Оновлений Мінагропрод України займеться пошуком нових ринків збуту сільгосппродукції — міністр

Значна частка українських компаній впевнена, що у післявоєнний період буде відчутною галузева трансформація бізнесу. Насамперед відбуватиметься вихід на  ринок ЄС.

Такими є результати опитувань експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua.

Українські підприємці планують розширювати та змінювати ринки збуту своєї продукції. Про такий намір заявила майже половина опитаних (47,6%). Серед ймовірних нових ринків збуту найчастіше називалися країни Європи, зокрема, Польща, Молдова, Німеччина, Болгарія, Румунія, Чехія, Англія, Ізраїль, а також США, Грузія та Індія.

Цікавим фактом є те, що український бізнес планує залишатися в Україні й надалі. 80% опитаних зазначили, що не вважають можливою релокацію свого бізнесу за кордон. З тих, хто вбачає ймовірність переїзду та подальшої діяльності їх бізнесу за кордоном, зазначають насамперед країни Європи. Найчастіше згадували Польщу, Словаччину, Португалію та Чехію.

Кожна п'ята компанія з тих, хто зараз не працює, може відновити свою комерційну діяльність у найближчі 2 місяці. Ще 10% компаній планують повернутися до роботи протягом півроку.

Щодо можливості відновлення бізнесу та рівню доходів до довоєнного рівня, то трохи більше половини (57,2%) допускають такий сценарій. Інші або не готові робити прогнози на післявоєнний час, або не мають змоги відновитися взагалі. Більшість з тих компаній (29,1%), хто допускає ймовірність швидкого відновлення обсягів своєї комерційної діяльності до довоєнного рівня, озвучують можливість зробити це протягом 3−6 місяців. Кожна п’ята компанія (19,4%) припускає, що на відновлення знадобиться приблизно рік.

milkua.info

Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський та заступник Міністра транспорту й інфраструктури Румунії – Державний секретар Іонел Скріоштяну під час спільної зустрічі обговорили питання щодо налагодження безперебійних поставок вантажів агропродовольчої продукції з України до традиційних експортно залежних ринків.

Микола Сольський підкреслив, що Україна має для забезпечення власних продовольчих потреб запасів мінімум на два роки, а окремих видів продукції - і на більше.

Крім того, ми маємо десятки мільйонів тонн с/г продукції, передбаченої на експорт, але наразі є проблеми з її постачанням, оскільки росія заблокувала всі наші порти. У результаті Україна, за словами Міністра, втрачає щомісяця $ 1,5 млрд, у європейських утворюється продовольча криза, а в африканських — посилюється голод.

«Тому ми з партнерами шукаємо альтернативні логістичні шляхи для відправки наших вантажів через європейські морські порти, зокрема румунський морський порт Констанца. Крім того, обговорюємо можливості залізничних перевезень, збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом», — зазначив Микола Сольський.

Міністр подякував своєму румунському колезі за конструктивний діалог та висловив сподівання, що окреслені питання вдасться вирішити найближчим часом. Також домовились підтримувати діалог із обговорюваних питань.

minagro.gov.ua

У порівнянні з Німеччиною в Україні забагато індивідуальних підприємців та недостатньо малого та середнього бізнесу та експортних компаній.

Про це свідчить дослідження Центру економічної стратегії, яке було презентоване в ході міжнародної конференції «Уроки з досвіду країн ЄС для України».

Так, на 1000 осіб у нас припадає тільки 8 малих чи середніх підприємств та менше одного експортера, в той час як у німців — 30 та 6 відповідно.

«В Україні більше мільйона ФОПів — маємо зробити так, щоб вони переросли в малий та середній бізнес. В цьому нам може допомогти німецький досвід Mittelstand. Завдяки роботі їхніх підприємств країна має найбільші економічні показники в ЄС. Одними з принципів Mittelstand є новаційна технічна освіта для працівників та відповідна якість виробництва», — заявив в ході презентації Дмитро Яблоновський, заступник директора Центру економічної стратегії та автор дослідження.

Ефективність німецьких середніх підприємств, яких ще називають «приховані чемпіони», у сфері інновацій та досліджень вища, ніж у великих корпорацій у 5 разів.

Саме такі сімейні компанії, що орієнтовані на експорт і працюють у секторі виробництва, вважаються брендом німецької економіки.

Близько чверті німецького експорту надходить саме від «прихованих чемпіонів».

Деякі з них відносно невеликого розміру володіють 70−100% частки свого ринку завдяки глибокому досвіду в своїх галузях, а також постійному випередженні своїх конкурентів, який вони забезпечують безперервними інноваціями.

Для того, щоб український малий та середній бізнес також став мотором економічного зростання, ЦЕС рекомендує уряду впровадити дієві заходи, які спрацювали в Німеччині: страхування експортерів, вузькоспеціалізовані програми фінансової підтримки та посилення захисту прав інтелектуальної власності.

Також економісти рекомендують підтримувати створення галузевих бізнес-асоціацій, технологічних кластерів та заохочувати бізнес тісніше взаємодіяти з громадами, біля яких базуються виробничі потужності.

«Мені дуже імпонують запропоновані рішення, вони стосуються інновацій, питань фінансування, співпраці бізнес-асоціацій. Малі та середні підприємства в Україні досить різні, тому якогось єдиного підходу не може бути. Проте, держава може впливати на них через якісь точкові речі. Для цього нам потрібно більше діалогів, можливо, більше асоціацій. Дані рішення співпадають зі стратегією, яка прийнята Кабміном і ми продовжуємо працювати в її рамках», — заявив Дмитро Романович, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

businessua.com

За даними Мінагрополітики, станом на 1 жовтня 96 аграрних підприємств отримали компенсацію на суму 11,58 млн грн за придбані ними 149 одиниць української сільгосптехніки. А це лише 2,3% з 550 млн грн, виділених у держбюджеті 2017 року на програму «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це зазначив науковий співробітник відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Ярослав Навроцький, повідомляє прес-служба ННЦ.

За його словами, перевагами програми найбільш активно скористалися аграрії південних областей України: 39 підприємств закупили 56 одиниць техніки на суму 24,9 млн грн.

Сільгосптоваровиробники центральних областей — 24 підприємства — придбали 35 одиниць агротехніки та обладнання на 10,3 млн грн. Машинно-тракторний парк 14 сільгосппідприємств Сходу поповнився 29 одиницями нової техніки, за яку заплатили 11,2 млн грн. У Західній Україні 12 агропідприємств закупили 19 одиниць вітчизняної техніки на суму 8,5 млн грн.

Найменше вітчизняної техніки — 10 одиниць на суму 3 млн грн — в рамках державної програми придбали сільгосптоваровиробники 7 підприємств північних областей.

У регіональному розрізі найбільша кількість заявок надійшла із Запорізької області — 17 на 19 одиниць техніки, та Миколаївської — 10 на 19 одиниць техніки. По дев’ять заявок надійшло від агропідприємств Луганської та Черкаської областей — на 13 та 11 одиниць техніки відповідно.

«Підприємства Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей не подали жодної заявки. Решта регіонів також досить пасивно реагують на спроби держави підтримати вітчизняного товаровиробника сільгосптехніки», — зауважив Навроцький.

На його думку, низька дієвість програми компенсації вартості сільськогосподарської техніки зумовлена, перш за все, бюрократичними аспектами процесу — оформлення заявки, подача інформації для заповнення форм, відкриття додаткових рахунків у державних банках тощо.

Негативно вплинуло й подовження у 2017 році термінів прийому заявок від виробників сільгосптехніки щодо включення їх продукції до Переліку вітчизняної техніки та обладнання для АПК, вартість яких частково компенсується за рахунок коштів держбюджету, до 1 травня. Адже до цього часу агропідприємства вже не лише здійснили більшість весняних польових робіт, під які могла би закуповуватися сільгосптехніка в рамках державної програми, а й частково вже визначилися з її придбанням на осінньо-польовий період.

Крім того, згідно з бюджетним розписом Мінфіну, перша виплата компенсацій відбулася лише у ІV кварталі (жовтень), тоді як закупівля техніки здійснюється протягом всього року. Отже, відтермінування отримання компенсації зменшує привабливість державної програми підтримки.

Читайте також: Як держава підтримає свинарів у 2018-му?

«Але найважливішим чинником, який зумовив невиконання державної програми „Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників“ за напрямом „Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва“, є недостатня якість та ефективність вітчизняної техніки порівняно з іноземними аналогами, що демотивує потенційних претендентів брати участь у цій програмі», — підсумував Навроцький.

Нагадаємо, за даними Мінагрополітики, станом на 3 жовтня, вже 74 аграрним підприємствам направлено 11,58 млн гривень за програмою часткової компенсації за придбану сільгосптехніку українського виробництва в рамках бюджетної підтримки сільгосптоваровиробників.

PigUA.info за матеріалами agravery.com