Парламент підтримав розвиток сімейних фермерських господарств

Уряд прийняв зміни до Концепції Державної цільової програми розвитку аграрного сектору економіки, згідно з якими держпідтримка АПК має бути максимально прогнозованою.

Нагадаєм, що на фінансову підтримку можуть очікувати лише господарства розміром до 500 га.

Зокрема, внесено уточнення у структуру завдань і заходів Концепції, їхнє фінансування та термін їхньої реалізації — дію продовжено з 2020 до 2021 року.

Відповідне рішення було прийняте 14 лютого на засіданні Кабінету Міністрів України.

До зазначеного документу включено:

положення щодо забезпечення комплексного розвитку сільських територій за рахунок стимулювання розширення напрямків діяльності аграрного сектору економіки;

заходи, направлені на забезпечення профілактики та ліквідації захворювання на африканську чуму свиней;

заходи, направлені на підтримку лісової галузі, зокрема, щодо відтворення, охорони і захисту лісів, підвищення їхньої продуктивності, поліпшення якісного складу, збереження їхнього біорізноманіття.

Такі зміни дозволять створити організаційно-економічні умови для ефективного, соціально спрямованого розвитку аграрного сектору економіки.

minagro

«Якщо за основу взяти господарства в Україні, які мають мінімум, наприклад, 1 га землі, то таких господарств набереться більше 1 млн, і їм потрібно надати статус фермерів, перевести на єдиний податок, який вони, власне, і так платять (податок на землю)», — вважає президент Національної академії аграрних наук України Ярослав Гадзало.

Глава НААН переконаний, що це питання в державі потрібно врегулювати. Адже у сусідній Польщі вже 2,2 млн фермерів. Тобто, обробляючи землі, в цій країні фермери користуються всіма законодавчо врегульованими пільгами і нормативними документами як для розвитку господарства, так і для пенсійного забезпечення. На відміну від українських фермерів.

«У фермерів повинен з’явитися інтерес до створення кооперації, формуванні кооперативів для обліку та реалізації власної продукції. Вони повинні мати можливість отримання різного виду підтримок, дотацій від держави на розвиток рослинництва, і на тваринництво. Адже 70% поголів'я великої рогатої худоби у нас міститься в приватному секторі, а реальної підтримки на його розвиток фермери практично не мають. Такі державні дотації, наприклад, на корову або теля, сприяли б і кардинальних змін в питанні захисту ґрунту. Адже на сьогодні ця проблема стоїть дуже гостро», — вважає Гадзало.

аgronews.ua

Зберігання висушених гранульованих комбікормів, що містять суху післяспиртову барду, може привести до зараження продукту комахами.

Проте є способи знизити ризик того, що це станеться.

Про це йдеться в результатах дослідження групи вчених з Університету Пердью, США. Зокрема, фахівці виявили, що ризик проникнення комах в гранули безпосередньо пов'язаний з їх розміром.

За словами фахівців, зараження комбікормів комахами є негативним явищем, оскільки такі комбікорми можуть потрапити в раціон тварин. Крім різного роду мікроорганізмів вони будуть містити в собі фекалії комах, їх мертві тіла і інші небажані субстанції. Якщо з моменту зараження до вживання цього продукту пройшло чимало часу, то наявність цих речовин створює сприятливе середовище для росту і розвитку різних грибків і мікотоксинів в комбікормах. А це серйозно знижує ефективність годування і приносить шкоду виробництву.

Разом з тим, вчені виявили, що вірогідність попадання комах, а також швидкість їх зростання всередині гранул залежить від цілого ряду чинників. В першу чергу мова йде про ступінь вологості продукту. У тому випадку, якщо післяспиртова барда, яка увійшла до складу комбікормів, має знижену вологість в 30%, темпи зростання шкідливих комах падають, в порівнянні з середовищем, де показник вологості є стандартним і становить 50%. Також, на процес росту комах також впливають розміри гранул. Було встановлено, що гранули, крупніші стандартного розміру, дозволяють скоротити темпи росту комах в 1,8 разів, у порівнянні зі стандартним рівнем.

milkua.info за матеріалами Feed Navigator

Завдяки аналізу критичних та потенційно небезпечних точок виробництва, впроваджуючи принципи НАССР, оператор ринку підвищує безпечність продуктів харчування, які він виробляє чи постачає. Це дає змогу підвищити якість вітчизняних продуктів харчування та відкрити нові ринки збуту для української продукції, наголосив Володимир Лапа 17 жовтня під час науково-практичної конференції «Впровадження системи НАССР — основа якості та безпеки харчової продукції».

Також у заході взяли участь заступник директора Департаменту безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини Держпродспоживслужби Артем Саєнко, директор Державного науково-контрольного інституту біотехнології і штамів мікроорганізмів Анатолій Головко та представники наукової спільноти, бізнесу.

Володимир Лапа відзначив, що до кінця 2019 року понад 200 тисяч суб'єктів господарювання — тобто, всі оператори ринку, які працюють у сфері виробництва і обігу харчових продуктів, мають впровадити систему НАССР.

Також він додав, що Держпродспоживслужба разом із Проектом ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні» готують низку довідкових та роз’яснювальних матеріалів для малого та середнього бізнесу щодо етапів та механізмів впровадження принципів НАССР.

Артем Саєнко нагадав, що результати аудиту постійно діючих процедур, заснованих на принципах НАССР, та постійно діючих процедур, розроблених оператором ринку обов’язково будуть враховані під час визначення ступеня ризику діяльності оператора ринку (потужності) та періодичності здійснення планових заходів державного контролю.

consumer