Різкий спад інвестицій негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції

01-вер-2020

Агропродовольчі сектори переживають гостру інвестиційну кризу, яка охопила всю економіку України. Це випливає з даних щодо капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року, оприлюднених Державною службою статистики.

На цьому наголосив провідний науковий співробітник відділу інвестиційного і матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Микола Кісіль.

Обсяг капіталовкладень по усіх видах економічної діяльності в січні-червні цього року до відповідного періоду 2019 року склав лише 65,1%. Такий спад характерний для інвестиційної кризи, зауважив науковець.

За його словами, прояви інвестиційної кризи в аграрному секторі економіки  України ще відчутніші. Індекси капітальних інвестицій у І півріччі 2020 року до аналогічного періоду минулого року у сільському господарстві — 55,5%, рибному господарстві — 44,9%.

Різкий спад інвестицій у січні-червні цього року вже в короткостроковій перспективі негативно позначиться на обсягах випуску агропродовольчої продукції, спрогнозував Микола Кисіль. Враховуючи недобір врожаю у 2020 році та необхідність виконання експортних зобов’язань у наступному році можливі перебої із самозабезпеченням внутрішнього ринку окремими видами продовольства, кормами та деякими іншими продуктами.

Глибшу інвестиційну кризу в агропродовольчих секторах зумовили такі чинники, як зміни в секторальному управлінні; посилення інвестризиків; відмова агроінвесторів від реалізації проєктів через очікування на купівлю земельних ділянок сільсгосппризначення; уповільнення інвестдіяльності у цих секторах тощо.

Заходи з протидії інвестиційній кризі в державі слід розпочинати з її подолання в аграрних секторах, вважає вчений.

На його думку, починати слід із формування сільськогосподарської політики за аналогією країн Економічного співробітництва і розвитку; зменшення інвестиційних ризиків агровиробників; протидії агрорейдерству та інвестиціям у захоплення земель сільськогосподарського призначення; створення умов для масового розвитку малого агробізнесу, його кооперативних та інтеграційних формувань, у тому числі про надання державної підтримки під реалізацію їхніх інвестиційних проектів розвитку тощо.

Та фундаментом має стати формування сприятливого інвестиційного клімату та безпеки інвестицій, підсумував Микола Кісіль.

Більше новин
Брюссель погодився на екстрене приєднання України до енергосистеми ЄС
01-бер-2022

Єврокомісія та об'єднання європейських електромереж погодилися розпочати процес екстреного приєднання України єдиної енергомережі ЄС та очікують, що цей процес займе кілька тижнів.

Про це заявила на прес-конференції у Брюсселі єврокомісар з енергетичних питань Кадрі Сімсон, яку цитує «Інтерфакт-Україна».

З такою заявою представниця Єврокомісії виступила по закінченні засідання Ради ЄС з енергетичних питань. «Наш спільний з українською стороною довгостроковий пріоритет — це синхронізація української енергосистеми з європейською замість російської», — пояснила вона.

Кадрі Сімсон нагадала, що російське вторгнення в Україну почалося в той день, коли Україна розпочала тестування роботи енергосистеми в ізольованому режимі, що є першим кроком до підготовки до майбутньої синхронізації з ЄС.

«Я говорила з Германом Галущенком (міністр енергетики України) і він поінформував мене, що за нинішніх умов вони не будуть знову доєднуватися до російської енергетичної системи. Україна просить про надзвичайно термінову синхронізацію з європейською енергосистемою. Це технічний виклик», — розповіла єврокомісар.

Втім, за її словами, технічна готовність України до цього кроку висока і європейські оператори дали згоду на приєднання України на виняткових умовах.

«Я зустрічалася з ENTSO-E цього ранку, вони вважають, що технічно це можливо. Що стосується часу, то це не питання годин, це питання днів, швидше за все, кількох тижнів», — додала вона.

milkua.info

Детальніше
Майже 70% аграріїв відчувають проблеми зі збутом врожаю
09-груд-2022

За результатами опитування серед 530 аграріїв у 16 регіонах України 69% респондентів наразі мають складнощі з реалізацією зернових та олійних культур як нового, так і старого врожаю.

Про це пише «‎АПК-Інформ». ‎

Аналітики відзначають, що найважче вдається знайти покупців аграріям Хмельниччини (97%), Кіровоградщини та Київщини (по 91%), а також Черкащини (89%), Дніпропетровщини (88%), Полтавщини (84%) і Львівщини (82%).

Легше з пошуком покупців сільгоспвиробникам на Закарпатті, де лише 18% опитаних мають складнощі з реалізацією зернових та олійних, на Рівненщині, Вінниччині та Волині цей показник складає 34%, 26% та 38% відповідно.

«Багато сільгоспвиробників скаржаться на низькі ціни попиту, що ледь-ледь покривають затрати на вирощене збіжжя і часто є навіть нижчими, ніж його собівартість. Також є проблеми у зв’язку з відсутністю ринку збуту через зупинку роботи більшості українських морських портів та підвищення цін на логістику», — додають експерти.

Варто зазначити, що освітня платформа «‎Культиварій» випустила перший онлайн курс відеолекцій про власний агроекспорт, Iron Trade. У відеолекціях розкрито фундаментальні підходи до агроекспорту, досвід від аграріїв, що експортують та поради від фахівців.

Детальніше
Економічний фронт: зміни в законодавстві, які запровадили у воєнний час для агробізнесу
05-квіт-2022

В умовах війни уряд активно запроваджує комплексні зміни для підтримки підприємницької діяльності. Що змінилося для агровиробників?

Повномасштабне воєнне вторгнення росії в Україну прискорило процеси дерегуляції та підтримки бізнесу з боку держави. Варто розібратись у правилах гри, які будуть діяти в умовах воєнного стану, а окремі зміни працюватимуть і довше.

Кредити

Банківське кредитування — один з найважливіших фінансових інструментів, до якого звертаються аграрії, щоб покрити нестачу обігових коштів, оновити техніку, забезпечити господарство ТМЦ. Особливо часто за кредитами звертаються напередодні весняної посівної. У 2022 році посівна особлива. Від її успіху залежить не тільки продовольча безпека України, а й ціни та наявність продуктів харчування у країнах Південної Африки, Близького Сходу, Азії. Саме ці регіони були найбільш залежними від поставок зерна з України. За даними Мінагрополітики, загальна потреба у коштах для проведення весняних робіт аграріями складає близько 100 млрд гривень.

Зміни в умовах кредитування малих та середніх аграрних виробників з оборотом не більше 20 мільйонів євро на рік:

  • Компенсація відсоткової ставки за залученими кредитами.
  • Максимальна сума кредиту, на який поширюється компенсація відсоткової ставки, становить 50 млн грн.
  • Кредитування надається для проведення посівної (сільськогосподарської діяльності) на період дії воєнного стану.
  • Для отримання кредитування суб’єкт підприємництва повинен бути с/г товаровиробником у значенні, наведеному в Законі України «Про державну підтримку сільського господарства України».
  • Термін дії кредиту становить 6 місяців.

Встановлено максимальний розмір державної гарантії за портфельними кредитами до 80%.

За програмою кредитування «5−7-9», на період дії воєнного стану, агровиробникам підняли максимальний розмір кредиту до 60 млн гривень. Кредит безвідсотковий та діятиме протягом місяця після скасування воєнного стану. Після цього кредитна ставка становитиме 5%. Термін, на який видаватимуть позику за програмою «5−7-9», буде залежати від цільового призначення коштів. Наприклад, на реалізацію інвестиційного проекту та на рефінансування заборгованості кредит надається до 5 років. Для фінансування оборотного капіталу — на 3 роки.

Також, для збільшення обігових коштів агровиробників під час проведення весняно-польових робіт, Кабінет міністрів доповнив перелік гарантій для банків, які надають кредити для часткового виконання боргових зобов’язань агрокомпаніями.

Критичний імпорт

Для безперешкодного ввезення в Україну необхідної техніки для проведення посівної, Кабмін додав до переліку товарів критичного імпорту трактори, с/г машини, вантажівки, сідельні тягачі, обприскувачі, зрошувальне обладнання, сівалки, всю ґрунтообробну техніку, цистерни тощо. Також спрощено процедуру ввезення запчастин до с/г техніки.

9 березня 2022 року уряд ухвалив постанову для забезпечення безперебійного постачання імпортних харчових продуктів та кормів, якою спростив маркування для цих груп товарів. Зокрема, вказувати інформацію про продукт державною мовою потрібно лише один раз на партію, а не на всі упаковки. Якщо продукти харчування та корми ввозяться як гуманітарна допомога, то і партію не потрібно маркувати державною мовою. Також можна використовувати залишки упаковки або тари закритих підприємств маркування аналогічних харчових продуктів та кормів.

Спрощення доступу до пального — одна з ключових постанов, яка значно спростила та, можна сказати, врятувала проведення посівної. До 24 лютого 80% пального в Україну потрапляло із росії, білорусі та через українські морські порти. Велика війна заблокувала ці напрямки і країна стикнулась із дефіцитом. Тому в перші тижні після початку повномасштабного вторгнення, КМУ ухвалив низку рішень, які полегшували доступ виробників сільгосппродукції до пального. В обіг вводиться бензин та дизельне пальне екологічних класів Євро3 і Євро4. Також спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів. Крім цього президент України Володимир Зеленський підписав закон, яким скасовано акциз на пальне та знижено ставку ПДВ з 20% до 7%.

Уряд спростив умови перевезення пестицидів та агрохімікатів автомобільним транспортом. Продовжено строк дії допусків на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами й агрохімікатами. Ця норма поширюється на період дії воєнного стану в Україні та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Слід зауважити, що спрощується виключно процес отримання ліцензії - усі питання безпеки транспортування та якості пестицидів й добрив залишились на рівнях, які діяли до воєнного часу.

Задля забезпечення сільгоспвиробників насінням для проведення посівної в Україні скасовується на час воєнного стану додаткові процедури із сертифікації насіннєвого матеріалу. Зокрема Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції має забезпечити:

·       безперешкодний процес реалізації насіння і садивного матеріалу суб’єктами насінництва та розсадництва врожаю 2021 року та залишків минулих років, необхідного для посіву, без додаткових процедур із сертифікації;

визнання іноземних сертифікатів на імпортоване насіння без застосування додаткових процедур із сертифікації.

Держпродспоживслужбі порадили визнавати сертифікати, видані іншими країнами, без проведення фітосанітарної експертизи. Постанова Кабміну від 1 квітня 2022 року щодо фітосанітарних заходів дозволяє звертатись за проведенням експертиз та отримувати документи у будь-якому відділені Держпродспоживслужби. Також скасовуються вимоги контролю дерев’яного пакувального матеріалу: палети, піддони, коробки, ящики тощо, з яким імпортуються товари, що не належать до продукції рослинного походження. Видача карантинного сертифікат буде здійснюватися виключно за зверненням.

Загалом, для визначення потреб аграріїв щодо проведення посівної, Мінагрополітики запустила доступ до ресурсів, які необхідні для проведення посівної кампанії:

  • створено аграрну платформу Міністерства по збору актуальних потреб аграріїв під посівну в режимі реального часу;
  • створено онлайн-платформу для покращення логістичних маршрутів аграріїв в умовах воєнного стану.

Закон зі змінами у податковий кодекс

15 березня парламент ухвалив Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану». Він набув чинності 17 березня 2022 року. Основні його положення передбачають:

  1. ФОП або юридичні особи, які мають річний обсяг доходу до 10 млрд грн, можуть з 01 квітня стати платником єдиного податку третьої групи, де ставка податку складає 2% від обороту.
  2. Під час дії воєнного стану дозволяється включати до податкового кредиту з ПДВ суми, по яких ще не зареєстровані податкові накладні в ЄРПН (в т.ч. які були складені до початку дії військового стану), на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів. Такі податкові накладні повинні бути зареєстровані в ЄРПН протягом 6 міс з моменту припинення воєнного стану.
  3. Поновлюється бюджетне відшкодування з ПДВ, якщо за результатами камеральної перевірки така сума стає узгодженою. Відповідно, відновлюються камеральні перевірки.
  4. З березня 2022 до по 31 грудня року, наступного за роком в якому припинено воєнний стан, звільняються від плати за землю (земельний податок та орендна плата за державні та комунальні землі) платники, чия земля розташована на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
  5. За 2022 та 2023 рік не нараховується та не сплачується мінімальне податкове зобов’язання за землі, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
  6. У 2022 році не сплачується екологічний податок на територіях, на яких ведуться бойові дії або на тимчасово окупованих територіях.
  7. З 01.03.2022 до припинення воєнного стану + 12 місяців після його припинення ФОП, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства не сплачують ЄСВ за себе.

ФОП 2-3 груп єдиного податку, юридичні особи 3 групи єдиного податку, можуть прийняти рішення не сплачувати ЄСВ за мобілізованих працівників. Такі суми будуть сплачені за рахунок держбюджету.

Загальні спрощення для бізнесу

Уряд скасував вимоги для отримання ліцензій та дозволів на більшість видів діяльності. Замість 600, чинними залишаються 50. Тепер, щоб проводити господарську діяльність. на яку законодавство вимагає отримати ліцензію, потрібно лише заявити про таку діяльність. Після закінчення воєнного стану бізнес має протягом одного місяця отримати ліцензію на загальних умовах. Виключенням є діяльність пов’язана із радіоактивними та іншими небезпечними речовинами, видобуток надр, виробництво лікарських засобів тощо.

Також внесені зміни до Трудового кодексу. Зокрема: з’явилась можливість роботодавцю збільшити робочий час з 40 до 60 годин на тиждень. А сам робочий тиждень можна збільшити до 6 днів. Роботодавець отримує можливість призупинення дії трудового договору, та процес звільнення спростили. Скасовані податкові перевірки та штрафи за неподання звітності. Виключенням є перевірки щодо цін на соціальні товари. А подати звітність у податкову можна буде протягом 90 діб після скасування воєнного стану.

Таким чином, Кабмін зробив максимальні спрощення для проведення посівної та функціонування сільського господарства загалом.

«Є перешкоди із доступом аграріїв до кредитування, але з цим ситуація покращується з кожним днем. Над дерегуляційними заходами та фінансуванням посівної уряд працює на відмінно. Сподіваюсь, такий режим роботи залишиться і після скасування воєнного стану. Сьогодні нагальні проблеми лежать у практичній, а не у нормативній чи законодавчій площині. Наразі потрібно вирішити проблеми із експортом аграрної продукції», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

agravery.com

Детальніше
Рекордне зростання виробництва птиці в Китаї прогнозує USDA
19-серп-2020

Виробництво м’яса птиці в Китаї у 2020 році має досягти рекордного рівня в 14,85 млн. тонн, повідомляє Департамент сільського господарства США (USDA). У 2019 році обсяги виробництва курятини в КНР склали 13,75 млн тонн (+ 18% порівняно з 2018 роком). Це інтенсивне нарощування виробництва має на меті зменшити дефіцит тваринного білка на китайському ринку, незважаючи на те, що внутрішній попит на птицю низький через коронавірус.

Крім того, збільшення обсягів розглядається як фактор, що покликаний зменшити залежність від імпорту на тлі останніх побоювань щодо безпеки іноземного м’яса. Нагадаємо, минулого тижня в КИтаї заявили, що в курячих крильцях з Бразилії виявили коронавірус.

“Зараз ціна курятини в Китаї достатньо низька. Я не думаю, що це просто через слабкий попит, цьому також сприяє достатня пропозиція”, – зазначає Пан Ченджун, старший аналітик Rabobank.

Минулого року в Китаї забили 9,3 мільярда курей. Лідери галузі, такі як Liaoning Wellhope Agri-Tech, Yum China, Fujian Sunner Development та ін. вже планують розширення для досягнення мети Пекіна щодо більш інтегрованого виробництва продуктів харчування. Куряче м’ясо розглядається як найбільш доступний варіант заміни свинини, виробництво якої в КНР значно зменшилось після початку поширення африканської чуми свиней у 2018 році.

Meat-Inform

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок