МОЗ оприлюднило проект наказу щодо залишків ветеринарних препаратів в продуктах тваринного походження

Нещодавнє дослідження продемонструвало, що свіжі плоди індійського аґрусу, також відомого як амла, покращують засвоюваність поживних речовин та ферментацію в рубці у дійних корів, що призводить до підвищення показників продуктивності.

Амла, або Phyllanthus Emblica, – це листяне дерево, яке зазвичай росте у тропічних та субтропічних частинах Індії, Китаю, Індонезії та Малайзії. Плоди амли вживаються в їжу або використовуються як ліки в Індії та Китаї через його антиоксидантні та хіміопрофілактичні агенти. Тим не менш, через надмірний кислий смак цей фрукт не всім подобається, і його комерційне вирощування дуже обмежене.

Амла містить високу концентрацію біоактивних рослинних компонентів, таких як поліфеноли, дубильні речовини, флавоноїди та вітамін С. Дослідники відзначили, що фрукт багатий вторинними метаболітами, такими як загальні феноли та флавоноїди. У молочної худоби, в рамках дослідження ефективності, амла при додаванні до корму продемонструвала можливість боротися з маститом та тепловим стресом, а також підвищувати надої.

За матеріалами All About Feed

Держпродспоживслужба продовжує роботу над гармонізацією національної законодавчої бази з нормами Європейського Союзу. Так, днями відбулося засідання робочої групи при Держпродспоживслужбі з питань розробки проекту нової редакції Закону України «Про ветеринарну медицину» з урахуванням вимог європейського законодавства, йдеться на сайті відомства.

Необхідність у напрацюванні такого законопроекту виникла у зв’язку із труднощами, які сьогодні виникають у правозастосуванні чинної редакції закону про ветеринарну медицину.

Як наголосив Перший заступник Голови Держпродспоживслужби Андрій Жук під час засідання робочої групи, законопроект насамперед повинен врегулювати правовідносини у питаннях здоров’я та благополуччя тварин, приватної ветеринарної практики, обіг ветеринарних препаратів тощо.

На переконання членів груп, вищезазначені питання доцільно об’єднати в одному проекті, що дозволить системно врегулювати усі правовідносини в сфері ветеринарної медицини та забезпечить зручність у частині правозастосування.

Було зазначено, що сьогодні вже є низка напрацювань, які можуть бути використаними в розробці проекту Закону, зокрема, законопроекти «Про приватну ветеринарну практику», «Про ветеринарні препарати», «Про внесення змін до Закону України про ветеринарну медицину».

Наразі робоча група уже напрацювала структуру нової редакції Закону України «Про ветеринарну медицину» та сформувала склад робочих підгруп із його підготовки. Також прийнято рішення про залучення до процесу розробки та обговорення проекту профільних асоціацій.

Довідка:

Наказом Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 27 червня 2017 року № 469 створено робочу групу з питань підготовки проекту Закону України «Про ветеринарну медицину». До її складу, зокрема, увійшли представники Держпродспоживслужби, проекту ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», FAO, Офісу ефективного регулювання.

pigua.info

У період з 1 по 7 лютого 2020-го року країни повідомили до Всесвітньої організації охорони здоров'я тварин (МЕБ) про 262 осередки особливо небезпечних хвороб.

У Європі продовжують реєструвати нові вогнища африканської чуми свиней: про нові спалахи повідомили ветеринарні служби Угорщини (92), Латвії (5), Молдови (2), Румунії (48), Сербії (13), Філіппін (1) та Південної Кореї (89 ).

Вогнища високопатогенного грипу птахів відзначили на території В'єтнаму (1), Ізраїлю (1), Китаю (1) та Польщі (1). Про спалах високопатогенного грипу птахів повідомили ветеринарні служби раніше благополучної щодо захворювання Саудівської Аравії (1).

Лихоманку Долини Ріфт зареєстрували у Лівії (2). У Норвегії відзначили 1 вогнище Меді-Висна. Випадок губкоподібної енцефалопатії зареєстрували в Швейцарії (1).

На території Вірменії виявили осередок туберкульозу (1) серед зоопаркових тварин і лейшманіозу (2) у собак.

PigUA.info за матеріалами arriah.ru

Мінагрополітики показало розподіл 5,9 млрд грн держпідтримки на 2019 р. 

Відповідні дані озвучив т.в.о. Міністра аграрної політики та продовольства України Максим Мартинюк.

У 2018 р., на підтримку агросектору виділили 6,3 млрд грн, але у грудні парламент зменшив цю суму на 2 млрд грн. Станом на 26 жовтня на руки за всіма держпрограмами аграрії отримали лише 15,6% від виділеної суми.

Нагадаємо, що на 2019 рік суму держпідтримки на АПК зменшили від раніше заявленої суми (6,9 млрд грн) на 1 млрд грн — до 5,9 млрд грн.

Максим Мартинюк уточнив, що 1 млрд грн виділено на Фонд регіонального розвитку на програми з розвитку сільських територій.

Розподіл за ключовими держпрограмами виглядає так:

3,5 млрд грн — тваринництво;

882 млн грн — фінансова підтримка сільгоспвиробників (компенсація придбання вартості української сільгосптехніки);

400 млн грн — на садівництво;

1 млрд грн — фінансова підтримка фермерських господарств і програма надання кредитів фермерським господарствам (так званий фермерський мільярд);

127 млн грн — здешевлення кредитів в АПК.

AgroPolit.com