Експорт українських агротоварів до Канади за півроку вже перевищив показники за весь 2016 рік

10-серп-2017

Угода про зону вільної торгівлі (ЗВТ) між Україною та Канадою офіційно вступила в силу 1 серпня цього року. Але вже за результатами першого півріччя 2017 року, ми бачимо зростання українського аграрного експорту на канадський ринок. 

Про це заявила заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева, передає прес-служба відомства.

«Незважаючи на те, що ми, поки що, залишаємось нетто-імпортерами в двосторонній аграрній торгівлі з Канадою, ми бачимо досить значний тренд до збільшення обсягу нашого експорту. Наразі, за статистичними даними першого півріччя 2017 року, експорт українських аграрних продуктів до Канади становив $5,876 млн. При цьому, за цілий 2016 рік цей показник склав лише $4,869 млн. Ще одним плюсом є те, що ключовими товарами нашого експорту стали перероблені харчові продукти: олія, соки, також значним попитом користувався мед», ― зазначила Трофімцева.

За її словами, з моменту набуття чинності Угоди про ЗВТ, країни отримали більше можливостей для поглиблення торговельних та інвестиційних відносин. А для того, щоб українські товари зайняли свої позиції на канадському ринку, вітчизняним експортерам необхідно більш ретельно ознайомитись з попитом канадських споживачів, з чинними стандартами та системами сертифікації, конкретними вимогами ринку.

«У той же час, для деяких сільськогосподарських та промислових товарів застосовуватимуться перехідні періоди у 3, 5 та 7 років для зниження тарифів. А для найбільш чутливих сільськогосподарських товарів встановлені квоти на імпорт», ― наголосила Трофімцева.

milkua.info

Більше новин
Фермери в США змушені зливати молоко в каналізацію
06-квіт-2020

Молочна галузь в США опинилася на межі краху через закриття малих підприємств з виробництва тари та упаковки, а також гострих логістичних проблем.

Незважаючи на високий попит на молочні продукти, в умовах пандемії коронавируса в ланцюжку поставок молока виникло безліч збоїв, які не дозволяють фермерам продавати свою продукцію на ринку, повідомляє Reuters. Фермери змушені зливати молоко в каналізацію.

Масове закриття ресторанів та шкіл призвело до раптового переходу від оптових ринків громадського харчування до роздрібних продуктових магазинів, що призводить до плутанини в сфері логістики та упаковки для заводів з переробки молока, масла і сиру. Компанії, які перевозять молочні продукти, не можуть знайти достатню кількість водіїв, які в більшості своїй знаходяться на самоізоляції. А продажі на основних ринках експорту молочної продукції припинилися, так як сектор громадського харчування закрився практично в усьому світі.

За словами фермерів, сільськогосподарських економістів і дистриб’юторів продуктів харчування, проблеми молочної промисловості сигналізують про ширші проблеми в глобальному ланцюжку поставок продуктів харчування. Молочний бізнес постраждав сильніше і раніше, ніж інші сільськогосподарські товари в силу того, що молочні товари швидко псуються — молоко не може бути заморожене, як м’ясо, або зберігатися на елеваторі, як зерно.

Молочний фермер Джейсон Лідл в інтерв'ю агентству зізнався, що міг би продати своє молоко, якби був в змозі своїми силами доставити його на ринок. Однак в США молоко вже давно не продається на розлив, а має реалізуватися в спеціальній тарі по затвердженим стандартам.

Лідл змушений зливати в каналізацію 4 700 галонів (більше 20 тисяч літрів) молока з своїх 480 корів кожен день, починаючи з вівторка. Більшість членів молочної профспілки DFA, що складається з 7500 чоловік, вдалися до цієї сумної процедури.

Лідл сказав, що профспілка заплатить за молоко, яке він і інші фермери змушені зливати, однак доходи самої профспілки катастрофічно постраждають від цього заходу.

Причому, зазначають спостерігачі, скидання відбувається навіть тоді, коли споживчий попит на молочні продукти різко зростає в умовах пандемії. Панічні покупки, до яких вдалися багато жителів США, залишили полки більшості продуктових магазинів в США майже порожніми в останні тижні на тлі закриття підприємств і карантину по всій країні. Так, згідно з даними служби Nielsen, роздрібні продажі вершкового масла в березні виросли більш ніж на 127%, а сиру — на більш ніж 84% в порівнянні з тим же періодом роком раніше.

В інших продовольчих секторах також відбуваються збої, оскільки обмеження на поїздки і режим ізоляції призводять до нестачі робочої сили, необхідної для посадки, збору і розподілу фруктів і овочів, а також холодильних контейнерів і водіїв вантажівок.

Користуючись цими обставинами, бакалійники підвищують ціни: як показують дані Nielsen, середня роздрібна ціна коров’ячого молока зросла на 11,2% за тиждень, що закінчився 21 березня, в порівнянні з роком раніше,.

Проблеми з постачанням ряду продуктів першої необхідності пов’язані із закриттям ресторанів і кафе. «Близько половини споживчого бюджету США було сфокусовано на підприємствах громадського харчування і пандемія закрила цей кран», — сказав Метт Гулд, редактор торгового видання Dairy & Food Market Analyst.

dairynews.ru

Детальніше
Багато аграрії в 2020 р. швидше за все опиняться за межею збитковості
09-лип-2020

Прибутковість виробництва зернових культур в 2019 р. знизилася і склала 11,8%, тоді як за попередні роки в середньому вона становила близько 30%.

Це найнижчий показник починаючи з 2014 року.

Про це з посиланням на дані Держстату повідомляє асоціація «Український клуб аграрного бізнесу».

Зниження прибутковості також спостерігається і по виробництву олійних культур, зокрема рентабельність соняшнику, який зазвичай є однією з найбільш прибуткових культур, в минулому році склала лише 23,5%, в той час як середній показник попередніх років склав 50%.

Згідно з даними, також збитковим вже другий рік поспіль є виробництво цукрових буряків, що підтверджується зменшенням посівних площ і закриттям ряду цукрових заводів.

Незважаючи на постійне підвищення врожайності культур і рекордні врожаї, рентабельність виробництва в рослинництві за останні 5 років суттєво знизилася.

«Основною причиною зменшення прибутковості є зростання вартості ресурсів агровиробництва на тлі зниження цін зернові та олійні. Так, тільки за останні три роки орендна плата за землю зросла на 55%, а заробітна плата працівників збільшилася в 2 рази. Крім того, збільшилися податкові відрахування за скасування спецрежиму оподаткування ПДВ у 2017 році, що коштувало аграріям понад 30 млрд грн», - зазначає генеральний директор УКАБ Роман Сластьон.

Виходячи з поточної ситуації на ринках і нинішніх складних погодних умов, в 2020 році очікується подальше зниження рентабельності агровиробництва і багато підприємств швидше за все опиняться за межею збитковості, прогнозують експерти УКАБ.

ptichki.net

Детальніше
Названо закупівельні ціни на ВРХ у регіонах України
04-груд-2020

Станом на 4 грудня 2020 року, найнижчі закупівельні ціни на молодняк ВРХ зафіксовано у Сумській, Харківській, Житомирській областях. Найвищі — у Херсонській, Полтавській, Київській областях.

Про це повідомляє Український науково-дослідний інститут продуктивності агропромислового комплексу.

Найнижчі закупівельні ціни на корів (за вгодованістю) — у Сумській, Луганській, Харківській областях, найвищі - у Івано-Франківській, Тернопільській, Херсонській областях.

Середньозважена закупівельна ціна на бичків вагою менше 330 кг становить 34,41 грн/кг (+1,08 до минулого року). Телиці вагою менше 330 кг — 32,61 грн/кг, бички вагою більше 330 кг — 36,21грн/кг, телиці вагою більше 330 кг — 34,16 грн/кг.

milkua.info

Детальніше
Експерт порівняв німецьку та українську економіку
30-вер-2019

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок