Визначено ТОП-3 світових споживачів української курятини

18-груд-2018

За 11 місяців поточного року Україна поставила за кордон понад 300 тис. тонн м'яса птиці (переважно курятини). Про це свідчать дані Державної фіскальної служби, передає УНН.

У грошовому вираженні експорт становив близько 472 млн дол.

Лідером із закупівлі стала Голландія. За 11 місяців поточного року Україна експортувала туди м'яса на 105,4 млн дол.

Друге місце займає Словаччина. У січні-листопаді словаки закупили українського продукту на 57,3 млн дол.

Замикає трійку лідерів Саудівська Аравія. За 11 місяців поточного року Україна поставила до Саудівської Аравії курятини на 48,6 млн дол.

У той же час Україна закупила на міжнародному ринку всього 121 тис. тонн м'яса птиці.

При чому, як пояснюють профільні експерти, воно надходить в Україну у вигляді субпродуктів, для м'ясопереробних заводів.

"Що стосується імпорту, то дійсно на прилавках магазинів ви не знайдете польської курки. Весь імпорт, а це ММО і субпродукти, використовується в переробній промисловості.

І його збільшення обумовлено низькою вартістю імпортованого м'яса, на яке немає попиту в країнах ЄС і яке реалізується за демпінговими цінами на світових ринках", - повідомив глава Союзу птахівників Сергій Карпенко.

Нагадаємо, за останні роки Україна трансформувалася з імпортозалежної держави в одного з головних постачальників курятини в світі.

У глобальному рейтингу експортерів Україна посідає 6-те місце, а в ЄС - входить в трійку лідерів. Головними конкурентами України в ЄС є Бразилія і Таїланд.

Джерело: УНН

Більше новин
Виробництво та експорт молокопродуктів в Україні продовжує зростати
16-жовт-2018

Незважаючи на зменшення пропозиції вітчизняної молокосировини, виробництво та експорт українських молочних продуктів продовжує зростати.

У 2018 році триває скорочення вітчизняного виробництва молокосировини. За даними статистики, у січні-вересні ц. р. всіма категоріями господарств вироблено 7 908 тис. тонн молока, що на 2% менше, ніж у відповідному періоді минулого року. При цьому, у сільгосппідприємствах виробництво молока зросло на 0,2%, у той час, як у господарствах населення, які забезпечують понад 70% надоїв, зафіксовано зменшення на 2,9%.

Незважаючи на зменшення пропозиції вітчизняної молокосировини, виробництво та експорт українських молочних продуктів продовжує зростати. Так, за 9 місяців цього року порівняно із січнем-вереснем 2017 року експорт молочної продукції збільшився на 3% та склав 620 тис. тонн.

Провідною позицією українського молочного експорту залишається масло вершкове (72% від загального обсягу), активними покупцями якого є Марокко, Туреччина, Нідерланди.

Спостерігається також суттєве збільшення надходжень імпортної молочної продукції на український ринок. Загальний обсяг імпорту молокопродуктів у січні-вересні ц. р. склав 130 тис. тонн, або збільшився проти відповідного періоду минулого року у 1,5 рази. У обсягах імпорту молочних товарів найбільша частка належить сирам (майже 80%), які надходять на вітчизняний ринок із країн Євросоюзу (Польщі, Німеччини, Франції).

За балансовими розрахунками, у січні-вересні поточного року порівняно з аналогічним періодом 2017 року, наповнюваність внутрішнього ринку молокопродуктами скоротилася на 2%, а їх розрахункове середньодушове споживання зменшилося на 2 кг, і в середньому, у еквіваленті молокосировини, склало близько 152,7 кг на особу.

