З’явилися нові вимоги до імпорту в Україну тварин та продукції тваринництва

Згідно з новим прогнозом Rabobank попит на продукцію птахівництва у світі буде досить високим на тлі масової вакцинації та економічного піднесення. Проте зростання собівартості продовжиться. За прогнозами аналітиків, вартість основних компонентів виробництва зросте на 5% у першій половині 2022 року. Як і раніше, основним чинником цього зростання стане підвищення вартості комбікормів та кормових добавок. За прогнозами Rabobank, ціни на кукурудзу та сою у світі досягнуть свого піку у третьому кварталі наступного року. Основними проблемами для птахівництва, поряд із дорогою логістикою, стане грип птахів у Європі, Азії та Африці, а також дефіцит робочої сили.

За матеріалами FeedNavigator

15 вересня, на засіданні Кабінету Міністрів України, було представлено проект Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік», у якому були враховані пропозиції Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо підтримки аграрної галузі на наступний рік.

Державні програми будуть зорієнтовані на галузі, які найбільше потребують підтримки, та здатні забезпечити довготривалий позитивний ефект для економіки та соціальної сфери.

Зокрема, проектом Закону України про Державний бюджет на 2018 рік передбачено:

• 1 млрд гривень — фінансова підтримка розвитку фермерських господарств та сільської кооперації;
• 1 млрд гривень — фінансування часткової компенсації вартості придбаної с/г техніки та обладнання українського виробництва;
• 2 млрд гривень — бюджетна дотація для розвитку сільськогосподарських товаровиробників та стимулювання виробництва сільськогосподарської продукції;
• 2, 3 млрд гривень — підтримка галузі тваринництва, зокрема, на напрями будівництва та реконструкції тваринницьких комплексів.

Також заплановано значно збільшити фіксування на проведення протиепізоотичних заходів, зокрема, для боротьби з АЧС.

Загалом, на державну підтримку сільськогосподарської галузі у 2018 році, відповідно до Бюджетного Кодексу України, планується направити 1% від ВВП аграрної галузі.

Проект Державного Бюджету на 2018 рік направлено до парламенту.

Прес-служба Мінагрополітики

Експортний потенціал української кукурудзи в поточному сезоні оцінюється на рівні 23,5 млн т, і за підсумками 4 місяців 2020/21 маркетингового року він вже реалізований на 46%.

Згідно з даними Державної служби статистики, в період з жовтня по грудень 2020/21 МР Україна відвантажила на зовнішні ринки близько 10,8 млн т кукурудзи на суму 2 млн млрд, що на 25% поступається показнику за аналогічний період сезоном раніше (14,3 млн т на суму $2,3 млрд).

Зауважимо, що ключовим імпортером української кукурудзи за підсумками 4 місяців сезону став Китай, який закупив 4,2 млн тонн зернової на суму $772,3 млн, збільшивши при цьому обсяги закупівель щодо 2019/20 МР в 2,5 рази.

Другу позицію зайняв Єгипет, який закупив 1,2 млн тонн кукурудзи на суму $238,5 млн, що на 34% нижче за показник попереднього сезону. І на третій позиції знаходяться Нідерланди, що імпортували 1,1 млн тонн зерна на суму $204,5 млн (-24% до 2019/20 МР).

Слід підкреслити, що в цілому на частку трьох вищевказаних країн припадає 60% всього експортованого з України обсягу кукурудзи.

agravery.com

ДФС активно працює над приєднанням України до Конвенції про єдиний режим транзиту та впровадженням нової комп’ютеризованої транзитної системи (NCTS), що сприятиме спрощенню переміщення товарів між країнами Європейського Союзу, Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (країнами — членами Конвенції про єдиний режим транзиту) та Україною. До того ж це значно прискорить проведення митних формальностей й забезпечить належний рівень якості митного контролю.

Відповідно до попередніх домовленостей під час зустрічей з представниками бізнесу фіскальною службою на офіційному веб-порталі ДФС розміщено «Дорожню карту приєднання України до спільної транзитної процедури Європейського Союзу/Європейської Асоціації Вільної Торгівлі (ЄС/ЄАВТ)», якою передбачено загальне планування необхідних кроків для застосування NCTS в контексті приєднання до Конвенції про єдиний режим транзиту.

Дорожня карта визначає етапи та заходи, необхідні для повної імплементації правил спільного транзиту та підготовки України до роботи в єдиній системі транзиту та NCTS.

Зокрема, на наступний рік передбачено завершення розробки законопроекту щодо впровадження правил спільного режиму транзиту і процедур відповідно до положень Конвенції, підготовка проектів змін до національного законодавства, в тому числі проектів змін до Митного кодексу. Цей законопроект буде винесений на обговорення, доопрацювання та ухвалення Верховною Радою України, — йдеться у повідомленні.

Після завершення розробки всієї необхідної методичної та нормативної документації відбудеться комплексне оцінювання готовності національної транзитної системи до впровадження, за результатами якою України отримає запрошення до підписання Конвенції.

Дорожньою картою визначені заходи з закупівлі, встановлення, доопрацювання та підготовки до експлуатації програмного забезпечення, необхідного для функціонування NCTS.

Також під методичним керівництвом Мінфіну розробляється низка законопроектів щодо змін до національного законодавства, які відповідатимуть нормам Конвенцій, у тому числі проектів змін до Митного кодексу України, актів законодавства, нормативно-правових актів.

Здійснено аналіз довідників, які використовуються в інформаційних системах ЄС при роботі NCTS, щодо їх повного застосування або внесення змін до існуючих довідників інформаційної системи ДФС, опрацьовано та визначено можливі ризики у проекті NCTS.

Також вже проведений порівняльний аналіз існуючої інформаційної системи ДФС та NCTS щодо визначення обсягів та строків доопрацювання та здійснено аналіз діючої ІТ інфраструктури митного адміністрування (визначення всіх необхідних інтерфейсів) для забезпечення повноти функціональної системи в майбутньому.

Крім того, фахівці ДФС працюють над питанням ІТ рішення щодо забезпечення функціонування електронної системи обміну даними про товари, які переміщуються транзитом.

milkua.info