Припинення дії в Україні зернових стандартів не впливатиме на експорт - експерт

16-лют-2022

Припинення з початку п.р. дії в Україні ряду стандартів, які визначали методику оцінки якості зерна, не позначиться на експорті українських зернових, але створює проблеми на внутрішньому ринку. Таку думку в ефірі телеканалу "Перший Діловий" висловив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов, повідомила прес-служба ВАР.

"На експорт ця ситуація не впливає жодним чином, адже у світі наші стандарти не діють. Якість зерна визначається за міжнародними стандартами, для чого здійснюються окремі лабораторні дослідження", - пояснив експерт.

За його словами, суть проблеми в тому, «що закон вимагає, щоб ми зберігали зерно і враховували його за певними класами». І визначити клас зерна можна саме на основі зазначених стандартів.

"Тут дійсно виникає проблема - як елеватор буде показувати державі, скільки у нього, наприклад, продовольчого або фуражного зерна. Тобто ця ситуація ускладнює взаємини з державою. Разом з тим, ці відносини регулюються угодами і нічого не заважає в додатку до них вказати, як сторони будуть оцінювати якість зерна", — зазначив М.Соколов.

АПК-Інформ

Більше новин
Перехідні залишки сої будуть мінімальними в 2020 році
16-жовт-2020

За оцінкою Міністерства сільського господарства США перехідні залишки сої в світі в поточному році складуть 88,7 млн ​​тонн. Це майже на 5 млн нижче рівня минулого року, і в цілому оцінюється як мінімальний рівень з 2016 року. На думку аналітиків, зростання споживання на тлі стабільного виробництва є основним фактором, що сприяв скороченню перехідних залишків сої.

Разом з тим, Міжнародна рада по зерну спрогнозував, що виробництво сої в сезоні 2020/21 складе 368.5 млн тонн, що 4.5 млн тонн перевищить рівень минулого року.

За матеріалами FeedNavigator

Детальніше
Кабмін зізнався в економії на аграріях
07-груд-2018

Кабінет міністрів України зізнався в неефективності цьогорічних програм державної підтримки аграрної галузі та пропонує зменшити їх загальне фінансування у 2018 році на 2,079 млрд грн — до 4,275 млрд грн з 6,354 млрд грн.

Відповідний урядовий законопроект № 9369 про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» був зареєстрований у парламенті 5 грудня.

Уряд заявив, що йому вдалось у 2018 році зекономити понад 10 млрд грн. При цьому фактично уся ця економія була досягнута за рахунок трьох програм: державної підтримки АПК через неефективні механізми розподілу коштів, а також виплати державних соціальних допомог та підтримки реформи державного управління.

Так, відповідно до тексту законопроекту, Кабінет міністрів пропонує зменшити розмір фінансової підтримки розвитку фермерських господарств на 850 тис. грн, до 150 тис. грн, державної підтримки галузі тваринництва — на 979 тис. грн, до 3,021 млрд грн, і фінансової підтримки сільгоспвиробників — на 250 тис. грн, до 695 тис. грн.

«Ми виступаємо категорично проти таких змін. Ті 2 млрд грн, що нібито „зекономив“ уряд, мають бути виплачені аграріям. „Економія“ ж виникла виключно внаслідок потворного механізму розподілу коштів, який фактично залишив сільгоспвиробників без державної допомоги. Усі найбільші аграрні асоціації ще у минулому році попереджали, що все саме так і буде. Кабінет міністрів має нарешті визнати те, що не впорався зі своїми обов’язками та фактично провалив цьогорічну програму держпідтримки АПК, а гроші, які лишились в бюджеті невикористаними, спрямувати на фінансування дійсно ефективних та необхідних програм — здешевлення кредитів та квазіакумуляцію ПДВ», — прокоментував рішення Кабінету міністрів України заступник голови ВАР Михайло Соколов.

Результати виконання програм держпідтримки АПК у 2018 році свідчать про те, що реальна «економія» на вітчизняних сільгоспвиробниках є набагато більшою за 2,079 млрд грн, які пропонує перерозподілити уряд.

Станом на 1 грудня 2018 року передбачені програми були виконані лише на 31%. Іншими словами з формально виділених аграріям 6,354 млрд грн за 11 місяців вони отримали лише 1,951 млрд грн.

Зокрема, за програмою державної підтримки галузі тваринництва з виділених 4 млрд грн станом на 1 грудня 2018 року було використано 1,545 млрд грн (програма виконана на 38,6%), за програмою здешевлення сільгосптехніки — з виділених 945 млн грн використано 383 млн грн (40,5%). За програмою «фермерського мільярду» з виділених 1,043 млрд грн аграрії отримали лише 23 млн грн.

Детальний аналіз стану виконання бюджетних програм наведений у презентації за посиланням: app.box.com/s/r6r6c7hk14ebvy44bfxkqtpbq78kd2fm.

Динаміка бюджетних виплат за програмами держпідтримки АПК за останній місяць також невтішна.

«За листопад аграріям за всіма програмами держпідтримки було сумарно виплачено лише 313 млн грн, при тому, що левову частку цієї суми становить виплата дотації на голову КРС за друге півріччя, тобто по іншим програмам прогресу майже немає», — зауважив Соколов.

«Ми вважаємо, що ситуація, яка склалась у 2018 році із державною підтримкою аграрної галузі, є спланованою акцією уряду для того, щоб формально дотриматись вимоги про виплату сільгоспвиробникам 1% аграрного ВВП, яка гарантована Податковим кодексом, але при цьому грошей не дати. Працівники Міністерства аграрної політики і продовольства України не могли не розуміти, до чого призведуть ухвалені ними механізми розподілу коштів. Усі усвідомлювали, що зрештою малий і середній аграрний бізнес, який дійсно потребує державної допомоги, дотацій не отримає. Власне, так і сталось, про що свідчать статистичні дані використання бюджетних коштів», — підсумував заступник голови ВАР.

Нагадаємо, 5 листопада ВАР та інші члени ГС «Всеукраїнський аграрний форум» звернулись до Президента України Петра Порошенко із закликом сприяти скасуванню неефективної державної підтримки аграрної галузі, за якої виплати здійснюються або на користь великих компаній, або залишаються в бюджеті невикористаними. Незважаючи на катастрофічні результати виконання програм держпідтримки АПК за підсумками 2018 року, уряд наполягає на продовженні цієї негативної практики у 2019 році - на наступний рік запланований порядок розподілу коштів аналогічний тому, що діяв цьогоріч. Це свідчить про інституційну неспроможність Кабінету міністрів та Верховної Ради справедливо і ефективно розподіляти бюджетні кошти. Тому аграрії вирішили відмовитись від такої «допомоги», натомість запропонували направити зекономлені кошти на компенсацію втрат доходів бюджету від ухвалення законопроектів щодо зниження ставки ПДВ для деяких видів сільгосппродукції до 10% (сприятиме зниженню роздрібних цін на продукти харчування) та запровадження податку на виведений капітал (призведе до розвитку економіки, зростання зайнятості та рівня оплати праці).

uacouncil

Детальніше
Зерносховища в Україні переповненні — ООН
30-серп-2022

В українських зерносховищах не вистачає місця для врожаю. Україні необхідно продати кілька мільйонів тонн продовольства, щоб звільнити місце для наступного збору.

Про це заявив постійний координатор ООН у Спеціальному координаційному центрі у Стамбулі Амір Абдулла.

З моменту підписання угоди про розблокування українських портів для торгівлі продовольством із чорноморських портів вирушило на експорт понад мільйон тонн зерна, уточнив Абдулла.

«За допомогою Чорноморської зернової ініціативи вдалося звільнити якесь місце, але необхідно експортувати набагато більше зерна, щоб звільнити місце для наступного врожаю», — сказав посадовець.

Раніше Міністерство інфраструктури України підбило підсумки 20 днів роботи ініціативи Зерновий коридор. За ці 20 днів із українських морських портів вийшли 27 суден, на борту яких сукупно вивезено 670 тисяч тонн агропродукції.

zemliak.com

 

Детальніше
Експорт українських агротоварів до Канади за півроку вже перевищив показники за весь 2016 рік
10-серп-2017

Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою офіційно вступила в силу 1 серпня цього року. Але вже за результатами першого півріччя 2017 року, ми бачимо зростання українського аграрного експорту на канадський ринок. 

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства.

«Незважаючи на те, що ми, поки що, залишаємось нетто-імпортерами в двосторонній аграрній торгівлі з Канадою, ми бачимо досить значний тренд до збільшення обсягу нашого експорту. Наразі, за статистичними даними першого півріччя 2017 року, експорт українських аграрних продуктів до Канади становив $5,876 млн. При цьому, за цілий 2016 рік цей показник склав лише $4,869 млн. Ще одним плюсом є те, що ключовими товарами нашого експорту стали перероблені харчові продукти: олія, соки, також значним попитом користувався мед», ― зазначила Трофімцева.

За її словами, з моменту набуття чинності Угоди про ЗВТ, країни отримали більше можливостей для поглиблення торговельних та інвестиційних відносин. А для того, щоб українські товари зайняли свої позиції на канадському ринку, вітчизняним експортерам необхідно більш ретельно ознайомитись з попитом канадських споживачів, з чинними стандартами та системами сертифікації, конкретними вимогами ринку.

«У той же час, для деяких сільськогосподарських та промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди у 3, 5 та 7 років для зниження тарифів. А для найбільш чутливих сільськогосподарських товарів встановлені квоти на імпорт», ― наголосила Трофімцева.

milkua.info

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок