Імпорт м'яса птиці зростає

Фахівці закарпатської Асоціації бурої карпатської породи, яка входить до складу Федерації бурих порід Європи, розробили концепцію її збереження, сформували банк генофонду і почали її генетичне дослідження.

Цю роботу аграрії та науковці проводять за фінансової підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організаціїї ОНН, FAO. Місцева бура карпатська порода домінує в Закарпатті. Головна її перевага полягає в тому, що буру можна ефективно вирощувати на природних пасовищах — і в низинах, і в горах.

Генетика цієї породи стійка до хвороб і дає особливе молоко, яке використовується у виготовленні високоякісних твердих сирів та дитячого харчування.

При цьому молочна продуктивність корів бурої карпатської відносно невелика: 3−4 тис. кг/рік. Правда, рекордистки досягають 8 тис. кг. Однак, жирність їх молока порівняно висока — 3,7−4%, а корови, що пасуться в низинах, ще і володіють хорошими м’ясними якостями.

ВРХ бурої карпатської — прямі нащадки давньої карпатської худоби, колись поширеної по всій Європі. У альпійських країнах її називали бурою альпійською, у Швейцарії — швіцькою, в Австрії — монтафонською, а в Німеччині — альгауською.

goloskarpat

У МТФ ТОВ «Бецилівське», село Бецилове Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області зареєстрували сказ ВРХ. На господарстві ввели карантин.

Про це повідомляє Сектор комунікацій з громадськістю Роздільнянської РДА.

В районі відбулося засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії, де було винесене «Про оголошення неблагополучним щодо захворювання на сказ тварин (ВРХ) та введення карантинних обмежень на МТФ ТОВ „Бецилівське“ с. Бецилове Бецилівської сільської ради Роздільнянського району Одеської області».

Члени комісії прийняли відповідний протокол про оголошення встановлення карантинних обмежень по сказу тварин (ВРХ) МТФ ТОВ «Бецилівське» та затвердили План заходів щодо ліквідації сказу тварин (ВРХ) в ТОВ «Бецилівське».

milkua.info

Світовий банк та Уряд України представили звіт про руйнування, завдані російськими військами, і верифікована сума, що необхідна для відновлення України, вже складає 349 млрд доларів. Про це розповів Денис Шмигаль під час прес-конференції з українськими журналістами в Києві.

Прем’єр-міністр відзначив, що відбудова нашої держави поділена на декілька основних етапів. Перший із них — це негайне відновлення, яке відбувається вже зараз і продовжиться наступного року. Інші етапи — це середньострокове та довгострокове відновлення, а також модернізація України за принципом build back better, або «відбудуємо краще, ніж було».

«Потреба в коштах на негайне відновлення в цьому та наступному році складає 17 млрд доларів, з яких 3,4 млрд потрібно на цей рік. Світовий банк уже створив трастовий фонд для того, аби ми могли акумулювати цю суму від наших союзників. Ми ведемо перемовини про таку допомогу з США, Німеччиною, ЄС та МФО. Поки ці перемовини тривають, Уряд та місцева влада вже працюють над відбудовою зруйнованої інфраструктури та житла. За останні місяці ми відновили більше трьох тисяч різних об’єктів, а загалом Уряд виділив на це майже 3,5 млрд грн», — відзначив Денис Шмигаль.  

Прем’єр-міністр відзначив, що програма швидкого відновлення передбачає відбудову об’єктів критичної інфраструктури, лікарень, шкіл, пошкодженого житла та транспортної інфраструктури. За словами очільника українського Уряду, довгострокове відновлення розпочнеться на наступний день після перемоги України та завершення бойових дій. 

agravery.com

Вирощування кукурудзи має свої нюанси. Якщо минулого року за 3 т кукурудзи можна було купити 1 т карбаміду, то цьогоріч потрібно продати 15 т, щоб купити ті ж самі добрива, без яких ця культура не дає врожай.

Про це AgroPortal.ua розповів власник ФГ «Господар» на Полтавщині Віктор Галич. 

За його словами, на сьогоднішній день кукурудзу з вологою більше ніж 18-19% молотити немає сенсу, а якщо ж все таки змолотити, то є питання, чи вдасться її здати та за які гроші. Ситуація нині складається так, що краще від цієї культури відмовитися на кілька років. У своєму господарстві замінити її планує соєю, адже у їхьому регіоні стабільні врожаї, соя набагато рентабельніша і має перспективу.

«А ще ж пшеницю потрібно підживити, от і питання, адже добрива не подешевшають. Тому перейдемо на такі культури як соя, соняшник, хоча маю надію більше на сою», — зазначає Віктор Галич.

Фермер має в обробітку 200 га, вирощує сою, соняшник, кукурудзу та овочі (30 га). Раніше сіяв 70-80 га кукурудзи, цьогоріч площу під нею зменшив до 20 га. 

Збирати кукурудзу почав 10 днів тому, раніше не давала погода, волога була 19-20%. 14 грудня випало 15 см снігу, тож збирання припинили, тепер чекатимуть весни. 

Проблемною на сьогодні залишається ціна. За словами фермера, минулого року він здавав кукурудзу за такої ж вологості по 5,5-6 тис. грн/т, а зараз — 2,7 тис. грн/т.            

У ФГ «Господар» цієї осені встигли зібрати соняшник з більш-менш нормальною врожайністю. З ним і логістика налаштована краще, олію вивезти легше, ніж вивезти зерно, і плюс ще соняшник невибагливий до добрив. 

«Наступний рік  буде специфічним. Є хороші запаси вологи. Як буде далі, ніхто не знає, але через рясні дощі вимокне вся пожива, а отже весною знову потрібно буде вносити добрива, а їх немає, і грошей на них теж немає. У нашому регіоні до 50% кукурудзи лишилось у полі, тепер поки її зберуть весною, оброблять землю, то посівний процес суттєво затягнеться, та й чи сіятимуться фермери — теж питання», — розмірковує аграрій.

AgroPortal.ua