ПДВ під час воєнного стану

Молочна галузь України у 2022 році показує неймовірні результати своєї роботи на зовнішніх ринках: маючи величезні проблеми з логістикою за вісім місяців експорт молочної продукції досяг минулорічного рівня та становить 59,4 тис. тонн.

Про це повідомляє УКАБ, пише agronews.ua.

За серпень місяць торгівля молочною продукцією за кордон становила 12,7 тис. тонн, що в 2 рази більше, ніж в 2021 році. Цей місячний показник об'єму торгівлі — є найбільшим за весь 2022 рік.

За словами Максима Гопки, аналітика УКАБ, в літній період часу торгівля вітчизняними молочними продуктами стрімко активізувалась: сумарно за червень-серпень було експортовано 31,5 тис. тонн, що становить 52% фактичного експорту за перші вісім місяців 2022 року, а також на 40% більше, ніж в аналогічний період минулого року.

В серпні Україною було експортовано:

• Молоко та вершки не згущені — 3 578 тонн,(в 3 рази більше, ніж в червні);
• Молоко та вершки згущені — 3 263 тонн,(в 2 рази більше);
• Маслянка — 273 тонн,(на 50% менше);
• Молочна сироватка — 2 525 тонн,(на 72% більше);
• Масло вершкове — 2 136 тонн,(в 3,5 рази більше);
• Сири всіх видів — 1 008 тонн,(на 62% більше).

Найбільшими імпортерами української продукції є: Молдова — 4,4 тис. тонн, Польща — 2,4 тис. тонн, Китай — 900 тонн.

Водночас, імпорт молокопродуктів поступово скорочується. За 8 місяців було імпортовано 42,3 тис. тон, що на 37% менше, ніж торік. За серпень ввезено в Україну 5 тис. тонн молочних продуктів, найбільше за об'ємами поставок — сирів всіх видів (3,1 тис. тонн).

«За січень-серпень сальдо зовнішньої торгівлі є пасивним і становить -2,3 $ млн. Якщо у вересні темпи експорту залишаться такими ж як і в серпні, то сальдо зовнішньої торгівлі може бути вже активним і загальна торгівля буде більш позитивною для роботи галузі», — прогнозує експерт.

27 березня 2020 року в рамках «Комбікормового Форуму 2020» відбудеться церемонія нагородження переможців премії «Кормовиробник року».

Про це повідомляють організатори заходу — компанія «ПроАгро».

До лонг-листу рейтингу увійшли виробники комбікормів, які працюють на території України, та компанії, які забезпечують комбікормовий ринок обладнанням, послугами, сировиною тощо.

Відбір виробників був проведений за підсумками відкритого подання номінантів, а також письмового опитування Експертної ради.

Компанії змагаються у таких номінаціях: «Виробник комбікормів 2019», «Інноваційний виробник комбікормів 2019», «Постачальник сировини для комбікормів 2019», «Керівник комбікормового заводу 2019», «Постачальник обладнання та послуг для виробництва комбікормів 2019».

Проголосувати за учасникыв рейтингу можна тут

Згідно попередніх даних Державної служби статистики України, станом на 1 листопада в Україні налічують 2 млн 584,3 тис. голів ВРХ, що на 14% менше, ніж на відповідну дату у 2021-му. В тому числі в промислових господарствах утримують 927,7 тис. ВРХ (-6,9%), а в господарствах населення — 1656,6 тис. (-17,5%).

Загальна чисельність поголів'я корів скоротилося до 1,4 млн голів, що на 13,9% менше, ніж у 2021-му. За підрахунками ДССУ, промислове поголів'я корів скоротилося на 8,4% та налічує 385,1 тис. голів, а кількість корів у присадибному секторі впало на 12,4% та складає 1015,8 тис. голів.

Повідомляє аналітик Асоціації виробників молока Яна Лінецька.

Хоча, за оцінками АВМ, втрати промислового поголів'я корів вищі і вже перетнули позначку у 50 тис. корів від початку російської агресії.

На фоні скорочення поголів'я та продуктивності корів у прифронтових зонах і територіях з активними бойовими діями, виробництво молока в Україні за 10 місяців знизилося на 12,4% — до 6,575 млн т. Тобто галузь недоотримала 929,6 тис. молока.

Проте завдяки ефективній роботі молочних ферм у безпечніших регіонах та релокації поголів'я із уражених зон, вдалося мінімізувати втрати промислового молока. Так, за аналізований період було вироблено 2,185 млн т молока, що на 120 тис. т або 5,2% менше, ніж торік — інформує ДССУ. Господарства населення були більш чутливими та не мали змоги до такої «гнучкості», тому виробництво в цьому сегменті скоротилося на 15,6% — до 4,389 млн т.

Тим часом надходження на переробку молока базової жирності скоротилося на 13,5% — до 1,99 млн т. Причому продовжує посилюватися роль промислового сектору у харчовій переробці: 1,7 млн т або 85,7% (проти молока-сировини надійшло від молочнотоварних ферм, а часка «присадибного» молока впала вже до 14,6%.

avm-ua.org

Держпродспоживслужба працює над змінами до Порядку відшкодування майнової шкоди (збитків), завданої особам внаслідок запровадження карантину (карантинних обмежень) тварин або у зв’язку з проведенням процедур і робіт щодо ліквідації особливо небезпечних (карантинних) хвороб, які б дозволили оперативно та в повному обсязі виплачувати кошти громадянам за спеціалізованим господарствам за вилучену у населення худобу через АЧС. Про це повідомив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа в інтерв’ю журналістам.

Він зазначив, що у проекті бюджету на 2018 рік, який зареєстрований у Верховній Раді України, Кабінет Міністрів запропонував суттєво збільшити обсягів фінансування на проведення протиепізоотичних заходів: якщо цьогоріч на ці цілі було виділено 113 млн грн, то в наступному році пропонується передбачити 687 млн грн.

Володимир Лапа зазначив, через недофінансування Держпродспоживслужба стикалася з парадоксальними ситуаціями, коли в бюджеті кошти не були передбачені кошти навіть на діагностикуми АЧС, і Служба зверталася до донорів за допомогою, що мати можливість проводити такі дослідження.

За словами Голови Держпродспоживслужби, збільшення у 6 разів передбачуваних бюджетом обсягів фінансування протиепізоотичних заходів на наступний рік дасть змогу вивести проведення протиепізоотичних заходів на новий рівень, у тому числі й оперативно та у повному обсязі виплачувати населенню компенсацію за вилучення свиней через АЧС.

«Наразі відшкодування здійснюється з резервних фондів місцевих бюджетів. Тому кошти громадяни отримають, коли прийме рішення місцева рада. І гарантувати людям, що ці кошти будуть через 3-4 дні чи через тиждень надзвичайно важко в силу бюрократичних процедур», - зазначив Володимир Лапа.

Довідково

У 2017 році станом на вересень господарствам приватного сектору відшкодовано збитки за вилучення свиней у випадках АЧС на суму 15921637,14 грн, що складає 89% від необхідної суми відшкодування. Одночасно за аналогічний період господарствам було відшкодовано 1470591,28 грн, що складає лише 1% від передбаченої суми відшкодування.

Пресс-служба Держпродспоживслужби