Філіппіни запускають подвійну програму репопуляції свиней

У Держпродспоживслужбі та Агентстві з ідентифікації і реєстрації тварин повідомили про розширення функціоналу Єдиного державного реєстру ветеринарних документів, а саме, про створення розділу “Персональний кабінет суб’єкта господарювання”. Тепер власники тварин, підприємства чи ветеринари зможуть зареєструватися та оформляти чи отримувати доступ до докуменів онлайн.

Функціонал Персонального кабінету дозволить суб’єкту господарювання:

– Сформувати та відправити через мережу інтернет на робоче місце уповноваженого лікаря ветеринарної медицини заявку на оформлення ветеринарного свідоцтва Форми №1 та №2, ветеринарних довідок і міжнародних ветеринарних сертифікатів.
– Підписувати заявки за допомогою кваліфікаційного електронного підпису (КЕП).
– Отримати перелік інформації яка необхідна для оформлення відповідного ветеринарного документа.
– Пройти перевірки на повноту та достовірність інформації з інших інформаційних систем Держпродспоживслужби, яку проводять суб’єкти надання адміністративних послуг при формуванні ветеринарного документу.
– Контролювати стан розрахунків за адміністративні послуги та більш раціонально використовувати свої ресурси.
– Сформувати зручні звіти для суб’єкта господарювання та ін.

Ветеринарні лікарі з допомогою особистого кабінету зможуть формувати документи за кілька кліків, планувати графік огляду підконтрольних об’єктів, інформувати господарства про надання послуг.

Meat-Inform

Уряд пропонує максимально спростити регуляторне середовище, відмінивши більшість застарілих регуляторних документів. Про це заявив перший заступник Міністра економіки України Денис Кудін під час дискусії «Як має працювати дерегуляція під час війни», яка була організована Центром економічних стратегій.

За словами Дениса Кудіна, під час війни держава має знайти компенсаторні механізми, щоб врівноважити військовий ризик, зокрема знижувати адміністративний і податковий тиск на бізнес, а також вводити страхування військових ризиків. Інакше економіка не дорахується тисяч підприємств, внаслідок згортання ділової активності.

«Сьогодні Україна є частиною глобальної світової економіки. І кожен підприємець рахує розмір ризику і вкладає його в очікуваний рівень доходу. Якщо ми не знайдемо шлях забезпечити підприємцям очікуваний рівень дохідності, плани швидкого відновлення можуть так і залишитися планами», — розказав Денис Кудін.

За його словами, в умовах, коли в країні йде війна, ризик ведення підприємницької діяльності зростає. Клієнтів стає менше, операційні витрати ростуть. Увесь ризик компенсується одним показником — додатковою дохідністю, яку підприємець очікує отримати. Якщо ці фактори співпадають, то підприємець продовжує вести підприємницьку діяльність.

«У свою чергу держава має декілька інструментів для зниження військових ризиків. Один з них — це зниження адміністративних витрат. Другий — переосмислювати систему державних витрат, а отже і податків. Оскільки зменшення частки, яку держава забирає у підприємця, знижує і рівень необхідного доходу підприємця. Третя складова — страхування військових ризиків. І Міністерство економіки України зараз готує проекти рішень по всіх трьох напрямках», — заявив Денис Кудін.

У серпні Уряд подав на розгляд парламенту законопроект 8058 «Про прискорений перегляд інструментів державного регулювання господарської діяльності». В народі його прозвали «регуляторна гільйотина».

«Суть цього законопроекту дуже проста — ми запропонували встановити подвійну вимогу до чинності ліцензій, дозволів, погоджень та інших дозвільних документів. Вони мають бути передбачені законом і закріплені у виключній постанові Кабінету Міністрів України, яка буде містити їх перелік. Сьогодні в Україні діє понад півтори тисячі різних дозвільних документів. Чим вище обсяг регулювання — тим нижче рівень економічної свободи і ділової активності. Ми знаємо, що більшість з цих дозволів не виконують своєї основної функції - вони не захищають суспільство від зловживань, на які може піти бізнес. Причини прості - недосконале адміністрування і високий рівень корумпованості контролюючих органів. Тобто кожен із таких дозволів є своєрідним шлагбаумом на шляху бізнесу. І чим більше ми їх приберемо, тим швидше буде рости економіка», — підкреслює Денис Кудін.

За його словами, це регуляторне середовище формувалось 30 років. І за цей час Україна не розмежувала заходи контролю на два рівні - внутрішній (корпоративний) і зовнішній (з боку держави). Декілька років тому було ухвалено закон, який передбачав би, що у державі повинні були залишитись 5 видів регуляторних документів з 15-ти. Міністерства і відомства мали самі подати законопроекти і скоротити цю дозвільну систему. Але цього не сталось.

«З цього ми робимо висновок, що добровільно дерегуляцію знизу провести неможливо. Тому її треба проводити організовано зверху. Такі зміни ми і запропонували — до 31 грудня маємо створити Комісію з питань прискореного перегляду інструментів державного регулювання господарської діяльності. До її складу увійдуть Перший віце-прем'єр-міністр — Міністр економіки України, представники Мінфіну, Мін'юсту, Державної регуляторної служби, Мінрегіонів і Мінцифри — всі вони мають сісти і переглянути 100% дозвільних документів. Усі дозволи буде поділено на три групи: ті, що продовжують діяти; ті, що мають бути скасовані; і ті, які треба трансформувати. На 31 грудня буде сформовано список тих, що залишаться. А все, що не увійде до постанови КМУ, з 1 січня має бути припинено», — запевнив Денис Кудін.

Паралельно з цим Уряд має затвердити графік цифровізації цих дозволів. Ключова кінцева мета — максимально швидкі темпи економічного зростання.

milkua.info

Цього тижня очільниця Держпродспоживслужби Владислава Магалецька взяла участь в сесії «Економічна дипломатія: просування українського експорту та залучення іноземних інвестицій», що відбулася в рамках Конференції керівників закордонних дипломатичних установ України. Під час події пані Магалецька розповіла про роботу щодо розширення сільськогосподарського експорту як за кількістю напрямів, так і за кількістю найменувань продукції, що постачається до інших країн.

«Розглядаються запити щодо експорту 37 видів продукції тваринного походження та 21 виду продукції рослинного походження. Кожен з них потрібно узгодити на міждержавному рівні і провести значну роботу по алгоритму із шести послідовних дій: запит, оцінка ризику, аудит системи на місці, узгодження двосторонніх документів, інспектування або схвалення підприємств, проведення навчання офіційних ветеринарів та державних інспекторів. Крім того, Держпродспоживслужба ініціювала процес відкриття ринків 24 країн світу в Африці та Азії», – повідомили у Держпродспоживслужбі.

Владислава Магалецька висловила сподівання, що пандемія коронавірусу не завадить розвитку українського експорту в 2021 році.

Meat-Inform

Продажі кормових антибіотиків, в тому числі і тих, які вважаються важливими для медичних цілей, зростають у США, незважаючи на численні заяви про боротьбу тваринництва з резистентністю в країні, а також впровадження в практику нових речовин, які служать альтернативою протимікробних препаратів.

Цей факт викликає стурбованість Комісії з контролю за ліками і живильними речовинами (FDA). Він також ставить під сумніви систему збору даних в галузі, впевнений регулятор, оскільки попередні розрахунки показували, що обсяг використання кормових антибіотиків, навпаки, знижувався.

Згідно з даними офіційної статистики в 2018 році використання кормових антибіотиків в США підскочило на 9%, при цьому по антибіотикам тетрациклінового ряду збільшення склало 12% відносно аналогічного рівня минулого року. У свинарстві було використано на 18% більше антибіотиків, ніж роком раніше.

За матеріалами FeedNavigator