Ринок живця: післявеликодні очікування гравців ринку

11-квіт-2018

У передвеликодній тиждень закупівельні ціни на живець свиней в Україні продовжили зростання. Так, якщо у кінці березня середньоринковий показник зріс на 3,6%, то по мірі наближення до свята — на 5%, перевищивши рівень 50 грн/кг.

Згідно з опитуванням м’ясопереробників, «м’ясні» свині забійних кондицій напередодні Великодня коштували по 49-51 грн/кг. Хоча більшість закупівельників притримувалась цього діапазону, деякі оператори здійснювали заготівлю і за вищими цінами через обмеженість пропозиції товарного поголів’я. Так, за відгуками гравців ринку, більшість постачальників живця реалізувала наявні обсяги тварин забійних кондицій раніше. Тому деякі заготівельники, зокрема у Центрі та на Сході, зіткнулися із послабленою пропозицією живця. Це і дозволило окремим операторам втримати ціну закупівлі на високому рівні в другій декаді квітня.

Досить різке покращення погодних умов зароджує сподівання на раніший початок пікнікового сезону. Тому оператори ринку очікують, що післявеликоднє послаблення цін у другій половині квітня не буде ані надто сильним, ані надто тривалим.

Водночас, м’ясопереробники західних регіонів зауважують активне надходження охолодженої свинини як в елементах, так і півтушах. Звертають увагу і на те, що високий рівень цін закупівлі, який транслюють ціни по всьому ланцюгу доданої вартості, навіть у святковий період досить сильно «гальмує» продажі. Останні, в сегменті роздрібної торгівлі, трошки покращилися протягом цього тижня. Проте активність заготівлі сировини м’ясопереробкою поки видавалася вищою за активність кінцевого споживача.

Динаміка закупівельних цін на живець свиней І-ї категорії потижнево, 2015-2018 рр.

 

Джерело: Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України»

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info 

Більше новин
Найбільші імпортери вітчизняної м’ясної продукції
07-лист-2017

У січні-вересні 2017 року обсяги експорту продукції м’ясної групи збільшилися проти відповідного періоду 2016 року в майже 1,5 разу — з 271 млн дол. США до 397 млн дол. США, поінформував заступник директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», член-кореспондент НААН Микола Пугачов.

За його словами, завдяки триваючій широкій географічній диверсифікації та закріпленні на нових ринках збуту після втрати російського зберігається позитивна тенденція збільшення обсягів експорту м’яса та субпродуктів.

Якщо ще у 2015 році позиції основного імпортера українського м’яса та субпродуктів утримувала Росія, то 2017 року переважали поставки на ринки країн Європи та Азії.

За 9 місяців 2017 року найбільше вітчизняної м’ясної продукції закупили Єгипет (17,1%), Нідерланди (14,3%), Ірак (8,8%), Білорусь (8,4%) та Азербайджан (7,6%).

Постійними крупними імпортерами залишаються також Гонконг, Німеччина, Грузія та Казахстан.

За три квартали 2017 року експорт до названих країн займав близько 74% у загальній вартості проданого за кордон українського м’яса, зазначив Микола Пугачов.

milkua.info

Детальніше
Надлишок міді шкодить телятам
05-серп-2022

«Надмірне споживання телятами міді може призвести до їх загибелі», — доктор ветеринарних наук Крейг Лаудер розповів про добавки мікроелементів до раціону молочних телят під час вебінару, організованому Радою з питань відтворення молочної худоби, США. Про це пише Dairy herd.

«Коли йдеться про мідь для телят до відлучення, цих тварин не можна розглядати як просто «маленьких корів», — говорить Крейг Лаудер. — Ми фактично годуємо моногастричну тварину. Телята легко поглинають мікроелементи, і в рубці ще не виникає антагонізм між мікроелементами. Хоча споживання корму після народження у телят низьке, їхня здатність до поглинання мікроелементів дуже висока».

Коли телята споживають більше Cu, ніж їм необхідно, надлишок мінералу відкладається у печінці та поступово накопичується. За даними Манітобського університету (Канада), токсикоз печінки може призвести до передчасного руйнування червоних кров’яних тілець (гемолізу), анемії, гемолітичної жовтяниці та загибелі.

За словами Лаудера, у телят можуть виникнути проблеми з міддю, тому що як замінник молока, так і стартерний корм містять добавки мікроелементів, в тому числі мідь.

Він радить згодовувати телятам до відлучення не більше 20 ppm  Cu на день: «У деяких регіонах країни спостерігав випадки, коли рівень міді піднімався до 40, 50 і навіть 60 ppm, тому що фермери думають, що телятам потрібно давати більше, щоб компенсувати низький рівень споживання. Однак це занадто багато».

На відміну від цього, в нових рекомендаціях з годівлі молочних корів США (NRC 2021) молочним телятам скоротили споживання міді приблизно на 50% — з 10 до 5 ppm у заміннику молока. Для порівняння, згідно з рекомендаціями незбиране молоко містить у середньому 0,04 ppm.

«Телята, яким дають замінник молока, споживають у 100 разів більше міді, ніж ті, яких годують незбираним молоком», — зауважує Лаудер.

Дослідники Манітобського університету також звертають увагу на те, що джерсейські породи сприйнятливіші до мідного токсикозу, ніж голштини.

Втім, телятам необхідна мідь. Лаудер зазначив, що вони народжуються з рівнем Cu, який у 12–15 разів вищий, ніж у їхніх матерів. Але до віку 8 тижнів —типового віку відлучення — цей запас вичерпується на 75%, якщо його не поповнювати.

«Приблизно в цей само час більшості телят роблять перший набір щеплень, тому слід переконатися у забезпеченні мікроелементами, аби вони могли реагувати на вакцини та зміцнювати імунітет», — радить Лаудер. — Кінцевий висновок: переконайтеся, що мікроелементи в заміннику молока та стартовому кормі забезпечують достатній, а не надлишковий, рівень міді».

Детальніше
Кредитування аграрного сектору склало 60,5 млрд грн
28-груд-2017

Аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн на кінець жовтня.

За даними НБУ, спостерігається хороша динаміка гривневих кредитів для аграріїв: приріст 24,1%, а проблемними серед них є лише 10% таких позик, що значно менше за середній показник у майже 58%.

Однак, за її словами, кредити агросектору й досі становлять лише 6−7% від загального обсягу.

«На кінець жовтня аграрії отримали кредитів на 60,5 млрд грн. За статистикою Національного банку України, загальний обсяг кредитів сільському господарству за січень — жовтень зріс на 9,3%. І це на фоні зниження сукупного кредитного портфеля на 1,5%. Нарощування кредитування відбулося за рахунок гривневих кредитів — зростання на 24,1%(до 47,4 млрд грн.) Втім, обсяг кредитів у іноземних валютах протягом року скорочувався», — розповідає Коробкова.

agropolit

Детальніше
В першому півріччі Україна наростила експорт молочних продуктів
06-лип-2018

Очікуваного пожвавлення експорту в червні так і не відбулося. Поставки були на рівні травня і забезпечили для України 24,5 млн дол, що на 1,4% вище показників травня, але на 15,6% менше, ніж в минулому році. Все ж, півріччя було закрите в позитивному ключі за рахунок вищих показників експорту в перші місяці року — 139,5 млн дол. (+19%).

Найбільше просідання продажів у червні було по молоку та вершках незгущених — мінус 46% в натуральному виразі — 1,6 тис. т та мінус 46,5% в грошовому виразі — 1,2 млн дол. Найбільше продукції було поставлено до: Польщі (344 тис. дол.), Молдови (303 тис. дол.) та Лівії (241 тис. дол.).

Просідання у 23% відмічають також по сироватці — 1,99 млн дол. Загалом було продано 3 тис. т сироватки, що на 22,9% менше, ніж у травні. Продавали найбільше, як і раніше, до Китаю — 1,1 млн дол.

Скоротилися також продажі масла на 8% в натуральному виразі — 2,4 тис. т. Ціна тонни масла коливалася в межах 4,4−4,5 дол./кг. Продавали його найбільше до Марокко та Нідерландів — 2,7 та 2,3 млн дол., відповідно.

При цьому, значно зросли продажі групи молока та вершки згущені. Загалом було продано 4,4 тис. т (+36,8%, в порівнянні із травнем) на загальну вартість 7 млн дол. (+36%). Продавали до: Бангладеш (2 млн дол.), Казахстану (1,3 млн дол.) та Грузії (455 тис. дол.).

Приріст експорту також було зафіксовано при продажі кисломолочної продукції — на 60,8% в грошовому та 18,2% в натуральному виразі. Загалом було продано 584 т кисломолочних продуктів на загальну вартість 1,37 млн дол. Основними імпортерами були: Казахстан (1 млн дол.), Молдова (176 тис. дол.) та Грузія (102 тис. дол.).

Експорт молочних продуктів у 2017−2018 рр., млн дол.

 

Джерело: АВМ за даними ДФСУ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок