Представлено нову карту африканської чуми свиней!

Найбільшою популярністю серед українських споживачів користується м'ясо вітчизняного виробництва.

Переважна більшість респондентів заявила, що звертає увагу на зовнішній вигляд товару та наявність інформації про виробника. Водночас, деякі респонденти поскаржилися на відсутність маркувального ярлика підприємства—виробника товару.

Загалом, опитані обирають українське м'ясо, зокрема курятину, бо воно — екологічно чисте та дешевше, ніж закордонне.

Українці вірять, що вітчизняною курятиною можна нагодувати світ.

Нагадаємо, за прогнозами ООН, до 2050 року населення планети має сягнути 10 мільярдів. Для того, щоб прогодувати додатково 2 мільярди людей, виробництво має збільшитися мінімум на 50%.

unn

Лідером у вересні за постачанням на зовнішні ринки з України залишається кукурудза — 2,3 млн т.

Про це говориться у повідомленні Міністерства аграрної політики та продовольства України.

«Такі показники відправок цієї культури пов’язані з тим, що в Україні залишилося багато минулорічних залишків. Однак частка кукурудзи в цьому місяці є вже не настільки більшою у порівнянні з пшеницею, як це було в серпні, коли відправки пшениці були меншими за кукурудзу на 1 млн т. Частка пшениці у вересні становить фактично 2 млн т, що на 1,2 млн т більше, ніж у серпні, але на 57% менше, ніж торік за цей же період», — уточнюється у повідомленні.

Загалом із початку війни з України вивезли майже 8 млн т кукурудзи та 3,4 млн т пшениці.

Третю позицію за обсягом відправок посідає ріпак — 887 тис. т, що на 42,4% більше, ніж у серпні, та на 1% більше, ніж за вересень 2021 року.

«Показник соняшникової олії за вересень у порівнянні з серпнем збільшився на 46% і сягає 569 тис. т. І це також у два рази більше, ніж торік», — додають у міністерстві.

Ячменю відвантажено 397 тис. т, що на 190 тис. більше, ніж у серпні, але майже на 600 тис. т менше, ніж за вересень минулого року.

За перший місяць осені збільшився відсоток експорту шротів — 391 тис. т проти 286 тис. т у серпні. Також у бік збільшення змінилися цифри постачання соєвих бобів — 240 тис. т, що удвічі більше в порівнянні з серпнем.

«Загальна картина обсягу агропродукції, який фактично перетнув кордон України, у відсотках за вересень така: 32,9% посідає кукурудза, 27,76% — пшениця, 2,96% — насіння соняшнику, 8,25% — соняшникова олія, 5,69% — шроти, ячмінь — 5,79%, ріпак — 12,77%, соєві боби — 3,5%, соєва олія — 0,37%», — додають у міністерстві.

Загальний обсяг відправок за 7 місяців у розрізі культур: 7,9 млн т — кукурудза (41,04%); 3,4 млн т — пшениця (17,75%); 1,7 млн т — насіння соняшнику (8,84 %); 1,9 млн т — соняшникова олія (9,76%); 1,6 млн т — ріпак (8,21%); 1,081 млн т — шроти (5,57%); 741 тис. т — соєві боби (3,82%), 843 тис. т — ячмінь (4,35%); 126 тис. т — соєва олія (0,65%).

agroportal.ua

Міністерство аграрної політики та продовольства закликає народних депутатів України підтримати у другому читанні та в цілому законопроект №7451, який розблоковує процес приватизації і дозволяє підприємцям створити нові виробництва та гарантувати продовольчу безпеку держави в найближчій перспективі.

Українським аграріям терміново потрібен доступ до інфраструктури зберігання та переробки зернових, яку можуть забезпечити об’єкти державних підприємств – комбінати хлібопродуктів (КХП) та спиртзаводи (активи ДП “Укрспирт” та концерну “Укрспирт”). Бізнес готовий інвестувати в запуск виробництва, переобладнання підприємств та випуск продукції з високою часткою доданої вартості. Для цього потенційні інвестори повинні отримати активи у приватну власність.

Через блокаду ворогом Чорноморських портів в Україні накопичилося понад 20 млн тонн зернових та олійних культур врожаю 2021 року, які не змогли експортувати. Очікується, що цьогорічний врожай складе близько 50 млн тонн зернових, що зробить питання зберігання зерна критичним. До жовтня поточного року українські аграрії матимуть нестачу складських потужностей у розмірі 10-15 млн тонн.

Зменшення наявної аграрної інфраструктури демотивує сільгоспвиробників проводити роботи в наступному аграрному сезоні. В результаті виникнуть високі ризики системної кризи аграрної галузі, що позначиться як на експортних можливостях України, так і на національній продовольчій безпеці.

Уже сьогодні слід шукати нові можливості для переробки та зберігання зернових, а також створення продукції з доданою вартістю. Додаткові потужності можна обладнати на базі об’єктів, які перебувають у державній власності та не використовуються ефективно.

Державні спиртові активи  мають підведені інженерні комунікації та потужності для швидкого запуску виробництв з переробки зернових на спирт для технічних та хімічних потреб.  

 аgravery.com

Вже десять областей приєдналися до програми контролю сирого молока. Подальше масштабування програми на національному рівні обговорювалося під час зустрічі Голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької з представниками молочного комітету Європейської Бізнес Асоціації, місцевим керівником швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» Ігорем Кравченко та координатором компонента «Молочний сектор» Іриною Висоцькою.

Про цей повідомляється на сайті Дерпродспоживслужби.

«Ми розраховуємо на підтримку в питанні масштабування програми контролю сирого молока на всю країну, адже це дозволить нам застосовувати єдині стандарти в усіх областях та посилити контроль за безпечністю молока, яке потрапляє до наших споживачів», — підкреслила Владислава Магалецька.

Як зазначила координатор від Європейської Бізнес Асоціації Тетяна Широченко, програма контролю сирого молока є дуже цікавою для компаній-членів асоціації, які займаються переробкою молока, та підтримується ними.

Програма контролю сирого молока була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Десять областей, які приєдналися до програми, отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а також виробники і постачальники молока.

Держпродспоживслужба працює над тим, щоб українські споживачі отримували якісні продукти, а український бізнес — розширював ринки збуту. Служба активно розвиває доступ до експортних ринків та працює над розбудовою нових підходів до здійснення заходів державного контролю. Саме у цьому допомагає програма контролю сирого молока.