Посівна-2017: В Україні завершують сіяти яру пшеницю

ZM-Grow-це перше листкове добриво на основі цинку і марганцю, виготовлене з використаних лужних батарейок.

Зареєстроване і схвалене для використання у Великобританії як для традиційних, так і для органічних систем землеробства, ZM-Grow поширюється фахівцями з рослинництва Hutchinsons як частина зростаючого асортименту низьковуглецевих харчових продуктів компанії.

«Це дійсно цікавий продукт, і фінські виробники Tracegrow, що займаються екологічно чистими технологіями, позиціонують його як добриво для економіки замкнутого циклу», — говорить Тім Керр, менеджер з добрив Hutchinsons.

Простіше кажучи, Tracegrow розробила інноваційну технологію для вилучення, очищення та повторного використання цинку та марганцю з лужних батарей, з яких до 80% мікроелементів, можна використовувати повторно.

«ZM-Grow відповідає всім вимогам сталого розвитку, пропонує зменшений вуглецевий слід, а також забезпечує високоякісне, ефективне листкове добриво з мікроелементами, яке задовольняє дійсні потреби британських землеробів, — говорить він. — ZM-Grow-це концентрат на основі сульфатів, що містить 60 г/л Zn, 67 г/л Mn і 75 г/л S. Ми знаємо, що баланс мікронутрієнтів може допомогти підвищити ефективність азоту, і ZM Grow може допомогти в цьому, в той час, коли ціни на азот знаходяться на рекордно високому рівні».

Компанія Hutchinsons тестувала і поширювала продукт протягом останніх двох сезонів, і відгуки виробників були дуже позитивними.

«Рекомендована норма — 2−3 літри на 200−400 літрів води. У наших випробуваннях ми виявили, що він хімічно стабільний, і у нас не було проблем зі змішуванням. Він плавно проходить через фільтри і розпилювальні форсунки і не засмічує їх», — зазначено у повідомленні.

agronews.ua

Перша програма запроваджує мікрогранти у розмірі до 250 тис. грн. для кожного українця, який хоче започаткувати першу власну справу, або розвинути вже існуюче підприємство.

• Мікрогрант надається на створення та розвиток власного бізнесу — до 250 тис. гривень за умови створення двох робочих місць та до 150 тис. гривень — одного робочого місця;
• АТ «Ощадбанк» виступає уповноваженим банком програми;
• Українці зможуть подавати заяви на отримання грантів через Портал Дія або у будь-якому відділенні АТ «Ощадбанк»;
• Отримувачі мікрогрантів зможуть оформити додатковий інвестиційний кредит за Програмою «5−7-9%» у сумі до 2,5 млн. грн. відповідно до стандартних умов цієї програми.

Друга програма грантів спрямована на створення або розвиток садівництва, ягідництва та виноградарства:

• Держава співфінансує закладку саду спільно з підприємцем (всього плануємо підтримати створення 10 тис. га. садів);
• Держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), 30% - за рахунок коштів отримувача.

Третя програма — гранти на створення або розвиток тепличного господарства:

• Кожен інвестор може збудувати легкий тепличний модуль розміром близько 2 га для ведення овочівництва;
• Один заявник може збудувати один тепличний модуль;
• Для перших 1000 заявників держава надає грант у розмірі 70% від вартості проекту (без ПДВ), але не більше 7 млн гривень, 30% - за рахунок коштів отримувача;
• Всі наступні заявники отримують грант на 50% вартості проекту (без ПДВ), але не більше 5 млн гривень, 50% - за рахунок коштів отримувача;
• Програма забезпечить створення одним отримувачем до 40 нових робочих місць.

«В умовах війни перехід до економічної моделі, коли великий внесок у ВВП роблять мікро, малі та середні підприємства, є дуже важливим. Тому новою національною ідеєю для українців має стати підприємництво. Функціонування економіки за таким принципом стимулюватиме створення міцного середнього класу та дасть поштовх до появи нових робочих місць у воєнний час», — наголосила Перша віце-прем'єр-міністр — міністр економіки України Юлія Свириденко.

PigUA.info за матеріалами facebook.com

Протягом січня-вересня 2018 р. на переробні підприємства надійшло 3,266 млн тон сирого молока — на 3,7% менше порівняно за аналогічним періодом 2017 р.

Про це повідомляє agrotimes.net з посиланням на дані Держстату.

Зокрема, за дев’ять місяців цього року у підприємств було закуплено 2,075 млн т молока (+1% порівняно з аналогічним періодом 2017 р.), у населення — 906 тис. т (-9,8%).

Ще 265,5 тис. т молока надійшло на перероблення на давальницьких засадах (-15,7%) і 19,4 тис. т — це молоко власно вироблене, яке надійшло на перероблення (-1%).

В лабораторії будуть працювати студенти та аспіранти ряду українських університетів в рамках програми Європейського Союзу отримають можливість переймати досвід роботи аграрних підприємств Італії, Іспанії, Австрії, Литви, Угорщини та Польщі.

Про це повідомляє прес-служба Кіровоградської облдержадміністрації.

Як наголошується, в програмі в програмі Європейського Союзу Еразмус + КА2 беруть участь студенти з університетів Литви, Польщі, Австрії, Іспанії, Угорщини, Італії, України, Молдови та Азербайджану. У списку українських вищих навчальних закладів: Центральноукраїнський національний технічний університет (ЦНТП), Білоцерківський національний аграрний університет, Львівський національний аграрний університет, Науково-методичний центр вищої та професійної передвищої освіти, Полтавська державна аграрна академія.

Так, зокрема, на базі ЦНТП створять Експертний Центр і наукову лабораторію з визначення якості ґрунтів і сільськогосподарської продукції. На це Європейський Союз виділив університету € 57,3 тис. І близько € 19 тис. Інституту сільського господарства степової зони НААН України.

Один з етапів проєкту передбачає обмін студентським досвідом. Кінцевий етап — розробка магістерських та дисертаційних робіт. Уже відомо, що європейці присвятять свої наукові роботи темі інноваційних кластерів в агропромисловому комплексі в області рослинництва. Тому пошук сільгоспвиробників, які були б зацікавлені в проведенні досліджень з використанням інноваційних технологій на базі їх підприємств, триває.

Уточнюється, що проєкт має дві мети — розвиток потенціалу університетів як складової частини агропромислових кластерів та створення інноваційних центрів як передумови для розвитку й успішного функціонування агропромислових кластерів.