Презентовано дослідження «Аналіз впливу війни на агросектор України»

За перші вісім місяців року бразильські експортери відвантажили 765 тис. т свинини за кордон. Бразилія «наростила» експорт свинини на 11,5% порівняно з січнем-серпнем 2020-го.

Так, за офіційними даними, за кордон відправили понад 756 т свинини. Основним напрямком бразильського експорту залишається Китай: за  аналізований період Піднебесна  імпортоваоа 391,1 тис. т, що на 17% більше, ніж за вісім місяців минулого року. Також збільшилися поставки до Чилі — 43,4 тис. т (+ 76%), Філіппін — 15,9 тис. т (+ 203%) і Аргентини — 19.2 тис. т (+ 88%).
Збільшення обсягів експорту відбулося як завдяки попиту постійних покупців бразильської свинини (Чилі та Аргентина), так і за рахунок відновлення торгівлі з Росією та дуже активного попиту на свинину з боку азійських країн, де спостерігається дефіцит тваринного білка.

«Протягом останніх кількох років імпорт бразильської свинини зупинився і на це низка причин. Так, з одного боку, відповідні поставки наразі заборонені через те, що частина регіонів Бразилії залишаються КЧС-позитивними. Перемовини з визнання регіоналізації з КЧС наразі ведуться між компетентними органами обох країн, проте сумнівно, що це рішення ухвалять без проведення інспекцій з нашого боку.
Але й після цього очікувати «напливу» бразильської свинини не варто, адже лише два м’ясопереробні підприємства були відкриті для експорту до України на момент введення згаданої забророни у жовтні 2018 року. На додачу до цього, основним орієнтиром для бразильських експортерів залишається китайський ринок — великий, дефіцитний та платоспроможніший. Тож Україна як споживач дешевої м’ясної сировини з неспівставно меншою ємністю ринку та потребою в імпортній свинині навряд стане «ласим» ринком для Бразилії».

PigUA.info за матеріалами euromeatnews.com

І у мирний час, і коли війна біобезпека залишається одним з пріорітетів  свиногосподарств. Без налагодженої системи ферму не захистити від збудників хвороб, зокрема й африканської чуми свиней. 

Чимало свинокомплексів досягли дуже високого рівня захисту, налагодивши протоколи біобезпеки, однак є багато таких, які продовжують працювати над удосконаленням і потребують експертної допомоги. З цією метою Асоціація «Свинарі України» (АСУ) у співпраці з Міністерством сільського господарства США (USDA) підготує навчальні відео, що продемонструють кращі практики біобезпеки вітчизняних ферм. У фокусі будуть санітарна обробка спеціалізованого транспорту для допуску на територію ферми, організація санпропоскника для персоналу, перевантаження тварин на рампі тощо. Відео-матеріали будуть підготовані та стануть доступними для широкого загалу у наступному році.

«Асоціація "Свинарі України" близько десяти років працює з операторами ринку над удосконаленням біобезпеки. Успішний досвід колег є дуже важливим. Завдання проекту,  який АСУ реалізує за підтримки USDA, —  забезпечити, щоб досвід кращих  ферм став доступним для всіх гравців. Недаремно ж кажуть, що краще один раз побачити, ніж десять раз почути чи прочитати! Налагоджена біобезпека кожної окремої ферми — це, у результаті, вищий статус здоров'я свиней у масштабах країни. Тому завдання амбітне!» — коментують у галузевій Асоціації.

Асоціація «Свинарі України»

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua

ПП «Агроекологія» (Полтавська область) на трьох молочнотоварних фермах практикує холодне утримання великої рогатої худоби.

Велика рогата худоба не боїться холоду, якщо на майданчиках для зимівлі створені певні умови. У загонах для захисту тварин від вітрів використовують скирти соломи, також її вдосталь кладуть на землю. Організоване напування тварин підігрітою водою, вчасна годівля. На холоді корови «вдягаються» у щільний і довгий шерстяний покрив, який їх надійно захищає.

До того ж спрощується догляд за худобою, є можливість розвантажити тваринницькі приміщення.

Худоба, яка перезимувала на свіжому повітрі, міцніша, стійкіша до хвороб, краще розвивається, ніж та, що провела зиму в приміщеннях. У ясні дні корови перебувають на сонці, щоденні прогулки допомагають розвитку м’язів.

Систему зимового утримання використовують зазвичай для м’ясної худоби та молодняку всіх порід. В «Агроекології», яка давно практикує холодне утримання, на загонах також перебувають абердин-ангуські корови з молодняком віком від чотирьох місяців, телиці парувального віку й нетелі, в тому числі молочних порід.

Ці групи тварин вибрані не випадково, зауважили у компанії. Адже протягом кількох місяців вони не потребують постійного контакту з людиною: нетелям після підтвердження тільності близько півроку не проводять якихось особливих процедур, те саме стосується й м’ясних корів, які вигодовують телят старшого віку.

Зараз постійно в загонах перебувають 137 голів худоби молочних порід і 220 абердин-ангусів. Ще 120 тварин м’ясної породи утримуються в сараї, але мають можливість вільного виходу на вигульні майданчики.

За хорошої погоди на фермах «Агроекології» також випускають на прогулянки 259 голів молочної худоби — телят різних вікових груп і сухостійних корів.

Вільно гуляючи на огороджених майданчиках, тварини почувають себе спокійніше, менше піддаються стресам. У приміщення з цих груп «Агроекологія» забирає тільки тих корів, які незабаром мають отелитися.

agroday