Ринок живця: святкова стабілізація

До недавнього часу українські експортери молокопродуктів демонстрували досить високі, інколи навіть рекордні за тривалий час, показники продажів. Зараз ситуація змінилася. 

З одного боку, сезонно скоротилася пропозиція сировини для виготовлення продукції на експорт, з іншого, під впливом формування несприятливої кон’юнктури світових ринків суттєво знизився попит імпортерів. В результаті вже в жовтні експорт сухого молока, казеїну та сироватки скоротився більш як вдвічі в порівнянні з попереднім місяцем. У той же час, зростає експорт сирів.

Обсяги імпорту сиру та свіжих молокопродуктів, здається, припиняє зниження. Не виключено навіть, що обсяги ввезення цих продуктів найближчим часом зростуть, зважаючи на падіння цін в Європі та їх високу ціну в Україні.

Відповідно до даних COMEXT, Україна в 2022 році посідає ключові ролі у переліку постачальників наймаржинальних біржових молочних товарів в ЄС, а саме, вершкового масла та сирів.

Так, за підсумками дев’яти місяців, Україна поставила в ЄС 4,3 тис. тонн вершкового масла і посідає першу позицію в рейтингу. «Конкуренцію» нашій країні складають Туреччина та Нова Зеландія, але впевнений, за підсумками року Україні вдасться зберегти лідерські позиції.

За цей же період в ЄС з України поставлено 1,5 тис. тонн товару по сирному коду. Насправді, цей факт навіть більш позитивний, тому що досвіду продажів сирів в ЄС, на відміну від масла, ми до цього року не мали. До кінця року навряд чи випередим Швейцарію (жарт), але цілком можемо посперечатися за другу позицію з Сербією та Норвегією. 

Дані успіхи (крім, звісно, роботи всіх дотичних операторів) є результатом з трьох компонентів:

— зміна промислового балансу через війну;
— зняття торгівельних обмежень зі сторони ЄС;
— цінова кон’юнктура в ЄС та Україні (цей же фактор можна назвати як причину росту поставок масла в ЄС з Туреччини та Нової Зеландії).

infagro.com.ua

Прибутковість виробництва зернових культур в 2019 р. знизилася і склала 11,8%, тоді як за попередні роки в середньому вона становила близько 30%.

Це найнижчий показник починаючи з 2014 року.

Про це з посиланням на дані Держстату повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Зниження прибутковості також спостерігається і по виробництву олійних культур, зокрема рентабельність соняшнику, який зазвичай є однією з найбільш прибуткових культур, в минулому році склала лише 23,5%, в той час як середній показник попередніх років склав 50%.

Згідно з даними, також збитковим вже другий рік поспіль є виробництво цукрових буряків, що підтверджується зменшенням посівних площ і закриттям ряду цукрових заводів.

Незважаючи на постійне підвищення врожайності культур і рекордні врожаї, рентабельність виробництва в рослинництві за останні 5 років суттєво знизилася.

«Основною причиною зменшення прибутковості є зростання вартості ресурсів агровиробництва на тлі зниження цін зернові та олійні. Так, тільки за останні три роки орендна плата за землю зросла на 55%, а заробітна плата працівників збільшилася в 2 рази. Крім того, збільшилися податкові відрахування за скасування спецрежиму оподаткування ПДВ у 2017 році, що коштувало аграріям понад 30 млрд грн», - зазначає генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Виходячи з поточної ситуації на ринках і нинішніх складних погодних умов, в 2020 році очікується подальше зниження рентабельності агровиробництва і багато підприємств швидше за все опиняться за межею збитковості, прогнозують експерти УКАБ.

ptichki.net

Імпорт сперми ВРХ із Чеської Республіки буде здійснюватися відповідно до форми міжнародного ветеринарного сертифіката

«Звертаємо увагу, що починаючи з 21.12.2020 імпорт сперми ВРХ із Чеської Республіки буде здійснюватися відповідно до форми міжнародного ветеринарного сертифіката для ввезення на митну територію України сперми ВРХ, яка затверджена наказом Мінекономіки від 14.07.2020 № 1329 „Про затвердження форм міжнародних сертифікатів“», — ідеться на сайті Держпродспоживслужби.

Діюча двостороння форма ветеринарного сертифіката для експорту в Україну сперми биків-плідників від 2010 року буде скасована 20.12.2020.

Війна порушила ланцюг постачання і збуту на ринку птахівничої продукції. Абсолютно всі підприємства певною мірою від цього постраждали.

Про це заявив співзасновник агропромислової групи «Пан Курчак» Сергій Горлач в колонці на AgroTimes.

«Особливо відчутною для нас виявилася втрата експортних ринків. Через блокування портів ми не можемо експортувати той обсяг м’яса бройлерів, який постачали раніше. Сьогодні втрата звичних логістичних шляхів змушує шукати інші транзитні лінії. Нині ми розглядаємо варіанти доставлення м’яса бройлерів через Румунію, Польщу, Німеччину — тобто через Балтійське і Чорне море. Від Волині до Балтійського моря ближче, ніж до Чорного», — поділився він. 

Експерт пояснив, що пошук нових шляхів потребує часу, а поки місце українського виробника курятини на світовому ринку хтось займе. 

«Для українських виробників м’яса бройлерів експорт є важливою умовою нормального функціонування ринку, оскільки ми виробляємо більше продукції, ніж потребує український споживач. Вітчизняні виробники м’яса птиці вже скоротили обсяги виробництва щонайменше на 30%, та попри це пропозиція на ринку все ще перевищує попит», — уточнив він. 

Сергій Горлач пояснив, що нині важливим для українських виробників тваринницької продукції є скасування ввізного мита та ПДВ для імпортної продукції. 

«Я розумію логіку дій Кабінету Міністрів: у березні це важливо було для того, щоб продовольчі товари могли швидко, без подорожчання надходити до України. Забезпечували продовольчу безпеку країни, тому і спростили процедуру ввезення. Це було швидке й ефективне рішення. Проте такий крок корисний тільки в короткому проміжку часу. Оскільки тривале ввезення імпортної продукції без мит і ПДВ робить неконкурентоздатними вітчизняних виробників харчової продукції, адже ми реалізуємо нашу продукцію з 20% ПДВ», — додав експерт. 

Він вважає, що українські виробники аграрної продукції, зокрема м’яса птиці, можуть повністю забезпечити потреби внутрішнього ринку, навіть із надлишком. Тому імпорт тваринницької продукції з нульовим митом для наших виробників птахівничої продукції стає серйозною проблемою, негативні наслідки якої, якщо нічого не зміниться, ми невдовзі відчуємо.

«Умови для конкуренції повинні бути однаковими, інтереси вітчизняних виробників тваринницької продукції сьогодні також слід враховувати. Тож я сподіваюся, що скасування ввізних мит було тимчасовим заходом, і невдовзі питання імпорту врегулюють», — підсумував Горлач.