В Україні визначать найкращі компанії- кормовиробники

Поєднання в раціоні кукурудзяного силосу та люцерни в помірних кількостях допомагає відвернути дефіцит або надлишок однієї з поживних речовин, що виникає в результаті годівлі одним з них у великій кількості чи взагалі як єдиного джерела грубих кормів.

Кукурудзяний силос та люцерна добре доповнюють одне одного в раціонах для молочних корів.

Поживний склад якісного кукурудзяного силосу та люцерни

Джерело: Balancing Use of Corn Silage and Alfalfa in Dairy Rations. R. Shaver, University of Wisconsin–Madison. 

Співробітники Науково-дослідного центру грубих кормів США (Dhiman та Satter, 1997) досліджували молочну продуктивність корів, яких годували раціонами з різними пропорціями кукурудзяного та люцернового силосу.

Вони дійшли висновків, що загалом молочна продуктивність була хорошою за різних раціонів, однак незначне підвищення спостерігалося під час годівлі раціоном на основі 1/3 кукурудзяного силосу порівняно з 2/3. Однак до уваги слід брати й такі фактори: запаси грубого корму, сівозміна, ризики менеджменту і вартість корму. Адже саме вони визначають уміст кукурудзяного силосу в раціоні. Максимальна його частка може становити від 2/3 до 3/4 СР грубого корму через високий рівень вологості, кислотності, крохмалю й енергії та низький вміст ефективної клітковини у цьому інгредієнті.

Слід зазначити, що американські молочарі включають у раціони більше кукурудзяного силосу порівняно з люцерновим. Вагома перевага на користь першого пояснюється кількома причинами:

• більший вихід сухої речовини (СР) та енергії з гектара;
• проблеми з вимерзанням люцерни взимку;
• швидке розкладання протеїну люцерни;
• виведення нових гібридів кукурудзи з поліпшеними якостями;
• стабільніша якість кукурудзяного силосу;
• швидке закладання в горизонтальні сховища;
• менеджмент поживних речовин у гноєві.

Труднощі, які можуть виникнути під час годівлі раціонами з високим умістом грубих кормів, пов’язані з різною якістю кукурудзяного силосу, а особливо сіна й сінажу. Важливо розуміти, що гібриди кукурудзи, родючість ґрунту, погодні умови та інші фактори змінюються з року в рік та неоднакові в різних регіонах і фермах. До цього слід додати відмінності у менеджменті та технічному оснащенні молочних господарств. Тому корови в різних стадах по-різному реагують на раціони з високим умістом грубих кормів.  

MilkUa.info за матеріалами ProgressiveDairy

Сільське господарство, зокрема тваринництво, є великим “виробником” парникових газів. Так, лише у ЄС 17% парникових газів продукується саме галуззю тваринництва. Утім вплив виробництва на стан довкілля можна зменшити. Це можливо завдяки селекції тварин, а також завдяки зміні їх раціону.

Учені з Каліфорнійського університету дослідили, що додавання 0,5% частки водоростей в корм великої рогатої худоби допомагає скоротити обсяги парникового газу метану, який виділяють тварини, на 82,6%.

Дослідники розділили биків ангуської і герефордської порід на три групи. Першій групі давали корм з додаванням сушених подрібнених червоних водоростей (Asparagopsis taxiformis) в співвідношенні 0,5% від маси корму. Другій групі тварин в раціон додали 0,25%. Ще одна група биків водоростей не отримувала. Експеримент тривав 21 тиждень.

Серед тварин, що отримували водорості, виділення метану зменшилось на 82,6%. При цьому конверсія корму (відношення приросту маси тварини до маси спожитого корму) покращилася на 14%. Витрата корму скоротився на 16%. Витрати на приріст кілограма ваги худоби знизилися на 37 центів.

Учені не виявили впливу додавання водоростей на якість і смак яловичини.

Meat-Inform

Упродовж другого півріччя 2017 року в Україні зафіксували 41 випадок захворювання на африканську чуму свиней (АЧС) серед свійських свиней, що майже на третину менше, ніж у першому півріччі поточного року (70 випадків) і другому півріччі 2016 року (73 випадки).

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

Натомість, збільшилася кількість виявлення випадків АЧС у дикій фауні (17 випадків у другому півріччі поточного року проти 7 випадків у першій половині 2016 року і 5 випадків у другому півріччі 2016 року), що стало можливим завдяки проведенню активного моніторингу як серед свійських свиней, так і в дикій фауні, у тому числі в рамках виконання грантової угоди із ЄС.

Читайте також: У 2018 Україна має імплементувати європейські норми благополуччя с.-г. тварин

«Вивчення АЧС у ході проведення моніторингу є фактом раннього виявлення хвороби, що дає можливість вчасно вжити запобіжні заходи для недопущення поширення АЧС і занесення в господарства, де утримуються свійські свині», ― зазначив перший заступник голови Держпродспоживслужби Андрій Жук.

Зазначається також, що впродовж другого півріччя 2017 року виявили 5 інфікованих об’єктів ― трупів свиней, які знаходилися на сміттєзвалищах або лісополосах, їх господарів встановити не вдалося.

Усього впродовж 2017 року в Україні зафіксували 140 випадків АЧС, із них 111 ― серед домашніх свиней, 24 ― серед диких і 5 ― інфікованих об’єктів.

pigua.info

Благополуччя корів залежить в тому числі від того, як самі фермери ставляться до тварин і до своєї роботи. Вчені з Німеччини і Великобританії не тільки довели це, але встановили, до чого конкретно може привести недбалість в справах — наприклад, до зниження продуктивності корів або до виникнення маститу.

Роботу вчених профінансувало Міністерство харчової промисловості та сільського господарства ФРН. В ході роботи дослідники покладалися на існуючі публікації, що описують ферми Великобританії, Нідерландів, Норвегії та інших країн. З 1144 наукових робіт, присвячених особистісним якостям працівників сільського господарства, були відібрані і проаналізовані 38.

З'ясувалося, що наукове співтовариство протягом десятиліть спостерігало залежність між особистісними якостями фермерів, ставленням до худоби і її благополуччям. Мартін Сібрук, який в 1972 році затвердив термін «взаємини людини і тварини», припустив, що зміцненню цих відносин сприяють уважність і акуратність з боку працівника.

Вплив ставлення до корів був зафіксований в 94% наукових праць, а роль особистісних якостей — в 50%. Зокрема, було встановлено, що у працівників з ознаками неврозу корови не тільки давали менше молока за лактацію, а й вимагали більш значних витрат на ветеринарне лікування. Надої корів знижувалися і у працівників, які відчувають злість або депресію. Вчені пов'язують це з тим, що, перебуваючи під впливом негативних почуттів, людина витрачає власні емоційні ресурси і втрачає контроль за ситуацією.

Крім особистої відповідальності, помітний вплив на здоров'я худоби зробила задоволеність фермерів своєю роботою. Дослідники виявили, що якщо персонал ферми позитивно оцінював свою працю, то для молока від корів з цього підприємства був характерний нормальний вміст соматичних клітин. Відповідно до гіпотези, працівники, які усвідомлюють важливість справи, більш трепетно ​​ставилися до питань гігієни і огляду корів на предмет маститу і інфекцій.

Емпатія і прихильність до тварин в цілому асоціювалася з благополуччям на фермі. Була зафіксована і зворотна кореляція: на тих фермах, на яких викидень у телиці сприймався працівниками легше, ніж викидень у нетелі, спостерігався знижений рівень здоров'я всіх тварин. При цьому вчені відзначають, що в багатьох ситуаціях економічні фактори повинні превалювати над емоційними.

milknews.ru