Черговий спалах АЧС зареєстрували на Тернопільщині

Вітчизняний ринок свинини у кінці жовтня все ж «наздогнав» традиційний сезонний спад котирувань. Так, у ході попередніх торгів живець свиней подешевшав на 3,4%.

Про це йдеться у повідомленні Асоціації свинарів України.

«Сезонний спад цін, перші сигнали якого відчувалися ще в середині місяця, остаточно проявився в останній тиждень жовтня. Так, більшість товарних партій цього тижня реалізували в межах 44,5-47 грн/кг, хоча епізодично зустрічалися як вищі, так і нижчі котирування залежно від регіону. Середньоринкова позначка зупинилася на рівні 45,7 грн/кг, що на 3,4% чи на 1,6 грн/кг нижче за показник попереднього тижня», — йдеться у повідомленні.

Так, оператори ринку відзначають послаблення реалізації, що спричиняє високу конкуренцію між представниками м«ясопереробної галузі та, як наслідок, посилений тиск на ціни закупівлі свиней забійних кондицій. З іншого боку, виробники свинини констатують, відмов від попередньо заброньованих партій цього тижня не було, а закупівельники традиційно розпочали замовляти стандартні товарні обсяги на наступний тиждень у четвер.

«Сезонне послаблення цін, спричинене переорієнтацією споживачів на альтернативні види білка та їх підготовки до опалювального сезону, цьогоріч прийшло із запізненням. Так, зазвичай, низхідний рух цін на свинину під впливом сезонного пониження споживчої активності починається у другій половині вересня. Проте цьогоріч досить сприятливі погодні умови першої половини осені та помірніша внутрішня пропозицїя свинини дозволили відтермінувати початок «осіннього цінопаду». При цьому, враховуючи традиційні цінові коливання на ринку свинини, деякі гравці ринку очікують відновлення позитивної динаміки вже у кінці листопада чи на початку грудня. Тож період несприятливої цінової ситуації цієї осені може бути дещо коротшим ніж зазвичай», — додали в асоціації.

agroportal.ua

У травні середня ціна на свинину в мережах роздрібної торгівлі закріпилася на рівні 132,5 грн/кг. Це на 1,2% дорожче, ніж місяцем раніше, коментують аналітики Асоціації «Свинарі України».

За травень свинина на полицях супермаркетів зросла в ціні на 1-3,5 грн/кг залежно від виду охолодженого напівфабрикату порівняно з попереднім місяцем, свідчать результати моніторингу ключових торгівельних мереж аналітичного відділу Асоціації «Свинарі України». 

«У кінці весни найпомітніше здороження торкнулося не преміальних стейку та вирізки, які подорожчали на 1,1 та 1,5 грн/кг, а «пікнікових» ошийка та грудинки — плюс 3,2 та 3,5 грн/кг до середньої ціни квітня відповідно. Крім цього, досить помітно зросла в ціні тазостегнова частина, додавши 2,25 грн/кг у середньому — з 114,3 грн у квітні ціна кілограма сягнула 116,6 грн/кг в середньому за підсумками травня», — зазначають в АСУ.

«Характер цінової динаміки охолодженої свинини у травні відрізнялася від квітневого: напередодні Великодня приріст цін відбувався поступово, тоді як травень почався зі скорегованих у бік підвищення цінників. При цьому протягом місяця деякі свинячі напівфабрикати (ошийок, грудинка та тазостегнова частина) знизилися в ціні на 1-1,5 грн/кг. Водночас, корейка, подешевшавши на 3,3 грн/кг з початку травня, за підсумками місяця зупинилася на рівні середньої ціни квітня — 151,7 грн/кг», — додають аналітики Асоціації.

Середні роздрібні ціни на інші види м’яса (яловчина, курятина, індичатина) у травні залишилися на рівні попереднього місця, проте порівняно з аналогічним періодом минулого року здороження склало 10-27%. Відхилення ж цін свинячих охолоджених напіфабрикатів коливається в межах 1-7%, а середня ціна травня додала 2% проти відповідного періоду 2021-го.

Асоціація «Свинарі України» 

Коли ж ситуація з африканською чумою свиней стане в Україні контрольованою? Про це в рамках ІХ міжнародного конгресу «Прибуткове свинарство» подискутували Віталій Башинський, національний експерт Продовольчої сільськогосподарської організації ООН з питань ветеринарії; Артур Лоза, президент Асоціації «Свинарі України»; Василь Говгера, координатор Проекту «Державно-приватний протиепізоотичний фонд»; Андрій Талама, перший заступник генерального директора ТзОВ  «Галичина-Захід». Модератором заходу була Оксана Юрченко, віце-президент Асоціації «Свинарі України».

«АЧС – це серйозний виклик для українських свинарів, який не оминув наші господарства. Довгий період часу ми жили в певній ізоляції від цієї хвороби, яка охопила Європу. Однак, оптимістичні сподівання, що це буде поступово в Україні - не здійснилися.  Так, у 2016 році та 1 кварталі 2017 року кількість випадків африканської чуми свиней була загрозлива. Але при застосуванні серйозних заходів біобезпеки є можливість уберегтися від цієї хвороби», - поінформував Артур Лоза.

За словами президента Асоціації «Свинарі України», деяким підприємствам це вдалося, а саме господарствам в Чернігівській, Одеській, Черкаській та Київській областях.

Артур Лоза підкреслив, що близько 3 млн свиней в Україні знаходяться у присадибних господарствах з мінімальним дотриманням правил біобезпеки. Це потенційне джерело ризику.

Про формулу ефективної боротьби з африканською чумою свиней розповів Віталій Башинський.

«Перш за все, коли мова йде про біобезпеку, це правильно поінформований персонал, це усвідомлення небезпеки. Ми повинні розуміти, що має бути сітчата огорожа, триконтурна система захисту від гризунів. Все це накладається одне на одне та свідчить про те, що уберегтися від АЧС можна», - зазначив він.

Віталій Башинський наголосив, що Україна повинна відійти від подвірного забою, адже це стане ще одним кроком до цивілізованого життя.

У свою чергу Андрій Талама виділив зони ризику у боротьбі з АЧС.

«Перша зона ризику – людський фактор, друга зона ризику – транспорт, який може привести вірус на господарство. Тому наше підприємство запровадило методику пропалювання скотовозів», - розповів представник бізнесу.

Про досвід інших країн поінформував Василь Говрега: «При створенні нашого фонду ми консультувалися з голландськими експертами та будували моделі його поширення в Україні».

Нещодавно в м. Умань Асоціація виробників молока (АВМ) за підтримки проекту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку» відкрила новітню лабораторію якості молока. Milkua. info поспілкувався із співвласником ТзОВ «Тернопільський молокозавод» (ТМ «Молокія») Сергієм Барановським про важливість лабораторії в Україні.

— Чи потрібні в Україні лабораторії контролю якості молока? Наскільки важливо контролювати мастити і використання антибіотиків на молочних фермах?

— Звісно потрібні. По-перше, результати лабораторних аналізів дають виробникам можливість оцінити якість молока на фермі, адже зачасту між виробниками і переробниками виникають непорозуміння через недовіру один до одного. Крім того, результати аналізу допомагають приймати управлінські рішення. Якщо фермер зацікавлений у покращенні якості сировини, то завдяки показникам він може зрозуміти, як цього досягти. Вони допомагають і в заощадженні коштів. Приміром аналіз показав зависокий уміст білка в молоці. Постає питання, для чого давати більше корму, можливо варто змінити раціон. Зменшити можна й ветеринарні витрати. Збільшення соматичних клітин у молоці сигналізує про проблеми в стаді, які можна вирішити на початковій стадії.

— Чи існує проблема з постачанням на переробку молока з антибіотиками загалом в країні і на вашому переробному підприємстві? Часто трапляються такі випадки?

— Ми вийшли на той рівень, коли відмовляємо постачальнику в прийомі молока з антибіотиками. 90% сировини надходить на завод від крупних товаровиробників. Ми завжди наголошуємо, що в парі несемо відповідальність за готовий продукт. Тобто якщо ви бачите на місцях, що молоко містить антибіотик, краще випоїти його телятам, ніж привезти на завод і завтра думати, що з ним робити. Постійно повторюю виробникам, що ми годуємо українців. Відповідно самі споживаємо готовий продукт, тому хочеться, щоб він був якісним.

Раніше траплялися випадки, коли на завод привозили молоко з антибіотиками. Насправді з цією проблемою справитися просто. Справа в тому, що є заводи, в яких не вистачає сировини. Ринок такий, що якщо не приймає один завод, то забере інший. Хоча в Україні є чимало заводів, які себе поважають і не приймають несортове молоко. Якби усі поставили виробників у ці рамки, то цієї проблеми взагалі не було б.

— Як має бути вирішене питання з утилізацією молока з антибіотиками: як утилізувати і на кого мають лягати витрати з утилізації?

— Коли ми приходимо в магазин і нам не подобається продукт, ми його не купуємо. Все залежить від того магазину. Приймаючи товар, він перевіряє термін придатності. Так само й у нашому випадку: якщо молоко має низьку якість, переробник його не приймає. Виробник повинен контролювати якість. Навіть скажу інакше — напевно, в першу чергу, відповідальність лягає на працівника кожної ділянці виробничого процесу на фермі. Якщо люди відповідально ставитимуться до роботи, коли чутимуть від власника, що потрібно нести відповідальність, то проблем не виникатиме. Потрібно бути уважним.

За кордоном молоко з антибіотиком дають телятам або утилізують. Тільки мені там ніхто не сказав, як саме його утилізують. Контролювати утилізацію повинні державні установи. Якщо не буде контролю, не буде порядку. Чому завод приймає таке молоко? По перше, через безконтрольність державних структур, по-друге, він завод також має персонал, який потрібно забезпечити роботою.

— Чи потрібна національна програма чи система ведення обліку молока з антибіотиками, яке поступає на переробку?

— Думаю, що потрібна. Це те саме, що в банку. Якщо ти взяв кошти і не повернув, інші банки бачать, що з цим клієнтом є проблема. Так і тут. Або ти працюєш і виходиш на рівень, коли з тобою раді працювати, або маєш розуміти, що майбутнього немає. Краще завершити співпрацю з підприємством, ніж виготовляти неякісну продукцію.

— За даними статистики, споживання молока в Україні падає. Що є причиною? Як можна змінити цю ситуацію?

— Як на мене, в нас знищили ініціативу. Тобто колись було так: батько передавав справу синові, який піклувався про неї, бо це була його власність. А при ситуації, яку ми застали в Радянському Союзі, в господарствах вчили одному — прийти і взяти. Це знищило в людей бажання мати власний бізнес. Виробництво молока у світі є бізнесом. Будемо говорити відверто, українці, які їдуть працювати за кордон, роблять у селі ту ж роботу. Але вони можуть навчитися розумінню цього бізнесу. З часом вони можуть повернутися і розпочати бізнес тут. Держава повинна заохочувати до цього. І діти залишатимуться в селі, будуть професіоналами, як нині голландці.

Не погоджуюсь з тим, що українці не довіряють промисловому молоку, тому що паростки відновлення довіри вже є. Потрібно робити все, щоб популяризувати споживання молочної продукції. Я застав ще Радянський Союз, коли нам у школі щодня давали стакан з молоком, і ми всім класом його дружно пили. Про що це говорить? Як би там не було, ми думали про те, щоб нація була здорова. Все хороше, що було, мало б перейти у наш час. Є батьки, які не можуть собі дозволити повноцінно забезпечити дитину молочною продукцією. Це не означає, що вона має рости зі слабкішим здоров’ям.

milkua.info