Петрашко обговорив з аграрними асоціаціями питання агросектору

В Україні станом на 1 березня 2021 року поголів'я свиней у промислових підприємствах склало 3,7 млн голів, що на 9,7% більше порівняно з аналізованим періодом 2020 року.

За даними Державної служби статистики,  станом на початок березня в Україні налічується 5,85 млн гол., що на 2,7% чи на 153,7 тис. гол. більше, ніж на відповідну дату минулого року. Приріст загального поголів’я свиней в країні забезпечила відповідна зміна кількості тварин на сільськогосподарських підприємствах. 

Збільшення промислового поголів’я свиней на 9,7% (до 3,69 млн гол.) проти початку березня 2020-го компенсувало скорочення кількості тварин на присадибних ділянках на понад 7%.

pigua.info

Сьогодні 33 українських потужності мають право експортувати молочну продукцію до Євросоюзу.

Про це повідомила заступниця голови Держпродспоживслужби Ольга Шевченко.

Зокрема, 5 із них були акредитовані з початку війни, уточнила вона.

«Я особисто здивована швидкістю, з якою ЄС включає наші потужності, — поділилася Ольга Шевченко. — Так, по „Галичині“ подання було, здається, 2 червня, а 3 червня вона вже отримала публікацію в реєстрі».

Нагадаємо, що протягом останнього місяця акредитацію на експорт до ЄС отримали 2 вітчизняних виробника молокопродуктів. Причому балканські країни — у черзі на скасування мит на український експорт.

ukragroconsult.com

Минулого року Україна експортувала м’яса птиці (переважно — курятини) на 506 млн дол, передає УНН із посиланням на інформаційне видання “Агробізнес України”.

“Курятина становить основу зовнішньої торгівлі в секторі. Обсяг експорту іншого м’яса та готових продуктів суттєво менший та спрямований переважно в країни СНД”, — йдеться у повідомленні.

Головним постачальником курятини за кордон визнано “Миронівський хлібопродукт” (МХП) Юрія Косюка. На плечах компанії — 87,9% експорту продукції.

Друге місце, із суттєвим відривом, розділяють “М’ясопереробний комплекс ЛТД” та птахокомплекс “Губин” . Компаніям належить по 2,5% експорту продукції.

На третьому місці — компанії “Агро-Овен” та птахокомплекс “Дніпровський”. Їм належить по 1,8% експорту курятини.

Також повідомляється, що головними замовниками української курятини за кордоном є Нідерланди. У 2018 році Україна поставила голландцям продукту на 113 млн дол.

На другому місці — Словаччина, із показником 59,9 млн дол., на третьому — Саудівська Аравія (57,8 млн дол.).

Крім того, минулого року Україна експортувала чимало курятини в Ірак та Німеччину — на 39,7 млн дол. та 32,1 млн дол. відповідно.

Також зазначається, що експорт української курятини протягом останніх чотирьох років зростає в середньому на 13% щорічно.

Джерело: УНН

Після збору ранніх ярих та озимих культур саме час готуватися до нової посівної, і найперше, що варто зробити, — це дослідити ґрунти господарства.

Про це нагадують фахівці «Інституту здоров’я рослин».

«Якщо такі виробничі ресурси як посівний матеріал, пестициди чи добрива можна обрати з широкого асортименту, представленого сьогодні на ринку, то із ґрунтами справа дещо інша, — розповідає науковий співробітник інституту Сергій Сальніков. — Ґрунти вже мають певні показники, що залежать від регіональних особливостей розташування господарства».

За словами Сергія Сальнікова, показники ґрунтів не лишаються сталими з року в рік: на них впливають зміни клімату, сівозміна, ступінь інтенсифікації агровиробництва тощо.

«Тож, щоб забезпечити посівам озимини вдалий старт, ці показники необхідно контролювати та за необхідності коригувати. Для цього перед висівом озимих зернових культур і ріпаку ґрунти господарства необхідно дослідити в лабораторних умовах. Це дослідження допоможе ефективно і точно спланувати систему живлення для вирощуваних культур», — зазначає експерт.

В «Інституті здоров’я рослин» наголошують, що дослідження ґрунтів необхідно проводити принаймні раз на два роки. Є базові показники, що є сталими та майже не змінюються протягом 2-3 років, — вміст органічної речовини, кислотність, валові форми калію та фосфору, мікроелементів. Натомість вміст азоту та сірки — дуже нестабільний і змінюється упродовж вегетації.

Крім того, останніми роками відзначається швидка зміна кислотності ґрунту: дедалі більше зразків, що досліджувалися в інституті, мали кислий чи слабокислий показник. Основною причиною є зменшення використання органічних добрив, велика кількість внесених азотних добрив, погіршення мікробіологічного стану ґрунтів тощо.

Варто зважати, що на рівень засвоєння культурами як основних елементів живлення, так і мікроелементів впливають такі показники як рН ґрунту, вологість, вміст органічної речовини тощо. І навіть при незначних відхиленнях від цих норм посіви можуть недоотримати заплановані поживні елементи. Оптимальним значенням для повноцінного використання рослиною NPK із добрив є показник 7,0.

«Крім того, ґрунт варто дослідити на залишкову кількість пестицидів. Адже ця інформація допомагає зрозуміти, чому деякі ділянки поля без явних причин «випадають» у період активної вегетації. Це дослідження також необхідно проводити на новоосвоєних землях, які планують засівати вперше», — нагадує Сергій Сальніков.

А щоб озимі культури гарантовано отримали заплановане живлення, необхідно в комплексі з дослідженням ґрунту перевірити оригінальність і якість придбаних добрив, радить експерт.

agroportal.ua