Нові рекорди ринку зернових в Україні: ціна та врожаї

Станом на 1 серпня в Україні налічують 1 млн 775,8 тис. корів, що на 6,3% менше, ніж на відповідну дату минулого року. Найбільше скоротили чисельність корів в Чернігівській (-14%; 87 тис. голів), Запорізькій (-12,1%; 42,1 тис. голів) та Миколаївській (-11,4%; 53,5 тис. голів) областях.

24% всього поголів'я утримують в промисловому секторі, решта 76% — у населення. В минулому році це співвідношення було таким же. Всього в сільськогосподарських підприємствах станом на 1 серпня налічувалося 426,4 тис. голів, що на 6% менше торішнього показника. Наростити чисельність вдалося лише Тернопільській області — 12,7 тис. голів (+2,4%). При цьому, найбільше корів збули господарства Рівненської області — до 9,8 тис. голів (-19,7%).

Аномальна спека цього літа призвела до масового вигорання посівів кукурудзи. Як наслідок, вже зараз багато фермерів реалізують з поля кормову кукурудзу на силос. При цьому, ціни на неї досить невисокі — в межах 200−250 грн/т. З одного боку це добре, але з іншого — варто розуміти, що це не той високоякісний силос, який потрібен. Крім того, господарства південних регіонів не змогли виростити навіть силосної кукурудзи. Така ситуація з кормовою базою матиме відгукнеться у майбутньому — ріст собівартості кормів і молока, навіть збування поголів'я через недостатні запаси кормів.

Спека вплинула і на надої. У січні-липні 2020 року в Україні було вироблено 5 млн 538,7 тис. т молока, що на 3,9% менше, ніж торік. Зокрема у липні надоїли 951,1 тис молока, що на 5,1% менше, ніж торік (1002,7 тис. т).

Приріст виробництва молока усіх видів було відмічено у Тернопільській області — 261,5 тис. т (+2,9%) та Хмельницькій (385,1 тис.; +0,4%).

Сільськогосподарські підприємства за аналізований період надоїли 1 634,9 тис. т молока, що на 1,1% менше, ніж торік. Дещо стримати темпи падіння допомагала Тернопільщина, де запустили нове виробництво. Так, статистичні дані з цієї області свідчать про зростання виробництва молока на 16,2% — 60,2 тис. т проти 51,8 тис. т в минулому році. По 5,5% приросту також показали господарства Черкащини — 179,8 тис. т. та Волині — 57,8 тис. т.

Аналітичний відділ АВМ

Наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

Про це повідомив заступник віце-президента Al-Khafadji Group Мустафа Кадхем Кафаджі. 

«Ми почали цікавитися українським молоком для ринку Іраку майже півтора роки тому. З'ясувалося, що існує проблема з упаковкою. Я маю на увазі, що українські молочні заводи не виробляють молоко в упаковці того обсягу, який нам потрібен, а саме, 130 мл. Найменший обсяг, який нам могли запропонувати, був 240 мл. Виявилося, що в пакувальних машинах Тетра Пак, які використовують українські молокозаводи, не можна переналаштувати лінію на інший обсяг упаковки. Потрібно міняти всю лінію, а це дуже великі витрати», ― зазначив Кафаджі.

«В Україні ми хотіли б купувати сир ― пастоподібний крем-сир і розсільний, білий. Цікавимося можливостями поставок сметани, морозива і сухого молока. До речі, я звертався тут, в Україні, із запитом по сухому молоку, але ніякої активності з боку продавця не помітив», ― зауважив він.

За словами експерта, наразі на іракському ринку молочних продуктів українських виробників немає.

«Торгівлю стримує страх. Існують побоювання нового ринку як наслідок тривалої практики торгівлі з Росією, куди йшла переважна частина виробленої молочної продукції. Це було зручно ― всі знали один одного, знали смаки, звички та уподобання. Були налагоджені торговельні зв'язки. І коли виникла проблема з експортом, довелося терміново шукати нові ринки», ― зауважив Кафаджі.

«А як їх шукати? Потрібно перш за все знати той ринок, куди ти збираєшся продавати свій товар. Якщо серйозно націлюватися на новий ринок, то найпростіший спосіб ― взяти на роботу людину з цієї країни. Зараз в Україні навчається багато студентів, в тому числі з Іраку. Вони закінчують університет, шукають роботу. Їх думку можна використовувати для налагодження зв'язків та вивчення ринку», ― додав він.

Крім того, за словами експерта, є й штучні труднощі, які не сприятиють розвитку торгівлі.

«Наприклад, будь-який бізнесмен з Еміратів хоче потрапити в Україну, щоб ознайомитися з ринком і побувати на підприємствах потенційних партнерів. Навіть щоб просто приїхати в Україну, він повинен провести масу часу в Консульстві України в своїй країні, щоб отримати візу. Іноді процес затягується на півроку. Для активного розвитку українського експорту, в тому числі і молочного, не тільки підприємства-експортери повинні мати активні служби продажів, які миттєво реагують на запити», ― підсумував Кафаджі.

За матеріалами «Інфагро»

За січень-лютий 2018 року в Україні було вироблено 387,8 тис. тонн м'яса всіх видів в забійній вазі, що на 0,7 тис. тонн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Промислове виробництво м'яса всіх видів зросло на 3% - до 239,3 тис. тонн, в основному за рахунок збільшення виробництва м'яса птиці.

"У загальній структурі виробництва м'яса промисловими підприємствами становить 61,7%", - повідомили в асоціації.

Відбулося також збільшення виробництва м'яса сільськогосподарськими підприємствами - на 7,1% - до 171,2 тис. тонн. У той же час, населення скоротило виробництво продукту на 4% - до 148,5 тис. тонн.

В Асоціації також виявили, що українці більше споживають м'ясо птиці 48% і свинину - 42%, на яловичину припадає лише 10%.

ptichki.net

Як повідомляє Аналітичний відділ Асоціації «Свинарі України», з посиланням на ДФСУ, у січні-жовтні до України надійшло 23,4 тис. т свіжого, охолодженого та мороженого м’яса свиней з-за кордону сукупною вартістю 43,2 млн дол. США. Так, ще до кінця року обсяги імпорту свинини учетверо перевищили минулорічні.

Імпорт свинини цьогоріч пожвавився у наслідок зменшення внутрішньої пропозиції. Як наслідок, внутрішні ціни на цей вид м’яса були вищими за «розцінки» на сировину іноземного походження. «Враховуючи середньомісячну активність завезення свинини упродовж другого півріччя, сукупний річний імпорт такої м'ясної сировини може сягнути 30 тис. т», — коментують в аналітичному відділі Асоціації «Свинарі України».

«Так, за даними митної статистики в червні імпортна активність суттєво пожвавилася у порівнянні з початком року, а з другої його половини до України щомісяця надходило 3,5-4 тис. т свіжої, охолодженої та мороженої свинини. З урахуванням цього, за збереження поточного рівня активності імпортерів річні обсяги поставок свинини з-за кордону можуть «впритул» наблизитися до позначки 30  тис. т. З іншого боку, внутрішні закупівельні ціни на свинину живою вагою на початку листопада опустилися нижче «бар’єрної» позначки — прохідної ціни для свинини європейського походження. Це може дещо послабити зацікавленість вітчизняних операторів в імпортній сировині», — зазначають в АСУ.

«Щодо товарної структури імпорту свинини, то вона цього року відчутно урізноманітнилась. Зокрема, у 2017-му понад дві третини сукупних обсягів імпорту свинини припадало на морожену сировину, а 60% свинини, яку завозили до України була представлена свинячими тримінгами. При цьому питома вага охолодженої свинини не перевищувала 20%. Цього року охолоджені півтуші складають п’яту частину від імпорту свинини, ще 28% приходиться на охолоджену свинину в елементах. Морожене м’ясо свиней складає в товарній структурі імпорту менш ніж половину. Інша обвалена заморожена свинина (УКТ ЗЕД  0203 29 59) досі користується популярністю серед вітчизняних м’ясопереробників, проте все частіше під цим кодом постачають не тримінги, а обвалені корейка, шия, лопатка чи окіст», — додають аналітики.

Помісячна динаміка імпорту свіжої, охолодженої та мороженої свинини (УКТ ЗЕД 0203) та його товарна структура у січні-жовтні 2018 р.

Джерело: Аналітичний відділ АСУ за даними ДССУ, sfs.gov.ua

Асоціація «Свинарі України» — неприбуткова, добровільна організація. Дата створення —14 липня 2011-го. Наразі АСУ об’єднує 38 господарств, які забезпечують 41% промислового виробництва свинини в Україні. Основною ціллю Асоціації є захист прав та інтересів підприємств у галузі свинарства, досягнення світових стандартів виробництва продукції завдяки впровадженню сучасних технологій.

pigua.info