Уряд Литви запропонує фермерам відмовитися від свинарства

Станом на 6 січня з початку 2020/21 маркетингового року з України експортовано 26,4 млн т зернових культур, що на 5 млн т менше, ніж за аналогічний період минулого МР.

Зокрема, на зовнішні ринки поставлено:

пшениці — 12,5 млн т;

ячменю — 3,7 млн т;

жита — 1,7 млн т;

кукурудзи — 9,7 млн т.

agravery.com

MHP S.A. ( "МХП" або "Компанія"), одна з провідних агропромислових компаній України, що спеціалізується на виробництві м'яса птиці та вирощуванні зернових, сьогодні оголошує про те, що у відповідності зі своєю експортною стратегією Компанія проінвестувала і відкрила переробний завод в Словаччині, тим самим поглиблюючи вертикальну інтеграцію і слідуючи своїй експортній стратегії орієнтації на конкретні ринки. Основною метою також є посилення контролю над якістю продуктів і послуг, що надаються кінцевим споживачам.

MHP відкрила переробний завод в Словаччині в тісній співпраці з одним з європейський дистриб'юторів. Загальний обсяг інвестицій в переробні потужності в Словаччині очікується на рівні близько 3 млн. дол. США.

Нові потужності - це новий підхід до ведення бізнесу МХП, який допоможе Компанії підвищити рівень експортного сервісу для наших дистриб'юторів / клієнтів, а також краще контролювати свої обсяги експорту.

Джерело: poultryukraine.com

Про це повідомив директор лабораторії якості молока Uman Labs Андрій Білан: «В лабораторних умовах ми порівняли зразки молока до та після пастеризації. В деяких зразках після пастеризації було більше бактерій, ніж до. Гірше того, після пастеризації з’явилися нові види бактерій».

За словами директора лабораторії, низька ефективність пастеризації є результатом недотримання її режимів — температури і часу, а також неналежної санітарної обробки обладнання — миття та дезінфекція.

Пастеризація — одноразове нагрівання рідин до температури, нижчої від температури кипіння на нетривалий час — секунда-30 хвилин. Її використовують, щоб знищити бактерії, що містяться в цих рідинах. При дотриманні режимів пастеризації процес має бактерицидну дію, сприяє знищенню більшості хвороботворних бактерій. Але необхідно пам’ятати, що при пастеризації гинуть лише вегетативні форми бактерій, спорові і термостійкі залишаються. Наприклад стафілококи та мікобактерії є найстійкішими до висушування, місцями зберігають життєздатність і вірулентність у висушеному аерозолі. Пряме сонячне світло діє згубно на них протягом 10−12 год, сухий жар — 110 °C — 2 год, 150 °C — 10 хв.

У більшості випадків пастеризоване маститне молоко випоюють телятам.

«Це допустимо, якщо його дають бичкам, а для теличок таке молоко краще не використовувати, оскільки це пряме перезараження майбутнього стада, — пояснює Андрій Білан. — Крім патогенних бактерій маститне молоко часто містить антибіотики, які не знищуються при термічній обробці, здатні накопичуватись в організмі тварини, призводити до мутації бактерій, тобто підвищення їх стійкості до антибіотиків. З огляду на це, використовувати маститне або некондиційне молоко для випоювання бичків чи згодовування іншим тваринам не рекомендується».

В Німеччині та Данії маститне або некондиційне молоко не використовують, його утилізують двома методами — спалюють або додають до субстрату в біогазові установки.

«Пастеризувати молоко можна, але тільки при умові дотримання режимів та належної санітарної обробки пастеризатора», — переконаний Андрій Білан.

milkUa.Info

Визнання еквівалентності законодавству ЄС державної реєстрації кормових добавок в Україні наразі проходить обговорення в Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. МЕРТ вже надало ЄС свої пропозиції та отримало відповідь.

«Є відповідь від ЄС. Вона досить об'ємна та знаходиться на перекладі. Десь 13 травня буде вироблена спільна позиція та представлена на обговорення», — уточнюють в уряді.

Питання наявності в Україні системи реєстрації кормових добавок, еквівалентної європейській, вельми актуальне і може бути критичним для такої групи українських експортерів:

• м'яса птиці та м’ясних продуктів;
• молока та молочних продуктів;
• рибної продукції, яєць.

«У разі відсутності ефективної еквівалентної європейській системи державного контролю безпечності кормів Україна може зазнати економічних та іміджевих втрат вже найближчим часом. Насамперед, відсутність такої системи означає, що кормам вітчизняного виробництва просто не будуть довіряти, а відтак і не стануть купувати на ринку ЄС, побоюючись, що такі корми є небезпечними», — вважає також автор дослідження «Реєстрація кормових добавок, зареєстрованих в ЄС: оптимальна модель для України» виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко.

Тобто ЄС може в будь-який момент підняти питання визнання безпечності продуктів харчування тваринного походження з України, якщо по ланцюгу простежуваності виробник не зможе показати, що тварина споживає безпечні корми. Відтак ЄС може запровадити тимчасові обмеження на експорт відповідних продуктів тваринного походження.

Крім того, якщо Україна не зможе довести, що вона здатна підтвердити безпечність кормів, якими годують тварин, із яких потім отримують харчові продукти тваринного походження, така сама недовіра існуватиме й щодо харчових продуктів тваринного походження, вироблених в Україні. Це також може негативно вплинути на експортні показники харчової промисловості.

Водночас на внутрішньому ринку виробники кормів будуть продовжувати нести зайві витрати на державну реєстрацію кормових добавок, преміксів та готових кормів, адже існуюча в Україні система реєстрації, на відміну від європейської, передбачає реєстрацію однієї і тієї ж самої добавки, преміксу або готового корму кожним виробником. Всі ці витрати на реєстрацію закладаються у вартість відповідної продукції і, врешті-решт, перекладаються на плечі кінцевого споживача, що знижує конкурентність вітчизняного виробника.

 agronews.ua