Пораховано кількість фермерських господарств в Україні

12-черв-2020

В Україні, за результатами діяльності у 2019 році, налічується 46 794 фермерських господарства.

Про це повідомляє прес-служба Держстату України.

У повідомленні ідеться, що в Україні діє 28 тис. кооперативів, з них сільськогосподарських виробничих — 1008.

Також у країні ведуть діяльність 1268 обслуговуючих сільськогосподарських кооперативів і 761 споживчий кооператив.

Усього приватних підприємств, які вели діяльність у 2019 році, в Україні зареєстровано більше 200 тисяч.

milkua.info

Більше новин
23 квітня 2019 року вийшов свіжий номер журналу "Корми і Факти" №4 (104), квітень 2019
26-квіт-2019

У своєму розвитку журнал «Корми і Факти» поступово «обріс» на додаток до кормових (кормовиробництво і годівля сільськогосподарських тварин і птиці) ще й іншими тематиками, що мають безпосередньо тісний зв'язок з питаннями годівлі: санітарія, ветеринарія, утримання, обладнання, менеджмент ферм та ін. Погодьтеся, найкращий корм, насипаний в жахливі брудні годівниці, не принесе користі; кури, знемагаючі від спеки, не хочуть ні корм клювати, ні нести яйця; «маститна» корова не дасть нормального молока, як її не годуй. Все взаємопов'язано. І все важливо, дрібниць немає. Ми пишемо про це.

Пошук актуальної, нової інформації - наша щоденна турбота, щоб, взявши в руки наш журнал, читач обов'язково знайшов в ньому щось корисне для себе, для поліпшення роботи свого господарства. Тому ми дуже багато їздимо, беремо участь у всіх значущих заходах - виставках, конференціях, форумах, зборах, семінарах. Ми підрахували, що щорічно редакційна команда буває на 18-22-х таких заходах по всій країні, і це не межа. Шукаємо нових авторів, або вони нас знаходять самі, дискутуємо, визначаємо коло важливих питань, які потрібно висвітлити в журналі. Розпитуємо наших читачів, що для них актуально, яка їм потрібна інформація.

У цьому номері одним з перших матеріалів йде пост-реліз IV Конференції «Комбікорми. Ефективне тваринництво - 2019 », яка відбулася в Києві 22 березня 2019 з ініціативи головного організатора - інформаційно-аналітичної компанії «ProAgro GROUP», де ми виступили генеральним інфопартнером. Якісна годівля лежить в основі прибутковості тваринницького бізнесу - це був головний постулат конференції. І це твердження є також головною «червоною» ниткою, яка проходить через всі тематики нашого журналу.

І ще один хороший великий матеріал цього номера - інтерв'ю з людиною-легендою Павлом Петровичем Достоєвським. Цього чудового фахівця і небайдужого громадянина своєї країни знають всі, хто має відношення до ветеринарним або питань годівлі. Ми пишаємося дружбою з Павлом Петровичем, дякуємо йому за інтерес до нашого видання і похвали на нашу адресу, бажаємо здоров'я і бадьорості!

Приємного читання!

Головний редактор журналу "Корми і Факти"

Олена Єфімова

Детальніше
Україна експортує яловичини більше, ніж імпортує
28-жовт-2021

Яловичина, як один із популярних світових видів м«яса стає дедалі недоступнішим у раціоні споживання українців через довготривалу тенденцію до зниження поголів'я великої рогатої худоби та цінову політику.

Про це йдеться у повідомленні асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

За даними Державної служби статистики України, станом на 1 жовтня в країні налічується 3,1 млн голів (у тому числі 1,6 млн корів), що на 6,7% менше ніж торік.

«Чисельність поголів'я ВРХ в Україні демонструє скорочення протягом багатьох років, що ставить під питання функціонування галузі в майбутньому. Так, за роки незалежності України поголів'я великої рогатої худоби скоротилося в загальному на 88%», — констатують експерти.

Загалом середньостатистичний українець споживає за рік 53,8 кг м'яса, 15% з якого є яловичина, але з стрімким підвищенням цін цей відсоток буде зменшуватись. Зокрема з початку 2021 року середні ціни на вироби з яловичини продемонстрували наступне зростання (ціни станом на 25 жовтня):

  • гуляш із яловичини подорожчав на 40% до 230,28 грн/кг;
  • ребра — на 44% до 140,48 грн/кг;
  • вирізка із яловичини — на 28% до 255 грн/кг.

«Якщо брати до уваги щомісячні індекси ФАО, то в вересні 2021 року на світовому ринку спостерігається зростання цін на м'ясо на 26% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Щодо яловичини, то збільшення світової ціни додатково стимулювалося скороченням чисельності поголів'я в Океанії та Південній Америці.

Загалом варто відмітити, що зовнішній попит на українську яловичину залишається доволі високим. За 9 місяців 2021 р. Україна експортувала 11,15 тис. т. в такі країни як: Китай (7,96 тис. т), Білорусь (3,2 тис. т), Казахстан (2,48 тис. т). Імпорт даного продукту за аналогічний період сягає 10,7 тис. т, — переважно з Австрії (964,2 т), США (142 т) та Литви (291 т)», — розповідає аналітик УКАБ Максим Гопка.

agroportal.ua

Детальніше
Украина должна готовиться к общему экономическому пространству с ЕС
26-лист-2019

Следующим шагом развития Углубленной и всеобъемлющей зоны свободной торговли между Украиной и ЕС (DCFTA) должно стать общее экономическое пространство.

Такое мнение в эфире радио AgroFM высказала общественный деятель, и.о. министра аграрной политики и продовольствия Украины в 2019 году Ольга Трофимцева.

По ее словам, в 2021 г. Украину ждет новый раунд переговоров относительно зоны свободной торговли с Европейским союзом и к этому этапу необходимо готовиться уже сейчас.

«Стоит продумать вариант бесквотной торговли и определить, что для нас выгоднее — оставить тарифные импортные квоты, или по некоторым продуктам (например, мед, соки, обработанные томаты и т. п.) отказаться от квот и получить более низкую ставку импортного тарифа», — говорит она.

Еще одной идеей, отмечает Трофимцева, является создание Таможенного союза с ЕС. «Однако европейские коллеги еще не совсем настроены на такие переговоры, потому что Таможенный союз — это более глубокая интеграция. Да и сама Украина не совсем готова к такому сотрудничеству, учитывая экономическую ситуацию», — считает она.

Тем не менее, переговоры об углублении сотрудничества актуальны. И стратегическим маячком в среднесрочной перспективе расширение отношений может как раз стать общее экономическое пространство.

«Мы видим первые результаты Соглашения об ассоциации и Соглашения о ЗСТ. Двусторонняя торговля растет. И украинские, и европейские производители ищут возможности инвестирования и реализации совместных проектов», — говорит она.

В то же время по некоторым видам агропродукции Украина вскоре достигнет потолка на рынке ЕС. Поэтому надо искать специфические ниши той продукции, которая будет пользоваться спросом в ЕС и создавать в Украине добавленную стоимость, больше рабочих мест и длиннее цепи производства. Речь идет о глубокой переработке, как, например, экстрагированный белок кукурузы.

Кроме того, стоит учитывать, что европейский рынок насыщенный. Потребитель ищет и пробует что-то новое и задача Украины — предложить ему это.

«Следующее направление работы — расширение сотрудничества в производственной и инвестиционной кооперации. Украинские производители уже строят перерабатывающие мощности за рубежом, а европейские ищут возможности инвестирования в Украину. Вместе создавать перерабатывающие мощности — это путь к развитию наших отношений. Украинский производитель должен чувствовать себя интегрированным в европейский производственную цепочку», — добавила Трофимцева.

При этом Ольга Трофимцева отмечает, что в краткосрочной перспективе участникам агропродовольственного рынка нужно сформировать общую позицию по различным аспектам ЗСТ, от импортных тарифных квот до взаимного доступа на рынки для различных товарных групп.

agroportal.ua

Детальніше
Скільки коштує мастит?
11-лип-2018

У США втрати від маститу на корову в середньому становлять 1−2 тис. доларів у рік. Яких економічних збитків зазнає український фермер?

Асоціація виробників молока (АВМ) підрахувала: якщо мастит виявлено вчасно та уражена одна чверть вимені, то день лікування однієї корови без використання антибіотику коштує 117 грн., а з використанням — 177 грн. Курс лікування, як правило, триває три дні. Відповідно, на одну корову ви витрачаєте 351 та 531 грн. У калькуляцію не включали кошти, які господарство недоотримує через зменшення продуктивності корови, витрати на діагностику, профілактику, додаткову робочу силу, зниження якості сировини (через потрапляння інгібуючих речовин) та вартості продукції.

Та чи можна бути впевненим в успішності лікування? Застосований препарат не завжди приносить результат. Тоді курс лікування повторюється. Відповідно подвоюється сума витрат — 702 грн./корова без антибіотика, 1062 грн./корова з антибіотиком. Однак не виключено, що доведеться лікувати корову і втретє, і вчетверте.

Нерідко на фермі протимікробний препарат обирають методом проб і помилок, бо не вважають за необхідне визначати збудник маститу та його чутливість до різних видів антибіотиків. Однак такі дослідження — важливий інструмент контролю маститу на фермі. Якщо виявити збудник та підібрати правильне лікування впродовж перших трьох діб після захворювання, то тварина повертається до попередньої продуктивності. Якщо ж це більше 2−3 днів, продуктивність, як правило, не відновлюється.

Нагадуємо, що при АВМ працює сучасна лабораторія контролю якості молока Uman Labs: до ваших послуг оперативні аналізи фізико-хімічних показників молока, а також мікробіологічні дослідження молока, змивів із доїльного обладнання та інших поверхонь на МТФ на ідентифікацію збудників захворювань та визначення їх чутливості до антибіотиків, а також лабораторний супровід та UL Mastitis Kit.

Прес-центр АВМ

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок