Реєстрацію для отримання техніки для завантаження зернових рукавів продовжено до 23 грудня

Наказ Мінагропроду «Про затвердження вимог до безпеки і якості молока і молочних продуктів», який вступить в силу з 1 січня 2020 р. дозволить наблизити молочну галузь України до норм і практик Європейського союзу, а також встановити єдині вимоги з безпеки, якості та гігієни молока і молочних продуктів.

Про це в ході форуму на «АГРО-2019» заявила заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова.

«За останні 5 років обсяги надходження молока на переробку екстра класу збільшилися в 2,6 рази, досягнувши в 2018 році майже 600 тис т. Тенденції до поліпшення якості молока повинні стати незворотними, адже вони націлені на забезпечення громадського здоров'я, зокрема через споживання якісної молочної продукції, виготовленої з безпечної сировини з дотриманням гігієнічних вимог і без залишків антибіотиків. Однак, рухатися тільки шляхом встановлення вимог неможливо, тому більша частина програм державної підтримки спрямована саме на стимулювання розвитку молочного сектора», — зазначила Ковальова.

За її словами, на сьогодні вже на шляху до одержувачів 324 млн грн на дотації за утримання молодняку ​​великої рогатої худоби, 275 млн грн — на дотації за утримання корів для 885 суб'єктів господарювання.

Олена Ковальова підкреслила, що здійснення трансформації галузі можливо лише в разі спільних дій виробників і переробників молока, громадських організацій і держави.

agroportal.ua

Аналітичне агентство Index Mundi опублікувало прогноз щодо експорту та виробництва м'яса птиці Україною, передає УНН з посиланням на дані агентства.

За даними аналітиків, у 2022 році експорт курятини Україною незначно, але зросте - на 2,3%, до 440 тис. тонн.

Також збільшиться виробництво курятини - на 1,4%, до 1380 тис. тонн.

Окрім того уточнюється, що за останні п'ять років експорт курятини зріс на 66%, виробництво продукту - на 18%.

Джерело: УНН

Проєкт держбюджету на 2023 рік не передбачає традиційних для останніх років програм держпідтримки аграріїв. Однак буде фінансування грантів та пільгового кредитування.

Про це розповів перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький в інтерв’ю Landlord.

«Класичних програм не передбачено, але підтримка буде. Як вона виглядає: перше — ця підтримка не акумульована в Мінагрополітики, а поширена серед різних відомств.
У наступному році передбачено через Мінекономіки, бо вони розпорядники коштів, а ми адмініструємо програму — кошти на гранти для садівництва та теплиць. Тобто 1,36 млрд грн — для садівництва та тепличних господарств, зокрема це може бути відновлення та будівництво нових», — пояснив він.

Крім того, за словами Висоцького, у бюджеті-2023 передбачено кошти на програму «5-7-9» для доступного кредитування.

«Насправді Фонд розвитку підприємництва координується Мінфіном, і кошти — там, але ми знаємо, що левова частка отримувачів коштів за програмою кредитів «5-7-9» — це аграрії. Тому вони зможуть у 2023 р. користуватися відповідною програмою. Це й буде підтримка», — додав перший заступник міністра.

Також він зазначив, що розробляється закон, який дозволить компенсацію тіла кредиту та страхування.

«Наприклад, у нас є кредитування і компенсація відсотків за кредитом «5-7-9», а законопроєкт передбачає у критичних сферах, наприклад, переробці, компенсацію навіть частково й тіла кредиту.

Там чітко передбачена компенсація тіла кредиту, компенсація за страхування, що особливо важливо в умовах війни — війна робить складнішим залучення інвестицій. Тобто цей законопроєкт — ще один додатковий інструмент підтримки», — пояснив Висоцький.

Україна в поточному році може отримати врожай зернових та олійних культур близько 66,5 млн т з площі близько 18,8 млн га.

Такий прогноз зробили експерти Української зернової асоціації.  

«Врожай пшениці в Україні цього року можемо очікувати на рівні 19,2 млн т, що суттєво нижче від рекорду минулого року (33 млн т), проте цей показник втричі більше, аніж Україна споживає пшениці на рік. При цьому перехідні запаси пшениці минулого врожаю складають майже 10 млн т. Експорт пшениці в 2022/2023 МР з урахуванням великих перехідних запасів може скласти близько 10 млн т», — підрахували експерти. 

Ячменю цього року Україна збере на рівні 6,6 млн т (в 2021 р. — 10,1 млн т), а експорт у 2022/23 МР можна очікувати на рівні 2 млн т. 

Врожай кукурудзи в новому сезоні можна очікувати на рівні 26,1 млн (минулого року 37,6 млн т), при цьому експорт може скласти близько 15 млн т.

Врожай соняшнику можна очікувати на рівні 9 млн т (в 2021 р. — 16,9 млн т). 

Врожай ріпаку прогнозується на рівні 1,5 млн т (в 2021 р. — 2,9 млн т), при цьому експорт 2022/23 МР очікується на рівні 1,3 млн т. 

Врожай сої очікуємо на рівні 2,1 млн т (в 2021 р. — 3,5 млн т), а експорт можна очікувати на рівні 0,8 млн т.

В УЗА прогнозують, що експорт зернових за умови нинішньої пропускної спроможності складе 12-18 млн т в майбутньому сезоні.

«Загалом експорт зернових та олійних в 2022/23 МР можна очікувати на рівні 30 млн т, якщо Україна в умовах блокади чорноморських портів зможе збільшити пропускну здатність інших логістичних напрямків вдвічі, зокрема й залізничних переходів на кордонах з країнами ЄС. На сьогодні пропускна здатність альтернативних маршрутів складає не більше 1,5 млн т на місяць. Щоб Україні досягнути показника експорту в 30 млн т, потрібно збільшити пропускну здатність на кордонах ЄС до 3 млн т на місяць», — пояснюють в УЗА.

Також зазначається, що перехідні залишки в 2021/22 МР складуть близько 25 млн т, а в 2022/23 МР, за оптимістичними прогнозами, можуть збільшитись до 31 млн т, а за песимістичними — близько 43 млн т.

«Україна гарантовано буде мати достатні запаси зерна, в той час як країни світу недоотримають значну кількість зерна з України через війну росії проти України, що призведе до зростання цін та продовольчої інфляції навіть у розвинених країнах», — підсумували в УЗА.

agroportal.ua