Уряд спростив механізм державної реєстрації потужностей з виготовлення кормів для тварин

Після виходу Великої Британії зі складу Європейського Союзу Держпродспоживслужбою проводиться кропітка робота для забезпечення необхідних умов для здійснення двосторонньої торгівлі. На сьогоднішній день погоджено 20 форм сертифікатів на експорт продукції з України та 12 форм сертифікатів на імпорт з Великої Британії, йдеться на сайті Держпродспоживслужби.

Про це повідомила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька після першого установчого засідання Торговельного Комітету, яке відбулося 9 червня відповідно до положень Угоди про політичне співробітництво, вільну торгівлю і стратегічне партнерство між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії і Північної Ірландії.

«Після виходу Великої Британії з Європейського Союзу наші зусилля були зосереджені на погодженні форм сертифікатів для здійснення двосторонньої торгівлі на взаємовигідних умовах. На сьогоднішній день ми вже маємо 20 сертифікатів на експорт до Великої Британії та 12 сертифікатів на імпорт. Робота в цьому напрямку триває», — розповіла Владислава Магалецька.

Питання, які обговорювалися під час засідання Торговельного Комітету, стосувалися поглиблення двостороннього співробітництва, пріоритетів ефективної взаємодії сторін, вирішення ветеринарних та інших питань.

Нагадаємо, Держпродспоживслужба відіграє важливу роль у ефективності українського експорту. Її завданням є подолання технічних перешкод в торгівлі та забезпечення державних гарантій щодо дотримання вимог країн-партнерів.

Через відсутність законодавчого механізму отримання міжнародних експортних сертифікатів, українські експортери тваринної продукції мають обмежений вихід на зовнішні ринки. На прийняття чекають два законопроєкти, які створять новий механізм видачі міжнародних сертифікатів — № 8150 та № 8145. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, наразі головним арбітром у видачі експортних сертифікатів є Держпродспоживслужба, а виписати новий механізм видачі міжнародних сертифікатів на харчові продукти мало б Мінагрополітики.

«У цьому році було щонайменше дві спроби вирішити дану проблему. Однак обидві були безрезультатними — їх „зарубали“ лобісти збереження старого порядку. Ідеться про внесення відповідних змін у другому читанні до двох законопроектів: 4568 — Про матеріали і предмети, що контактують з харчовою продукцією, 4558 — Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами», — ідеться у матеріалі.

Як зазначив голова правління Ліги виробників харчових продуктів Геннадій Кузнецо, найкращим виходом може бути прийняття нещодавно зареєстрований у парламенті законопроект № 8150 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення вимог законодавства про харчові продукти, корми, ветеринарну медицину та благополуччя тварин».

На сторінці 37, говорить Кузнецов, міститься оновлена версія статті 60 (Умови, які застосовуються до вантажів з харчовими продуктами, що експортуються) Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів».

На думку Геннадія Кузнецова, якщо депутати приймуть законопроект 8150, то є шанс, що ми почнемо працювати в цивілізованих умовах і в питаннях забезпечення державою експорту харчових продуктів.

Наступний документ, який вирішую цю проблему — законопроект 8145. Схоже, що депутати прихильно ставляться теж збираються допомогти вирішити це питання.

«Треба віддати належне членам аграрного комітету, які на одному з останніх своїх засідань погодились зареєструвати окремий проект. В результаті 21 жовтня 2022 року у парламенті з’явився проект закону № 8145 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державного регулювання у сферах забезпечення безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, ветеринарної медицини та благополуччя тварин, а також державного контролю у зазначених сферах“. У наших експортерів харчових продуктів тваринного походження з’явилась надія, що третя спроба буде таки вдала, і процедура отримання відповідних сертифікатів в Україні нарешті таки буде врегульована», — сказав співрозмовник АgroРolit.com в уряді.

Радник Міністра аграрної політики та продовольства України Михайло Соколов провів робочу нараду, ініційовану представниками «Європейської Бізнес Асоціації» та «Американської торговельної палати в Україні».

Обговорили деякі положення законопроекту № 8166-д «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо запровадження спеціальних експортних процедур», які викликають стурбованість у представників бізнесу.

Дискусійними стали питання встановлення механізму мінімальної експортної ціни на агропродукцію, коригування податкової накладної після завершення експорту, а також недостатності розміру ліміту, на який можна здійснювати експорт без забезпечення повернення валютної виручки.

За результатами обговорення Михайло Соколов запропонував представникам бізнесу сформулювати пропозиції щодо покращення відповідних положень законопроекту.

«Потрібно, щоб ринок сформував своє бачення щодо механізму формування мінімальних цін, якій буде ефективно працювати та не дозволить експортувати за заниженими цінами», — зазначив радник Міністра.

Також була досягнута домовленість про формування робочої групи за участю представників асоціацій для відпрацювання зазначених питань.

Законопроект № 8166-д називають компромісним документом, в якому враховані ключові пропозиції аграрних асоціацій. Він, як і базовий (8166), спрямований на забезпечення повернення валютної виручки та регулювання платіжного балансу України під час експорту окремих сільськогосподарських товарів шляхом запровадження режиму експортного забезпечення.

Також документ дає право легальному агробізнесу здійснювати експорт без будь-якого додаткового регулювання в межах встановленого ліміту.

minagro.gov.ua

Австралійська індустрія свинини вже більше десяти років конкурує з імпортною обробленої свининою, такий як бекон і шинка, але тепер в країну імпортується і бекон, який продається в кафе і ресторанах. Крім того, ребра також надходять в країну в приготованому форматі.

Головний виконавчий директор компанії Australian Pork Limited Ендрю Спенсер зазначає, що дешеві, попередньо приготовані продукти в основному призначені для туристичної індустрії.

«Наші фермери роками конкурують з дешевим імпортом свинини, але до цих пір «змагання» відбувалось головним чином через шинку, бекон і невеликі партії готових продуктів», — сказав пан Спенсер.

«Те, що ми зараз спостерігаємо, — це раптовий приплив попередньо приготованої імпортної свинини, що продається в ресторани, виїзні магазини і готелі».

В тому числі, свинячі ребра з Північної Америки і Європи, приготовані і упаковані.

«Ми бачимо оброблені ребра, які можуть просто лежати на полиці протягом 12-24 місяців без охолодження», — говорить г-н Спенсер.

«Вся свіжа свинина, продавана в Австралії, належить нашим австралійським свинарям, але вимоги до маркування на м’ясо, що подається в ресторанах і в індустрії гостинності, не потрібні. Це залишає споживачів «неозброєними» у питаннях якості і походження свинини, яку вони їдять», — говорить він.

Оскільки магазини продуктів харчування вибирають більш дешеві імпортні ребра, австралійські виробники відчувають гостру конкуренцію.

«Популярність свинини зростає в Австралії, але цей імпорт є серйозною проблемою для наших фермерів», — сказав пан Спенсер.

«Ця притока дешевих оброблених ребер значно впливає на вартість свіжих австралійських свинячих реберець, що, в свою чергу, позначається на загальних цінах на свиней. Ми прогнозуємо, що збитки можуть скласти до 80 мільйонів доларів всього за рік», — підкреслив він.

 pigua.info за матеріалами Meatinfo