Вітчизняне свинарство на один крок ближче до відшкодування ідентифікації за рахунок держави

За вісім місяців м’ясопереробні підприємства України випустили на 3,8% більше м’яса свиней ніж у січні-серпні 2020-го. При цьому приріст виробництва свинини за сім місяців був помітнішим — перевищував 8%, зазначають в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України» з посиланням на дані ДССУ.

За даними Держстату за січень-серпень 2021-го м’ясопереробна галузь випустила 211,6 тис. т охолодженої, мороженої свинини та сушених, копчених чи солених виробів з неї. Це на 7,8 тис. т чи 3,8% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомляють аналітики АСУ. 

«Місяцем раніше фіксували більший приріст випуску свинини — понад 8%, тоді як у першому кварталі та за підсумками чотирьох місяців 2021-го різниця сягала 12-14%. У липні та серпні обсяги переробки свинини лише незначно — на 0,5-1% — перевищували доробок відповідних місяців 2020-го. Тож такого відхилення було недостатньо, щоб забезпечити значний «відрив» від торішніх результатів. Отже, нині спостерігаємо уповільнення темпів приросту переробки свинини», — відзначають в Асоціації.

В АСУ звертають увагу і на зменшення перехідних залишків свинини на початку осені.«Обсяги перехідних залишків свинини у станом на кінець серпня менші ніж місяцем раніше, зокрема через скорочення запасів охолодженої свинини на складах — 2,2 тис. т проти майже 3 тис. т у кінці липня. Це стало одним з чинників підтримки для внутрішніх цін закупівлі живця свиней забійних кондицій на рубежі сезонів», — вважають в аналітичному відділі профільної асоціації.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ.

Станом на 1 червня 2017 року поголів’я птиці в Україні зросло порівняно з аналогічною датою минулого року на 1,4% — до 220,1 млн голів.

Про це повідомляє Держстатистики.

Найбільше кількість поголів’я птиці зросла на Хмельниччині — на 34,8%, а в Луганській області відзначається скорочення на 13,4%.

Крім того, на 0,4% зросла чисельність овець та кіз ― до 1,7 млн голів. Найбільше зростання кількості відбулось на Київщині ― на 10,3%. Разом з тим, на Донеччині поголів’я овець та кіз скоротилось на 5,4%.

Разом з тим, станом на звітну дату в Україні на 8,3% скоротилось поголів’я свиней ― до 6,8 млн голів. Найбільше скорочення відзначається на Харківщині (33,5), в той час як на Львівщині кількість свиней зросла на 3,7%.

Зменшилась також чисельність великої рогатої худоби — на 1% — до 4,3 млн голів. Найпомітніше скорочення відбулось у Чернігівській області — на 7,9%. У Житомирській області кількість ВРХ зросла на 17,6%.

 Agravery.

Останнім часом в Україні прослідковується позитивна тенденція розвитку козиних ферм. Переважно функціонують малі фермерські господарства, які мають в утриманні 20−100 голів кіз. Для збільшення поголів'я важливо створити сприятливі умови.

Індивідуальна діяльність фермерських господарств є досить обмеженою, адже самостійно достатньо складно вирішувати кошторисні і об'ємні роботи, які пов’язані з забезпеченням засобами виробництва, матеріально — технічними ресурсами; з транспортним, ремонтним, будівельним, ветеринарним обслуговуванням; з племінною роботою тощо. Невеликі господарства поодинці не можуть успішно займатись реалізацією виробленої продукції, і не можуть впливати на рівень цін, у зв’язку з малими обсягами виробництва, в яких не зацікавлені переробні підприємства. За наявності умов зберігати і переробляти свою продукцію, можна реалізувати її досить вигідно. Але переважна більшість малих господарств не мають таких можливостей. Тому виникає потреба об'єднати зусилля задля підвищення конкурентоспроможності в ринковому середовищі.

Кооперація створює додаткові можливості для досягнення ринкових переваг, дозволяючи уникати посередницьких послуг, спільно використовувати об'єкти соціальної та виробничої інфраструктури і за рахунок цього знижувати собівартість продукції. Кооперація створює додаткові робочі місця, а також спонукає до раціонального використання природних ресурсів.

Кооперативи забезпечують професійну підготовку своїх членів, що в подальшому конвертується в розвиток кооперативу.

Відбувається економія за рахунок масштабу. Зниження витрат виробництва за рахунок збільшення обсягів. Зазвичай пов’язаний з поглибленням розподілу праці.

Прогалини у розвитку

Проблемою є недостатня поінформованість серед населення про переваги об'єднання. Відсутність ініціативних людей, які б спонукали до дій. Недовіра до новаторства. Недосконала законодавча база.

Необхідно проводити просвітницьку роботу про переваги діяльності безпосередньо на селі. Забезпечити підтримку на державному рівні.

Важливо зазначити, що 13.09.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про схвалення Концепції розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018−2020 роки».

Документ підготовлений Мінагрополітики в співпраці з Асоціацією фермерів та приватних землевласників.

«Впровадження системної підтримки фермерства дозволить збільшити виробництво валової продукції сільського господарства вдвічі за три роки до 12% та розвинути переробку сировини всередині країни. Це забезпечить зростання валютної виручки від аграрного експорту та підвищить маржинальність для суб'єктів господарювання. У наступному році Уряд пропонує закласти в держбюджеті рекордну суму на підтримку фермерських господарств — 1 млрд гривень. Крім того, продовжують діяти й інші напрями підтримки, зокрема, надання пільгових кредитів, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання, здешевлення кредитів».

Програма включає в себе фінансові інструменти підтримки виробництва тваринницької продукції, садівництва, виноградарства та переробки сільськогосподарської продукції, здешевлення агрокредитів і агрострахування та підтримку фермерів-початківців.

У результаті реалізації Концепції очікується збільшення частки фермерських господарств у виробництві валової продукції сільського господарства до 12%, зростання кількості робочих місць в п’ять разів — із 100 тис. до 0,5 млн, технічне переоснащення фермерів, збільшення на 10% площ під органічними культурами.

Концепція стимулюватиме набуття господарствами статусу фермерів та об'єднання фермерів в кооперативи.

Перспективи галузі

На сьогоднішній день в Україні культура споживання продукції з козячого молока не надто поширена. Але ситуація змінюється. Українці стали більш прискіпливо обирати продукти, зважаючи на якість і користь.

Сьогодні є всі передумови для стрімкого розвитку галузі козівництва. Конкуренція на ринку майже відсутня. Звичайно, є багато питань які потребують вирішення, але об'єднавши зусилля можна досягнути високих результатів.

milkua.info за матеріалами ГС «Вівчарство та козівництво України»

Так відбувається не тільки за рахунок приватного сектору, а й — молочнотоварного виробництва. Деякі ферми закриваються, деякі відкриваються, але все ж таки кількість великої рогатої худоби знижується.

Про додаткове джерело прибутку молочної ферми та інструмент створення ефективного поголів'я поінформував керівник Української голштинської асоціації (УГА) Ігор Присяжнюк.

«При такому зниженні, як би це дивно не виглядало — збільшується валове виробництво молока на одну дійну корову та його якість. Це означає, що ми еволюційно переходимо на більш новий і правильний етап розвитку. Через такі етапи пройшли всі європейські країни», — говорить Ігор Присяжнюк.

За його інформацією, в Україні немає бажаного підвищення продуктивності ВРХ через зниження. Однак, якщо подивитися на досвід країн Європи, в них крива зниження поголів'я була прямо пропорційна збільшенню продуктивності.

«У нас так не відбувається. Сильно зменшується поголів'я та повільно йде покращення продуктивності. Як представник генетичної галузі вбачаю проблему у неефективних тваринах, які погано розкривають свій генетичний потенціал. Наприклад, ми хочемо отримати 8 тонн на добу, а отримуєте лише 5 тонн. І виходить, що кількість тварин знижується, а ефективність не підвищується. Поки в Україні недостатньо високоефективних тварин», — зазначив він.

Керівник УГА підкреслив: «Саме тому, для прориву, основною метою стала популяризація сексованої сперми. Сексована сперма дуже дорога і в порівнянні зі звичайною коштує втричі дорожче, тому не всі фермери її використовують. Але ця думка — сумнівна. В першу чергу це відбувається через недостатню кваліфікацію техніків штучного запліднення».

Ігор Присяжнюк виділив переваги використання саме сексованої сперми під час запліднювання:

по-перше, використовується лише на телицях парувального віку і тільки один раз;

по-друге, економічно обґрунтоване використання;

по-третє, при запліднюванні 100 телиць та використанні додаткових збуджувачів, 80 із них будуть тільними.

«Таким чином збільшуємо обсяг телиць. Фінансово ж, за моїми підрахунками, використання сексованої сперми є дуже перспективним та дозволить заробляти кошти нашим аграріям. Саме ці підрахунки я покажу під час Молочного конгресу—2018 та поясню, в чому ж переваги її використання», — розповів він.

«Виходячи з цього господарство отримує велику кількість телиць. Це потрібно тому що у нас є великий вибір покращити поголів'я. Так, власник може відібрати кращих телиць для ремонту свого стада, а інших продати», — сказав керівник УГА.

За прикладом, що навів Ігор Присяжнюк — середньостатистичне господарство з 500 дійного стада може збільшити річний об'єм продаж до 100 нетелів. А вартість одного нетеля становить близько 1 500 доларів США.

«У масштабі України я бачу наступні переваги: можливості розвитку малих та середніх молочнотоварних ферм, відкритість ринку, розвиток генетичного потенціалу, а на перспективу покращення не лише кількості надоїв, а й якості молока», — підкреслив він.

Прес-служба АВМ