 

Довідково: За даними статистики, станом на 01.10.2018 порівняно з відповідною датою минулого року поголів'я корів скоротилося на 3,5% (в т. ч. у господарствах населення — на 4,2%, сільгосппідприємствах — на 1,0%).

edclub

Детальніше
Раціон жителів розвинених країн зазнає серйозних змін
07-лип-2021

У найближчі роки жителі розвинених країн будуть скорочувати споживання свинини і яловичини, все частіше віддаючи перевагу м'ясу птиці, рибі і молочним продуктам, відзначається в доповіді Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Цей фактор буде визначати вектор розвитку тваринництва в багатьох країнах.

У значній частині світу споживачі сьогодні відмовляються від червоного м'яса, в прагненні забезпечити собі більш здоровий спосіб життя. У розвинених країнах це прагнення також підтримано даними про внесок скотарства в глобальне потепління - за оцінками аналітиків, знання про цей факт також підштовхують споживачів відмовлятися від червоного м'яса.

При цьому Китай стане основним драйвером зростання попиту на тваринний білок та комбікорми в найближчі роки. За прогнозами аналітиків, на частку Китаю буде припадати близько 30% зростання попиту на комбікорми в найближче десятиліття.

За матеріалами Feed Navigator

Детальніше
Площа кормових культур скоротилась на 85%
07-бер-2019

За роки незалежності України площа кормових культур скоротилася на 85%. Про це повідомили у Національній академії аграрних наук України, передає УНН.

"На початку 90-х у всіх категоріях господарств площа під кормовими культурами становила близько 12 млн гектарів, а в 2017 році — 1,8 млн гектарів. Відбулося скорочення майже на 85%. Разом із тим вкрай екстенсивно ведеться й лучне кормовиробництво на орних землях", - заявили у НААН.

Загальна площа природних кормових угідь усіх класів в Україні складає 6,4 млн га, з якої отримують лише 10-11% валового збору кормів. Продуктивність 1 га луків залишається вкрай низькою — 1-1,2 т/га.

У академії заявили, що до такого результату призвела ціла низка причин. Серед них і той факт, що останнє обстеження та паспортизація природних кормових угідь в Україні проводили ще у 1957-1961 роках. До того ж, досі не регламентовано порядок експлуатації таких угідь, наслідком цього є їхнє нецільове використання. Крім того, посилюються деструктивні процеси рослинності, знижується продуктивність, спостерігається деградація лучних ґрунтів.

З огляду на це Президія НААН вирішила розробити пропозиції до Міністерства аграрної політики та продовольства України та Міністерства екології та природокористування щодо повномасштабного обстеження природних кормових угідь з використанням аерокосмічного картографування та моніторингу, а також ініціювати розробку законопроекту "Про природні кормові угіддя".

Джерело: УНН

Детальніше
Держпідтримка-2022: ВАР назвала пріоритетні напрямки для стабільного функціонування агросектору
05-жовт-2021

Для того, щоб наступного року агросектор зміг стабільно функціонувати та вдало проходити критичні точки, державну підтримку слід спрямувати на пріоритетні напрямки.

Всеукраїнська Аграрна Рада наголосила на цьому у своєму зверненні до Міністра аграрної політики та продовольства України Романа Лещенка. Фінансування цих напрямків допоможе справитись з тими викликами, які постають перед галуззю, йдеться на сайті відомства. 

  1. Побудова нових зерносховищ

Маючи цього року рекордний урожай, Україна може стикнутись з проблемою його зберігання та транспортування, що загрожує втратою частини зібраного зерна. Саме тому важливою є допомога держави у будівництві нових зерносховищ.

«Цього року очікується виробництво 110,9 млн. тонн зерна, а його експорт складатиме 70,1 млн. тонн, що повинно забезпечити надходження більше 20 млрд доларів валютної виручки в Україну. При цьому в Україні наявні лише приблизно 1200 елеваторів, які можуть забезпечити зберігання 53 млн. тонн зерна. Наявні потужності перевезення зерна теж не відповідають потребам сьогодення і не передбачається їх швидке нарощування. Так, очікується дефіцит потужностей перевезення зерна на рівні до 700 тис. тонн в місяць. Ситуація, що склалася є вкрай загрозливою та може спричинити зупинку подальшого росту виробництва зерна, через неможливість його повного зберігання», — йдеться у зверненні.

За оцінкою ВАР, необхідна сума для повного вирішення проблеми дефіциту зернових складів в Україні, — близько 7 млрд грн або 1,4 млрд щорічно упродовж 5 років.

  1. Розвиток зрошення

У порівнянні з 1990 роком площа зрошення с/г земель зменшилася більш ніж на 70%. Система зрошення в Україні перебуває в стані занепаду. Разом з тим, на відновлення 1 га зрошувальних земель необхідно 60 – 90 тис. грн. інвестицій.

«За умови надання державної підтримки на будівництво та реконструкцію насосних станцій, водозабірних та водорегулюючих споруд з басейнами-накопичувачами у розмірі 50%, необхідно буде 30–45 тис. грн. державної підтримки на 1 га с/г угідь. Зважаючи на те, що наступного року тільки в Одеської області планується відновити зрошення на площі близько 100 тис. га, мінімальна сума, необхідна для фінансування цього напрямку у 2022 році, складає щонайменше 3 млрд грн», — зазначають експерти ВАР.

  1. Підтримка овочівництва

Незважаючи на те, що вирощування овочів дозволяє значно підвищити додану вартість і кількість зайнятих на 1 га, у 2021 році коштів на підтримку овочівництва не виділялося. Разом з тим, з огляду на здорожчання енергоносіїв напрямок потребує допомоги в забезпеченні енергоефективності: модернізації систем досвічування, переведення теплиць з газового на твердопаливне опалення.

Крім того, існує необхідність у подальшій реалізації Державної програми з розвитку промислового картоплярства на 2021-2025 рр. Зокрема і в підтримці будівництва переробних підприємств та обладнання для садіння та збирання картоплі. Загалом на напрямок овочівнцтва необхідно щонайменше 800-900 млн грн.

  1. Кошти на агрострахування.  

«В Україні легально обробляється біля 22 млн га земель, а 37% сільськогосподарських земель є засушливими. Потенційна площа посівів, які потрібно страхувати, складає близько 8 млн га. Тому для повноцінного запуску ринку субсидованого агрострахування на 2022 рік необхідно передбачити щонайменше 650 млн. грн. коштів державної підтримки для часткової компенсації вартості страхового тарифу при страхуванні посівів. Цих коштів вистачить щоб покрити агрострахуванням біля 1,5 млн. га сільськогосподарських посівів, тобто близько 20% засушливих с/г земель України», — пояснюється у зверненні.

  1. Допомога у придбанні сільськогосподарської техніки та обладнання

Програма часткової компенсації вартості с/г техніки вітчизняного виробництва чудово зарекомендувала себе серед агровиробників. У 2020 році з 1 млрд. грн., передбачених за даним напрямом, було використано 986 млн. грн. Кошти отримали 7 260 сільгоспвиробників, які придбали 14 946 одиниць сільгосптехніки та обладнання майже на 4 млрд грн. ВАР наголошує на необхідності зберегти даний напрям і у 2022 році та не допустити зниження обсягу бюджетних коштів за ним.

  1. Розвиток садівництва

«За даними членів ВАР 1 га сучасних садів дає виручку близько 1 млн. грн та створює 2 робочих місця без урахування зайнятих у переробці. Це перетворює садівництво на один із найбільш перспективних напрямків аграрного виробництва з точки зору забезпечення зайнятості та збільшення розміру додаткової вартості виробленої в Україні», — пояснюють експерти ВАР.

  1. Підтримка тваринництва

«На сьогодні склалися всі передумови для виникнення критичної ситуації в тваринництві, яке без державної підтримки не зможе вижити. Йдеться, насамперед, про необхідність відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин, а також спеціальної бюджетної дотації за приріст поголів’я корів власного відтворення», — йдеться у зверненні.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок