоні нарощування виробництва молока, змінює свій баланс та наближається до самозабезпечення молочними продуктами (рис.4). Це вже зараз позначається на її імпорті та матиме наслідки в подальшому.

Рисунок 4. Молочний сценарій Росії: від 2-го найбільшого імпортера молочної продукції до повного самозабезпечення у 2020.

Резюмуючи ці дані через українську призму, очевидно, що в першу чергу нас повинне турбувати вивільнення російської частки білоруського експорту, який може «приїхати» в Україну. Тим більше, що всі умови для цього вже склалися, а Білорусь в першому кварталі вже суттєво збільшила присутність своєї продукції на українському ринку.

Аналітичний відділ АВМ