АЧС у Полтавській області

Міністерство сільського господарства США оновило прогноз щодо темпів експорту курятини провідними експортерами світу, передає УНН із посиланням на дані міністерства.

За даними американців, у топ-5 найбільших експортерів м'яса птиці входять Бразилія, ЄС, Таїланд, Україна і Китай.

Так, у січні 2020 року американці прогнозували, що цього року Україна поставить на зовнішні ринки 450 тис. т курятини. 9 квітня Мінсільгосп США оновив свій прогноз щодо обсягів експорту курятини з України. За даними американців, у 2020 році Україна поставить на зовнішні ринки 400 тис. т продукту. Тобто, на 50 тис. т менше, аніж прогнозувалося у січні.

У рейтингу найбільших експортерів м’яса птиці Україна тримає почесне 4-е місце. Випереджають Україну Бразилія, ЄС і Таїланд. Прогнозується, що за підсумками 2020 року поставки бразильської курятини за кордон становитимуть до 3 млн 875 тис. т, європейської — 1 млн 450 тис. т, таїландської - 810 тис. т.

Джерело: УНН

Станом на 1 жовтня 2019 року в Україні налічується 3,597 млн. голів ВРХ, з них 1,890 млн. — молочне поголів'я. Загальна кількість ВРХ зменшилася на 5,1% у порівнянні з 2018 роком (3, 790 млн. голів).

Про це повідомляє Державна служба статистики України.

Зокрема, кількість ВРХ у промисловому секторі зменшилась на 6,6% (1,088 млн. голів у 2019 році проти 1,165 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 444,2 тис., що на 5,9% менше ніж у 2018 році.

Приріст ВРХ у промислових підприємтсвах демонструє лише Тернопільська область (+2,3%). Чисельність у решті регіонів зменшується. Найбільше падіння спостерагіється в Закарпатській (-17,4%), Луганській (-18%), Одеській (-13,5%) та Донецькій (-11,3) областях.

Станом на 1 жовтня чисельність ВРХ у господарствах населення зменшилась на 4,5% (2,509 млн. голів у 2019 році проти 2,626 млн. у 2018 році). У тому числі молочне поголів'я становить — 1,446 млн., що на 4,5% менше ніж у попередньому році.

Дані наведено без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

MilkUa.info

Виробники продукції тваринництва мають 1,5 року на адаптацію до міжнародної системи управління безпечністю продуктів харчування.

Про це повідомила заступник міністра аграрної політики та продовольства України Олена Ковальова, пише AgroPolit.com.

Заступник міністра підкреслила, що перехід на цю систему підніме якість української продукції та спростить вихід виробників на міжнародні ринки.

«Щодо безпечності харчових продуктів, то вже прийнято закон № 1602, який декларує, що всі оператори харчового ринку мають запровадити систему HACCP (система управління безпечністю продуктів) у три етапи. Останній „дедлайн“ ― до 1 січня 2019 року. Запровадити його мають навіть невеликі виробники продукції тваринництва. Мінагрополітики організовує безкоштовні семінари у всіх регіонах, якщо є необхідність, звертайтеся, будь ласка», ― додала Ковальова.

Вона також уточнила, що наразі експорт саме тваринницької продукції ще незначний.

Так, за 4 місяці 2017 року на зовнішні ринки поставлено агропродукції на суму $6,03 млрд (на 32% більше, ніж за аналогічний період 2016 року). Однак ці рекорди ― заслуга переважно рослинників. Так, вони продали на зовнішні ринки зернових на $3 млрд, що на $2,4 млрд більше, ніж у січні—квітні минулого року. А от продуктів тваринного походження у 10 разів менше ― лише на $304,4 млн. Втім, це все одно більше, ніж за аналогічний період минулого року (154,1%).

На думку народного депутата («Самопоміч»), члена аграрного комітету Івана Мірошниченка, сьогодні потрібно комплексно, а не точково вирішувати проблеми тваринництва.

«Існує великий розрив між різними напрямками тваринництва в Україні. З одного боку, впроваджуються абсолютно першокласні технології й передові компанії працюють у виробництві м’яса птиці та яєць, гідний рівень промислового виробництва свинини (данські, французькі та канадські технології). З іншого ― повна катастрофа у переробці м’яса ВРХ, баранини, овець. Досить обмежений попит і, відповідно, виробництво індиків, качок та гусей. Скромні успіхи в молочному напрямку: на жаль, є лише окремі індивідуальні, але ще не системні проекти. Тож пазл українського тваринництва складений частково і ще багато потрібно правильно скласти, щоб вийти на цілісний розвиток-зображення», ― сказав Мірошниченко.

pigua.info

Наступного року в Україні можуть бути запущені дві програми державної підтримки агропромислового комплексу, перша з яких полягатиме в наданні доступу сільгоспвиробників до банків, а друга — у здешевленні відсоткових ставок за кредитами.

Про це повідомив керівник Міністерства розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов на брифінгу в Києві.

«Щонайменше дві програми, потенційно. Перша програма — це компенсація відсотків. Просто буде менший відсоток. Частину відсоткової ставки компенсуватиме держава, платник податків, тобто вся держава», — сказав Милованов.

Другою формою підтримки, за словами міністра, може стати так званий partial guarantee fund (Фонд часткового гарантування, — прим.), який буде спрямований на те, щоб відкрити доступ до вкладів сільгоспвиробників, котрі тривалий час працювали в тіні або не працювали взагалі.

«Податки — це не самоціль, це наслідок. Нам необхідно, щоб економіка існувала. Я за те, щоб розвивалася економіка. Тому таких людей необхідно підтримати. Банки боятимуться давати їм гроші. Для цього створюється фонд, який гарантує, на зразок страхової компанії, що ця людина, фермер, якщо вона не повернула гроші, ми страхуємо це і повертаємо з даного фонду», — пояснив Милованов.

Таким чином, зазначив міністр, наступного року буде дві програми, одна з яких надає доступ до банків, а друга — компенсує відсоткові ставки.

Крім того, додав Тимофій Милованов, можливі також варіанти надання відтермінування сільгоспвиробникам, які захочуть купити державну землю сільгосппризначення, а також надання грантів.

agropolit.com