Експортний потенціал української кукурудзи вже реалізований на 46%

В Україні у 2018 році зафіксовано 145 випадків африканської чуми свиней (АЧС). Про це свідчить статистика сайту “СТОП АЧС”, який запроваджено у межах проекту технічної допомоги ФАО “Розбудова потенціалу раннього виявлення та реагування на африканську чуму свиней в Україні”, передає УНН.

У 93 випадках захворювання було зареєстровано у домашніх тварин, в 39 — у диких. Ще в тринадцяти випадках АЧС була зафіксована на території інфікованих об’єктів.

Загалом в Україні за останні 6,5 року зареєстровано 456 спалахів АЧС.

Найбільша кількість випадків АЧС сталася в Одеській і Полтавській областях — 56 та 44 випадків відповідно. Далі йдуть Миколаївська та Чернігівська області — 37 та 32 випадки, та Рівненська область — 31 випадок.

Найменша кількість спалахів АЧС була зареєстрована у Львівській області — 1 випадок.

Загалом за останні 6,5 року вірус АЧС не оминув жодну з областей України.

Також повідомляється, що перший збудник АЧС було виявлено у 2012 році в селі Комишуватка Запорізької області.

Тож, в Україні АЧС не вщухає вже п'ять років поспіль. У минулому році на території нашої держави було зареєстровано 163 спалахи хвороби.

Збитки, які несуть українські фермери через поширення вірусу, обчислюються мільярдами гривень.

Фермерські громадські організації звинувачують владу в бездіяльності.

"Державою не ведеться ефективна робота по депопуляції диких свиней, як це, наприклад, робиться у наших сусідів - Естонії або Латвії... Ще раз апелюю до Мінагрополітики перейти від слів до справи. У ситуації, що виникла, потрібно реагувати максимально швидко і реалізувати державну стратегію подолання АЧС в Україні в найкоротші терміни", - заявила з цього питання голова Асоціації тваринників України Ірина Паламар.

Депутат ВР Сергій Тригубенко, своєю чергою, вважає, що боротися з АЧС Україні заважають нескінченний процес реформування Держпродспоживслужби і відсутність профільного міністра - агрополітики - в країні вже протягом майже двох років.

Джерело: УНН

 Україна в січні 2018 року експортувала 19,69 тис. тонн м'яса птиці і субпродуктів, що в 1,8 рази більше, ніж за аналогічний період 2017 року, повідомила Державна фіскальна служба.

За її даними, в грошовому вираженні експорт цієї продукції збільшився в 2,3 рази - до $ 30,4 млн - пише БізнесЦензор

Імпорт м'яса птиці і субпродуктів виріс в 1,7 рази - до 12,12 тис. тонн, у грошовому еквіваленті - в 1,9 рази і склав $ 5,3 млн.

За інформацією ДФС, експорт свинини за підсумками січня в порівнянні з відповідним періодом 2017 року скоротився в 2,4 рази - до 0,16 тис. тонн. Цієї продукції було поставлено на суму $ 0,38 млн проти $ 0,69 млн за січень 2017 року.

Імпорт свинини в Україну за цей період виріс в 4,4 рази - до 0,29 тис. тонн. В країну цього виду м'яса було ввезено на суму $ 0,47 млн, що в 3,7 рази більше, ніж в січні 2017 року.

Як повідомлялося з посиланням на митні дані ДФС, Україна в 2017 році збільшила поставки свинини на зовнішні ринки в 1,6 рази - до 4,92 тис. тонн, імпорт цієї продукції зріс в два рази - до 5,6 тис. тонн.

Україна в 2017 році збільшила експорт м'яса птиці і субпродуктів на 13% - до 271,33 тис. тонн. Імпорт цієї продукції зріс на 42% в порівнянні з 2016 роком - до 118,31 тис. тонн.

Джерело -All Retail

РФ призупиняє свою участь в зерновій угоді після вибухів в севастопольському порту, де знаходились кораблі Чорноморського флоту та цивільні судна.

Внаслідок атаки на кораблі Чорноморського флоту і цивільні судна, які залучені у гарантуванні безпеки зернового коридору, російська сторона призупиняє участь в реалізації угод з вивезення сільськогосподарської продукції з українських портів.

Раніше в Міноборони рф повідомили про удар по кораблях Чорноморського флоту і цивільним судах, використавши дев'ять безпілотників і сім автономних морських безпілотних апаратів. Усі безпілотники нібито були знищені.

agravery.com

Мета опитування — оцінити, наскільки простою є їх взаємодія з державними органами.

Про це йдеться на сайті Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Крім того, аграріям пропонується вказати, які довідки і справки, заявки чи виписки, інші форми взаємодії з державою в земельній сфері, податковій, банківській тощо є застарілими або не актуальними.

«Чим більше товаровиробників долучаться до нашого опитування, тим якіснішим буде зріз і предметнішим наше розуміння, як саме рухатися в напрямі цифрової трансформації в сфері аграрної політики. Важливо, де це можливо й гостро необхідно, перевести різноманітні види довідок в електронний формат, а ще низку — взагалі ліквідувати як застарілі і рудимент. Тому ми хочемо це робити спільно з людьми, які ці довідки й регулярно оформлюють, рухатись від потреб ринку, використовуючи так звану agile методологію, яка дозволяє розробляти найкращі рішення в сфері програмного забезпечення і спрощувати механізми взаємодії», — розповів заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба.