Побічні продукти переробки фруктів можуть служити джерелом клітковини в комбікормах

26-лист-2019

Деякі побічні продукти переробки фруктів, такі як, наприклад, суха виноградна витримка, можуть служити дешевою альтернативою існуючим джерел клітковини в комбікормах для продуктивних тварин. До такого висновку в рамках спільного дослідження прийшли вчені з Канади і ПАР. Результати їх роботи були опубліковані в журналі Meat Science.

Вчені додавали висушену м'якоть цитруса або виноградну вижимки в кількості 150 г на 1 кг комбікорму, замінюючи цими компонентами традиційні джерела клітковини в комбікормах для великої рогатої худоби, зокрема пшеничні висівки. За результатами дослідження вчені заявили, що побічні продукти переробки фруктів дозволяють поліпшити середньодобові прирости, а також роблять яловичину менш жирною.

За матеріалами Feed Navigator

Більше новин
Раду просять підтримати законопроект про фермерські господарства
05-лип-2018

Депутати пропонують проголосувати в другому читанні законопроект № 6490-д, який легалізує сімейні фермерські господарства в Україні та надасть аграріям податкові пільги.

Автори закону звертають увагу на те, що сьогодні, навіть уклавши договір про створення сімейного фермерського господарства, сільські сім'ї не можуть бути віднесені до тієї чи іншої групи платників податків, відповідно, не можуть скористатись рівними або пільговими правами та спрощеннями.

«Така прогалина в законодавстві позбавляє можливості самостійно працюючих у сільському господарстві людей та їх сім'ї виходити на організовані аграрні ринки і реалізовувати на них результати своєї праці за легальними схемами і ринковими цінами. А тому, вони змушені збувати продукцію за неофіційними каналами реалізації, які не передбачають сплати належних податків», — ідеться в пояснювальній записці.

З даними авторів законопроекту, обсяги неофіційного (фактично — тіньового) ринку у секторі селянських господарств в останні роки суттєво зростають: за експертними оцінками, по овочах він перевищує 80%, м’ясу — 60%, молоку — 40%.

«Цілі та завдання законопроекту полягають у створенні через зміни до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України правових, економічних та соціальних передумов для легалізації сімейних фермерських господарств з набуттям статусу фізичної особи — підприємця — виробника сільськогосподарської продукції, та, відповідно, у забезпеченні їм повноцінної участі в соціально-економічному житті держави із встановленням пільгового порядку сплати єдиного податку та єдиного соціального внеску», — пояснюють автори законопроекту.

Законопроектом пропонується забезпечити можливість для мешканців села легалізувати свою діяльність у формі підприємницької діяльності для фізичних осіб-підприємців, які організували фермерське господарство, в тому числі сімейне, та надати їм можливість бути платниками єдиного податку четвертої групи, за умови відповідності сукупності таких критеріїв:

здійснення діяльності виключно в межах фермерського господарства зареєстрованого відповідно до Закону «Про фермерське господарство»;

зайняття виключно виробництвом сільськогосподарської продукції, її переробкою та постачанням;

здійснення господарської діяльності (крім постачання) за місцем податкової адреси;

не використання праці найманих осіб;

членами фермерського господарства такої фізичної особи є лише члени сім'ї цієї особи у визначенні частини другої статті 3 Сімейного кодексу України;

площа сільськогосподарських угідь у власності та/або користуванні, земель водного фонду у користуванні членів фермерського господарства становить не менш як 2 га, але не більш як 20 га.

Законопроектом також передбачено:

пільговий порядок сплати єдиного соціального внеску для усіх членів фермерського господарства, у т.ч. його голови (доплата ЄСВ за рахунок Державного бюджету протягом 10 років);

встановлення сплати податку на доходи фізичних осіб з орендної плати за земельні ділянки (паї), до місцевих бюджетів за місцезнаходженням таких земельних ділянок.

Його ініціаторами є Ніна Южаніна, Олександр Бакуменко, Вадим Івченко, Тетяна Острікова, Олег Кулініч, Сергій Лабазюк та інші.

agropolit

Детальніше
Аграрний 2018-й: що треба знати про ринок добрив
27-груд-2018

Підсумки основних подій на ринку добрив України у 2018 році на думку експертів.

Цей рік був дуже насиченим на події, які мали вплив на ринок добрив України. Були введені антидемпінгові мита на азотні добрива з Росії, заборонена діяльність російських постачальників, відбулось блокування імпорту добрив на митницях в зв’язку з боротьбою із контрабандою, а українські заводи весь час лихоманило через відсутність газу за адекватними цінами. Усе це мало вплив на ціну продукції та рівень забезпеченості ринку.

Заборона діяльності російських постачальників

Сергій Рубан, комерційний директор компанії «GROSSDORF»

— Я вважаю, що головною подією цього року, яка змінила ринок добрив в Україні, було введення обмежень діяльності російських постачальників. В принципі, ринок досить швидко до цього адаптувався, хоча, я би сказав, що це було зроблено не зовсім нормальним чином, особливо по фосфорним добривам. На мою думку, до таких кроків потрібно суттєво готуватись. Інакше вийде так як цього року: у період найбільшого попиту добрив просто не було, тому що ця заборона відбулась без врахування специфіки аграрного сезону, за декілька місяців до того, як сезон почався. І при цьому не були напрацьовані жодні альтернативні канали. Як на мене, це серйозний недолік введеної політики, проте я вважаю, що у нашої держави були підстави для обмежень на російську продукцію. Хоча ввезення добрив з альтернативних джерел досить швидко перекрило об'єм російського імпорту. Проте переплата за фосфорні добрива в результаті цієї заборони в сезон сягала 4 тисяч грн за тонну.

Олексій Диканюк, комерційний директор компанії «Агрон»

— Заборона роботи російських компаній зчитувалась ще чотири роки тому. І, на мою думку, із цією забороною ми навіть затягнули. Це потрібно було зробити значно раніше. Що стосується фосфорних добрив, то це суто політичне рішення і на місце російських компаній швидко прийшли інші постачальники з Польщі, Єгипту та інших країн. Ми змінили вектор закупки добрив: якщо раніше купували в Росії, то тепер беремо добрива в Польщі, Білорусі, Казахстані, Узбекистані і завдяки цьому ми перекрили власні потреби.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

— Припинення постачання російських добрив викликало зростання ціни на добрива та дефіцит калійно-фосфорних добрив. Станом на вересень-жовтень фіксувалось суттєве падіння внесення цих добрив майже на 30%. Це призведе до падіння врожайності ряду культур в наступному році та призведе до таких негативних наслідків як виснаження ґрунтів. Ця заборона як лакмусовий папірець продемонструвала, що вона направлена на захист інтересів Дмитра Фірташа. Інакше, чому санкції ввели проти кого завгодно, окрім заводу «Мінудобрения», який належить Аркадію Ротенбергу, який збудував кримський міст. Якби введення санкцій керувалося міркуваннями національної безпеки чи відбиттям економічної агресії, або хотіли б нанести удар тим людям, які мають безпосереднє відношення до подій у Криму та на Сході України, то цей завод підпав би під санкції в першу чергу. Але нічого такого не сталось. Цей завод продовжує постачати добрива та аміак до України. А аміак він постачає взагалі без мит. Отже, ці санкції були просто комерційною операцією по захисту інтересів Дмитра Фірташа.

Антидемпінгові мита

Сергій Рубан

— Антидемпінгові мита на момент свого введення ніяк не вплинули на ринок і сплеску ціни майже не спостерігалось, хоча пізніше з’явилась різниця між ціною у імпортерів та росіян. Вона досі зберіглась і на даний момент сягає 500 гривень за тонну. Тобто в Україні добрива дорожчі на 500 гривень за тонну і це суттєва різниця.

Забезпеченість добривами

Олексій Диканюк

— В Україну почали постачати фосфорні добрива з Сербії, які здебільшого закрили питання фосфорних по Півдню України. Також Білорусь зробила свій внесок у закриття дефіциту. Так, не вистачало амофосу, але його майже не використовували середні та невеликі сільгоспвиробники, це більше стосується великих гравців. В той момент, коли агрохолдинги думали купувати їм єгипетські добрива чи шукати російський амофос, невеликий покупець забрав усе, що було на ринку і агрохолдинги залишились ні з чим. Багато агрохолдингів залишились без фосфору і вони потім викуповували усе, що залишилось в портах.

З азотними проблем не було: по-перше, в нас були великі перехідні залишки з минулого року, оскільки російських азотних добрив в Україну завезли дуже багато. Подивимось, які проблеми виникнуть цією весною, але я не думаю, що будуть якісь коливання.

Михайло Соколов

— Цього року забезпеченість азотними добривами станом на жовтень через падіння імпорту на 33% склала 2867 тисяч тонн, що на 11% менше за аналогічний період минулого року. Імпорт калійно-фосфорних добрив також впав на 35%, що в результаті вплинуло на кінцевий баланс цієї групи добрив, оскільки внутрішнє виробництво майже не продукувало добрив цієї групи. Забезпеченість станом на жовтень 2018 року склала 953 тисячі тонн, що на 35% менше за показники минулого року. В цілому по усім добривам ми спостерігаємо падіння забезпечення ринку на 20% в порівнянні з 2017 роком.

Забезпеченість на наступний сезон

Сергій Рубан

— Наразі забезпеченість сільгоспвиробників добривами в цілому нормальна. Селітряна криза, яка назрівала, наразі на фазі подолання. По моїм розрахункам, на ринку не вистачає лише 150 тисяч тонн в порівнянні з минулим роком. По карбаміду після запуску другого вітчизняного підприємства можна сказати, що вже все майже нормально, баланс десь мінус 100 тисяч тонн. Фосфорні добрива наразі не актуальні, тому їх баланс потрібно буде дивитись весною. Поточні ціни на фосфорні дещо знизились в порівнянні з літнім періодом, але це викликано тим, що зараз не сезон, а товар продовжує їхати.

Олексій Диканюк

— В азотній групі забезпеченість на наступний рік в нас буде нормальною, може бути невеликий дефіцит карбаміду. Куди більше проблем буде зі складними добривами, такими як NP та NPS. Сумихімпром та Білорусь не зможуть фізично перекрити весь необхідний об'єм. Цією весною була велика кількість перехідних запасів цих добрив, що і дозволило нам пережити цей рік, що буде в наступному з цією групою добрив — невідомо.

З калійними добривами в нас проблем немає, їх в основному завозять з Білорусі. Окрім того, їх вносять здебільшого на Західній та Центральній Україні, тоді як східні регіони по ряду причин перейшли на простіші марки добрив. Це я кажу про дрібний та середній бізнес, тоді як у агрохолдингів в наступному році проблеми будуть. Вони не можуть так швидко реагувати на зміни ринку. Агрохолдинги мають складну систему прийняття рішень і від отримання ціни до погодження оплати проходить великий термін, тоді як трейдеру наразі необхідно, аби покупець швидше реагував. Поки агрохолдинг приймає рішення, ціна може змінитись і товар під агрохолдинг ніхто не буде бронювати на довгий термін, трейдер зацікавлений реалізувати його якомога скоріше.

Ціни

Олексій Диканюк

— Ціна селітри на початку року становила 7500 грн за тонну, наразі вона доходить до позначки 10 500−11 000 грн за тонну. А після Нового року ціна підніметься до 11 500 грн за тонну, це точно. Останню партію польської селітри ми завозимо за ціною 265 євро за тонну, і для кінцевого споживача ця селітра буде коштувати вже більше 11 тисяч гривень. Тобто поляки прирівняли свою селітру до української ціни. Поляки беруть ціну на FOB Балтика, або FOB Чорне море, де ціна складає 195−200 доларів, добавляють до цього антидемпінгові мита і виходить 282 долари. За цією ціною вони торгують на ринку України. Туреччина також почала рахувати за цією схемою. Остання ціна на турецьку селітру вже мало чим відрізняється від польської - різниця складає 10−15 доларів за тонну. Хоча у турецької селітри є одна особливість: її потрібно купувати і одразу вносити, оскільки вона потребує особливих умов зберігання. Потрібно розуміти, що в Туреччині не буває таких перепадів температур як у нас чи в Польщі і, відповідно, їх селітра не містить тих антизлежувачів та інших додаткових речовин, які добавляються в нашу чи польську селітру.

Блокування імпорту

Михайло Саницький, аналітик ринку мінеральних добрив компанії «Інфоіндустрія»

— З 7 грудня оператори ринку — імпортери — почали масово повідомляти про відмову розмитнення мінеральних добрив з боку ДФС. Мова йде про добрива, які завозяться не з Росії. Зокрема, станом на 20 грудня оператори підтверджують простій як мінімум 113 вагонів з Білорусі на станціях Коростень і Сарни. Знаємо також про блокування інших вантажів. Проблема виникла не тільки у імпортерів з Білорусі, але навіть з країн ЄС, наприклад, з польських заводів, підозрювати які в контрабанді російського товару не доводиться. Продукти можуть бути які завгодно: NPK-добрива, сульфат амонію, КАС, фосфорні добрива, вид транспорту теж може бути різний. Митники, мовляв, підозрюють імпортерів в підробці добрив — постачанні інших видів, відмінних від декларованих, у вмісті токсичних речовин і інших маніпуляціях. Стандартна документація чомус, виявилася недостатньою. Наприклад, пропоновані імпортерами з Білорусі сертифікат походження форми СТ-1 плюс Акт експертизи товару торгово-промислової палати Білорусі. Митниця наполягає на відборі зразків для підтвердження відповідності коду УКТЗЕД у спеціалізованих лабораторіях. Термін проведення всієї цієї процедури може займати 30 днів. Оператори зазнають мільйонних витрат, які потім будуть перекладені шляхом підвищення ціни на українського аграрія. Крім того, збої в поставках можуть привести до того, що оператори скоротять обсяги закупівлі та не виконають свої зобов'язання перед продавцями-виробниками, що погіршить умови роботи або взагалі змусить постачальника переорієнтувати збут на інші ринки, де менше ризиків. Імпорт ряду продуктів компенсувати українськими товарами неможливо.

Національні виробники і проблеми з газом

Михайло Соколов

— Ситуація з газом у нас склалась важка, він є дорогим для наших підприємств і це одна із причин, чому виробництво добрив в Україні нерентабельне. Газ в Україні дорожчий не тільки в порівнянні з Росією чи Білоруссю, а і з Європою та Туреччиною. Він дорожчий, ніж будь де. І це ще одна глобальна проблема, яка стосується не лише хімічної промисловості, а всієї країни. І це вбиває економіку України. Чому досі не створено конкуренції на ринку газу? Це дало б змогу за допомогою ринкових інструментів знизити ціну на це паливо. А розробка нових свердловин та нарощування власного газовидобування допоможе зменшити витрати на транспортування газу, які наразі складають 1500 грн, що дорівнює вартості видобування газу в Росії. Дорогий газ, дорога електроенергія та погана логістика вбивають українську промисловість. В результаті ми спостерігаємо падіння виробництва станом на жовтень 2018 року по азотних добривах на 7% в порівнянні з аналогічним сезоном минулого року.

Олексій Диканюк

— Ситуація із вітчизняними заводами цього року дуже складна, хоча вони і дещо оживились. Я би сказав, «пацієнт скоріше живий, ніж мертвий». На даний момент вони дали певний об'єм в Аграрний фонд, який наразі реалізує аміачну селітру по 11 500 грн за тонну, тим самим роблячи наш ринок преміальним для Туреччини та Польщі.

Сергій Рубан

— У національних виробників і у нашої компанії були певні проблеми через політику нашої держави та найбільшого українського виробника добрив, у якого відмічались стрибки цін. По певних позиціях був демпінг, а по деяких навпаки, ціни зростали.

Але, головною причиною підняття цін на українські добрива є монополія Нафтогазу, який не надає українським виробникам газ за тими цінами, які б дозволили їм забезпечувати сільгоспвиробників не такими дорогими добривами, як це є наразі.

agravery

Детальніше
Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками — Сергій Барановський
20-груд-2017

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info

Детальніше
На придбання техніки для сільськогосподарських кооперативів виділили 380 млн грн
10-черв-2020

На засіданні 3 червня, Кабінет міністрів України затвердив виділення суми 379,8 млн грн на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів у рамках коштів, запланованих на державну підтримку АПК у 2020 р.

Згідно проєкту, програмою фінансової підтримки сільськогосподарських кооперативів передбачено відшкодування 70% від вартості придбаної техніки та обладнання, зокрема профінансованої за рахунок банківського кредиту (з обмеженням в 3 млн грн на один кооператив). Всього планується виділити 60 млн грн. За прогнозами Мінекономіки, програма дозволить не менше 20 кооперативам придбати  майже 100 одиниць техніки та обладнання з державною підтримкою.

Крім цього, за рахунок коштів виділених на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів в 2020 р. планується погасити заборгованість в розмірі 114,78 млн грн за 2019 р. за напрямками: 

  • компенсація вартості сільгосптехніки і устаткування (2,98 млн грн); 
  • здешевлення кредитів (7,14 млн грн); 
  • субсидія на гектар новоствореним фермерським господарствам (44,1 млн грн);
  • компенсація вартості насіння (20,56 млн грн).

agronews.ua.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок