Щодо випадків АЧС в Рівненській та Львівській областях

28-вер-2017

Відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби в Рівненській області, 25.09.2017 в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Острів (Дубенський район, Рівненська область) було зареєстровано захворювання та загибель свиней.

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ) (м. Київ) 26.09.2017 встановлено діагноз - африканська чума свиней (АЧС) (звіт про результати дослідження № 007810 п.м./17 від 26.09.2017).

Крім того, відповідно до інформації Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, захворювання та загибель свиней було зареєстровано в особистому підсобному господарстві громадянина в с. Грозьово (Старосамбірський район, Львівська область).

При дослідженні відібраних проб біоматеріалу в ДНДІЛДВСЕ 27.09.2017 встановлено діагноз - АЧС (звіт про результати дослідження № 007852 п.м./17 від 27.09.2017). У Львівській області АЧС зареєстровано вперше.

З метою координації дій з локалізації та ліквідації спалахів АЧС 26.09.2017 та 27.09.2017 проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при Дубенській та Старосамбірській районних державних адміністраціях, рішеннями яких затверджено плани з ліквідації АЧС, визначено межі епізоотичних осередків, зон захисту та нагляду.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

Прес-служба Держпродспоживслужби

Більше новин
Хвороби тварин інтенсивніше поширюються через потепління та міжнародну торгівлю
30-трав-2019

Наслідки зміни клімату, такі як шторми, частіші зливи, впливають на кількість комарів і кліщів в природі. Ці комахи є переносниками багатьох захворювань, небезпечних як для людини, так і для тварин. Крім того, розширення торгівлі тваринами та продуктами тваринництва, спричинене глобалізацією, також сприяє поширенню хвороб у світі.

Висновки щорічного звіту Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ) про глобальну ситуацію щодо захворюваності були представлені цього тижня на Всесвітній Асамблеї національних делегатів. Документ було сформовано на основі інформації, що надійшла через Всесвітню інформаційну систему з питань здоров’я тварин (WAHIS) зі 191 країни в період з січня 2018 року до березня 2019 року.

У звіті наводяться рекомендації країнам, щоб вони могли краще передбачити потенційні загрози. Зокрема, МЕБ рекомендував такі заходи для їх подолання:

У співпраці з органами охорони здоров’я активізувати спостереження та готовність у зонах підвищеного ризику під час періодів високого ризику відповідно до епідеміології різних захворювань. У цьому відношенні МЕБ тісно співпрацює з ФАО та ВООЗ через Глобальну систему раннього попередження (GLEWS) для координації розвідки про спалахи на інтервалі між людиною та тваринами.

Постійно повідомляти про нові спалахи через WAHIS, щоб забезпечити реалізацію заходів з підвищення обізнаності та запобігання поширенню захворювань.

Забезпечення прозорості інформації для запобігання поширенню хвороб тварин шляхом міжнародної торгівлі.

Як відомо, міжнародна торгівля створює ризики для поширення хвороб тварин. Для управління цим ризиком важливо, щоб країни впроваджували міжнародні стандарти OIE для торгівлі тваринами та продуктами тваринництва, включаючи ті, які стосуються національного управління ризиками, таких як біозахист на рівні ферм, системи раннього попередження та планування на випадок надзвичайних ситуацій. Міжнародне співробітництво та звітність про спалахи через WAHIS також є важливими для того, щоб дозволити країнам здійснювати ефективні заходи спостереження та контролю та краще розуміти глобальну ситуацію.

Meat-Inform

Детальніше
Україна підтвердила статус вільної від ящуру країни
10-лист-2020

Цього тижня пройшла 29-та конференція регіональної комісії Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин у Європі. Цього року захід проходив у онлайн-режимі. Україну на конференції представляла нова голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька.

“Учасники конференції розглянули досвід України щодо забезпечення діяльності ветеринарних служб під час пандемії COVID-19. Члени конференції відзначили, що Україна досить відповідально ставиться до забезпечення стабільного епізоотичного благополуччя в країні відповідності до рекомендацій МЕБ. Завдяки оперативним діям Держпродспоживслужби при забезпеченні епізоотичного благополуччя у відповідності до рекомендацій МЕБ, був підтверджений статус України щодо ящуру – територія країни вільна від ящуру без вакцинації. Відповідний статус дає для Україні можливість здійснювати торгівлю тваринами та товарами тваринного походження без додаткових обмежень щодо ящуру”, – йдеться у звіті Держпродспоживслужби.

Детальніше
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
У Мінекономіки презентували проект концепції програми розвитку скотарства до 2030 року
18-лист-2020

У Мінекономіки 17 листопада презентували проект концепції державної цільової програми розвитку галузі скотарства до 2030 року.

Про це повідомляє Інформаційно-аналітичний портал АПК-України.

За словами Тараса Висоцького, заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, аналіз галузі тваринництва показав, що через різні економічні чинники в Україні спостерігається зменшення промислового виробництва як молока, так і яловичини.

«З метою розвитку промислового скотарства, стимулювання виробництва продуктів харчування тваринного походження, поліпшення генофонду ВРХ, розвитку внутрішньої та зовнішньої торгівлі яловичиною, а також підвищення інвестиційної привабливості галузі Мінекономіки спільно з профільними асоціаціями розробило відповідний документ з розвитку галузі скотарства на найближчі 10 років», — розповів Висоцький.

Так, досягнення поставлених цілей передбачається через вжиття низки заходів, які можна класифікувати за трьома аспектами. Так, буде збережено та посилено існуючі механізми підтримки галузі скотарства, зокрема, з фокусом на здешевлення залучення інвестицій.

«Другий аспект — пріоритетний розвиток фермерського сектору виробництва, заохочення трансформації особистих селянських господарств у фермерські, сімейні фермерські господарства та фізичні особи-підтримці. Ще один напрям — створення умов для забезпечення простежуваності, безпечності продукції, стимулювання розвитку переробної галузі для створення точок доданої вартості», — додав заступник міністра.

Зазначається, що серед очікуваних результатів реалізації концепції до 2030 року: збільшення поголів'я корів молочного напряму продуктивності в сільськогосподарських підприємствах на 11%, збільшення обсягу частки промислового виробництва продукції щороку на 2%, збільшення кількості тваринницьких ферм та комплексів, які застосовують новітні технології та сучасне обладнання, створення додаткових робочих місць тощо.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок