Роз’яснення щодо вимог ДПС у деяких областях здійснити доплати екоподатку за гній ВРХ

16-вер-2021

Сільгосптоваровиробники в межах своїх зобов’язань, встановлених законодавством України, повинні здійснювати:

  • своєчасну сплату екологічного податку за викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря,
  • рентну плату за спеціальне водокористування,
  • подання статистичних звітностей в частині викидів (звіт 2-ТП повітря), водокористування (звіт 2-ТП водгосп, звіт № 7-ГР (підземні води) та декларації про відходи.

Гній не є відходом та його розміщення або подальша утилізація не підлягає оподаткуванню відповідно до статті 240.1.3 Податкового Кодексу України (ПКУ).

Податковий орган може аргументувати вимоги щодо доплати екоподатку тим, що гній є відходом та є в Державному класифікаторі відходів. Проте дія Закону України «Про відходи» не поширюється на відносини у сфері поводження з побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною і не дає визначення поняття «гній».

Визначення поняття «гній» міститься в Законі України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». Згідно цього ЗУ: «гній — будь-які екскременти та/або сеча сільськогосподарських тварин, крім риби, з підстилкою або без неї». Тим більше, якщо підприємство використовує гній в якості органічних добрив.

Проаналізувавши судову практику з ідентичного питання, очевидно, що суди приходять до висновків, що гній — не є відходом.

Тому віднесення контролюючим органом гною до відходів, та обов`язковість обкладання екологічним податком є безпідставним та не відповідає вимогам податкового законодавства.

До 1 січня 2013 року сільськогосподарські підприємства, селянські та інші господарства, які займалися виробництвом (вирощуванням) продукції тваринництва та птахівництва, і при цьому здійснювали розміщення протягом звітного кварталу відходів (гною та пташиного посліду), були платниками екологічного податку.

З 1 січня 2013 року у Кодексі змінено значення поняття «розміщення відходів», а тому усувається подвійне оподаткування екологічним податком.

Пресслужба Асоціації виробників молока

Більше новин
Rabobank: Коронавірус в Китаї негативно впливає на торгівлю молоком
26-лют-2020

Китайський уряд наголошує на важливості стабільного продовольчого забезпечення населення, що може надати більший тиск на ціни на молоко ніж зазвичай.

З моменту виявлення першого випадку нового коронавіруса, що отримав назву за міжнародною класифікацією COVID-10, підтверджені випадки зараження досягли цифри в майже 80 тис. Летальний результат — у більш ніж 2,5 тис. осіб. Сьогодні Центральний регіон Китаю знаходиться в ізоляції, з санкціонованим державою карантином і обмеженнями на переміщення, щоб уникнути розповсюдження вірусу.

Ці обставини зачіпають всі сфери економіки КНР. Зупинений транспорт, нестача робочої сили позначаються як на сфері виробництва, так і в торгівлі. Сенді Чен, старший аналітик ринку молочних продуктів Rabobank RaboResearch проаналізував ситуацію і закликав не ігнорувати наслідки для світового молочного ринку.

«Хоча вплив епідемії на попит на молочні продукти повинен бути короткочасним, невизначеність щодо фактичної тривалості карантину в країні і затяжний психологічний вплив можуть завдати істотної шкоди споживання, що позначиться на переробці, виробництві та імпорт», — зазначив Сенді Чен.

Карантин припав на китайський новий рік. За оцінками аналітика, серйозно постраждали преміальні рідкі молочні продукти, які традиційно купуються до свят. Rabobank оцінює, що 30-денний вплив COVID-19 може знизити споживання молока в Китаї на 2−4% в річному численні. Частина роздрібних втрат складається з онлайн-продажів.

30 днів карантину по Коронавірусу можуть також знизити річне споживання сирів в Китаї на 5%, вважають експерти Rabobank.

«Поставки сирого молока і поповнення запасів від молочних заводів затримувалися через жорсткість контролю дорожнього руху і брак робочої сили. Найбільший удар прийняли на себе дрібні і середні ферми, серйозно зменшивши виробництво», — заявив Чен.

Спочатку експерти Rabobank прогнозували, що в першій половині 2020 року імпорт молочної продукції в Китай скоротиться на 3%, проте в річному численні виросте на 1%. В умовах ситуації з COVID-19, Rabobank прогнозує зниження загального попиту на молочні продукти на 1%, що призведе до скорочення імпорту на 11%.

Якщо загальний попит впаде на 5%, то обсяг імпорту в 2020 році знизиться на 25%.

«Все це може спонукати експортерів перенести частину сировини з виробництва сиру, масла та вершків на СОМ і СЦМ. Що призведе до збільшення обсягів сухого молока на світовому ринку», — зазначив аналітик.

За оцінками INTL FCStone, ціни на молочні продукти в КНР можуть впасти в найближчі 12 місяців на 3−10%.

dairynews.ru

Детальніше
Названо два найприбутковіші напрями у тваринництві
20-серп-2021

У 2020 році у тваринництві прибутковими були лише два напрями.

Про це повідомляє директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко.

У 2020 році у тваринництві прибутковими були лише виробництво молока та свинини.

Зокрема, рентабельність виробництва молока торік була 20,4% — практично на рівні 2019 року (20,6%); свинини — 2,6% проти 4,7% у 2019 році.

Виробництво м’яса великої і малої рогатої худоби, птиці, а також яєць, як і у 2019 році, було збитковим, зазначив Юрій Лупенко.

Як повідомлялося, собівартість виробництва свинини в Україні близька до європейської.

Детальніше
Україна розширить експорт продукції тваринництва до Туркменістану
07-груд-2020

Цього тижня між представниками уповноважених органів України та Туркменістану відбулися онлайн-консультації щодо санітарних та фітосанітарних заходів. Під час зустрічі, зокрема, було обговорено заборони щодо ввезення деяких товарів з України.

У ході зустрічі Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька подякувала Державній ветеринарній службі Міністерства сільського господарства і охорони навколишнього середовища Туркменістану за оперативне погодження проектів ветеринарних сертифікатів для експорту з України до Туркменістану продуктів тваринного походження та висловила сподівання на подальшу плідну співпрацю з метою недопущення необґрунтованих затримок вантажів при перетині зазначеною продукцією туркменського та українського кордонів.

Разом із тим, сторони домовилися про встановлення прямих контактів з питань ветеринарії та фітосанітарії з метою більш оперативного врегулювання питань двосторонньої торгівлі підконтрольними товарами.

gov.ua

Детальніше
Катарcька компанія використовує свій досвід для виробництва молока в Україні
01-жовт-2021

Компанія, яка колись перевозила корів із США до пустель Перської затоки, зараз використовує свій досвід для виробництва молока в Україні.

Baladna, найбільша сільськогосподарська фірма Катару, має намір побудувати і утримувати ферму на 10 000 молочних корів у країні Східної Європи, сказав її виконавчий директор в інтерв'ю.

Цей крок є результатом аналогічної угоди з державною компанією в Малайзії, де Baladna також має намір утримувати стадо у 10 000 голів і виробляти 1 мільйон тонн молока на рік.

Європейські та азіатські плани показують, як політика продовольчої безпеки може відкрити шлях до глобальної експансії. Коли в 2017 році сусіди Катару несподівано перервали зв’язки з ним у рамках політичної суперечки, мешканці кинулися в продуктові магазини, побоюючись, що їм загрожує брак продовольства. У міру того, як криза поширилася на наступний рік — Саудівська Аравія закрила єдиний сухопутний кордон Катару і не дозволила йому імпортувати продовольство з королівства — Баладна розпочала використовувати свій швидкісний авіатранспорт.

Зараз амбіції компанії виходять за межі Катару, де вона має понад 20 000 худоби і контролює 86% ринку свіжого молока. Подальше розширення місцевої компанії Baladna, ринкова вартість якої становить 838 мільйонів доларів, обмежена невеликим населенням Катару — 2,6 мільйона чоловік.

«Незважаючи на те, що ми відчуваємо, що в Катарі є все, що потрібно для розвитку, ми також дивимось на речі з точки зору майбутнього зростання», — сказав генеральний директор Піт Іларідес.

За його словами, підприємства в Україні та Малайзії в основному мають на меті забезпечити свої місцеві ринки.

ІНФАГРО за матеріалами bloomberg.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок