Новий спалах пташиного грипу: у В’єтнамі знищують тисячі качок та курей

Країнам Центральної та Східної Європи потрібно спільно боротися з поширенням африканської чуми свиней (АЧС), у цьому контексті доцільно запровадити формат регулярних багатосторонніх міжнародних консультацій. З такою ініціативою виступив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«Ми періодично проводимо зустрічі та консультації з колегами з Румунії, Польщі, Молдови, країн Балтії. Однак, це у більшій мірі двосторонні зустрічі. На наше переконання, доцільно було б напрацювати формат багатосторонніх зустрічей за участю всіх зацікавлених у вирішенні даної проблеми країн», — заявив Володимир Лапа

Такі зустрічі, підкреслив Голова відомства, повинні проходити з періодичністю місяць-півтора.

Угорська сторона у свою чергу висловила зацікавленість у налагодженні тіснішого співробітництва між компетентними органами обох країн з метою мінімізації впливу цього захворювання на економіки країн.

Читайте також: Фермер із Закарпаття підрахував збитки від АЧС

За результатами зустрічі сторони домовилися у найближчій перспективі організувати переговори спеціалістів Держпродспоживслужби та компетентного органу Угорщини із залученням представників Головного управління відомства у Закарпатській області, під час яких сторони проаналізують ситуацію з АЧС на кордоні України та Угорщини, зможуть окреслити спільні дії для врегулювання найбільш нагальних проблемних питань.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

5 листопада відбулося заключне засідання Комісії Мінекономіки із розгляду заявок господарств на відшкодування вартості племінних ресурсів. Обидва засідання — 28 жовтня та 5 листопада — демонструвалися наживо на сторінці заступника міністра Тараса Висоцького і запис постійно доступний до перегляду, повідомляється на сайті АВМ.

Представник АВМ, віце-президент Ганна Лавренюк, що наказом Мінекономіки включена до складу комісії, коментує:

позитив — цьогоріч українські молочні господарства здійснили суттєве оновлення генетичного фонду, а програма держвідшкодування вартості генетичних ресурсів вкотре довела свою актуальність! Дотацій за найбільш племінні нетелі, телиці, корови нараховано на 12 574 тварини!

шкода — у фонді на відшкодування вартості племресурсів заклали 300 млн грн, а нарахувань — на 382,3 млн грн. Тому господарства, включені до реєстру отримувачів відшкодування за тварин чи сперму, отримають орієнтовно 77% від очікуваної суми відшкодування.

прикро — через технічні помилки і недосконалість системи кільком господарствам відмовлено у внесенні до реєстру отримувачів дотації.

прорив — вчора ВРУ проголосували за ЗУ 3295 «Про внесення змін до ЗУ про державну підтримку сільського господарства України», за яким почне працювати електронна система Державний аграрний реєстр (ДАР), що буде інтегрована із усіма кадастрами, реєстрами, ДПС, ССУ тощо. Через ДАР господарство зможе подаватися на чинні програми держпідтримки онлайн, а система автоматично перевірятиме відповідність заявки і доданих документів критеріям -- неможливо буде подати не ту заявку чи не додати в пакет необхідну довідку, виключається суб'єктивний людський фактор і технічні затримки пошти.

Україна має сформувати потужний економічний тил, який дозволить забезпечувати армію і країну всім необхідним. Про це заявив Денис Шмигаль, прем'єр-міністр, передає прес-служба «Урядового порталу».

«Очевидно, що економічна та податкова система, яка існувала у мирний час, не може бути відповіддю на ті виклики, які у нас є зараз. Тому в тісній співпраці з президентом України, з народними депутатами ми повністю переформатовуємо економічну модель України», — розповів очільник уряду.

За словами прем'єр-міністра, бізнес отримає максимальну свободу: податки будуть знижені; всі регуляції прибрані; доступ до фінансів полегшений; трудові відносини лібералізовані.

«За ініціативою уряду Верховна Рада підтримала законопроект, який значно розширює можливості користування опцією єдиного податку на час воєнного стану для середнього та великого бізнесу. Підприємства з обігом до 10 млрд гривень зможуть перейти на сплату єдиного податку. Знімаємо всі інші обмеження по кількості робітників та по видах діяльності, окрім підакцизних товарів та грального бізнесу. Замість ПДВ та податку на прибуток підприємці платитимуть лише 2% від обороту», — пояснює Шмигаль.

Крім того, фізичні особи-підприємці 1-ї та 2-ї груп сплачуватимуть єдиний податок на добровільній основі. Також ФОП не будуть платити ЄСВ за своїх мобілізованих співробітників. Це зробить держава. На період воєнного стану ФОП також не сплачуватимусь ЄСВ, якщо не отримують доходу. Санкції за порушення закону про РРО не будуть застосовуватись до завершення воєнного стану.

«З 24 лютого й до кінця цього року звільняються від сплати за землю платники на територіях, на яких ведуться бойові дії. Крім того, не буде сплачуватися ПДВ за товари, що були знищені під час війни, а також передані на потреби оборони. Також буде скасований акциз на пальне, а ставка ПДВ по цих позиціях буде зменшена з 20% до 7%», — коментує прем'єр.

Таким чином, протягом декількох годин після набуття чинності цих законів Кабінет міністрів прийме всі необхідні підзаконні акти, щоб нова податкова система запрацювала вже цього тижня.

аgravery.com

Війна стала причиною величезних збитків української економіки. Зокрема, за даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), галузь сільського господарства внаслідок воєнної агресії рф втратила до $6 млрд. Близько 30% земель сільськогосподарського значення потрапило під окупацію чи у зону активних бойових дій, були знищені посіви, техніка та зерносховища.

Функціонування цієї галузі є стратегічно важливим для утримання економіки держави. Усвідомлюючи це, компанії сфери сільського господарства продовжують роботу попри всі складнощі війни. Активний сезон збору зернових культур відбився і на пожвавленні ринку праці у цій сфері. Так, починаючи з травня, не зважаючи на загальну кризу на ринку праці, у сфері сільського господарства почалося активне зростання кількості вакансій. Якщо у період з лютого до квітня частка пропозицій роботи для працівників сільського господарства складала 3,3−3,4% від усіх на ринку праці, то у травні вона збільшилася до 4,2%, а у червні до 5%.

За даними grc.ua, сфера сільського господарства зараз входить до десятки найбільш активних на українському ринку праці. На неї на початку вересня припадає 4% від усіх актуальних вакансій на порталі. У багатьох сферах через війну цей показник значно знизився, проте сільське господарство тримає марку. Попри те, що у кількісному вираженні вакансій на ринку праці досі втричі менше, ніж було до війни, частка пропозицій роботи у сільському господарстві зараз наблизилася до показників мирного 2021 року. Середній показник частки вакансій для працівників сільського господарства за весь 2021 рік — 4,1%.

Згідно з інсайдерськими даними, які є в наявності у grc.ua, компанії щосили стараються зберегти існуючий персонал. Зазвичай набір нових фахівців відбувається лише з метою заміни спеціалістів, які відбули до ЗСУ або виїхали за межі України. Деякі компанії навіть практикують бронювання співробітників, аби бути упевненими у завтрашньому дні.

Що цікаво, найбільшу активність у сільському господарстві з великим відривом демонструє Київ: на столицю припадає 25% відкритих вакансій. Другу позицію займає Львівська область, куди після початку війни переїхала велика кількість компаній та фахівців, — 15%. Третє та четверте місце з однаковим показником у 11% зайняли Дніпропетровська та Хмельницька області. П’ятірку лідерів замикає Полтавська область — 7%.

Заробітні плати у сільському господарстві

Станом на серпень 2022 року середня зарплата у цій сфері — 17 500 грн. Перед війною фахівці отримували у середньому 21 300 грн. Сьогоднішній показник поступається також середньорічному прибутку за 2021 рік, який становив 18 606 грн. До початку повномасштабної війни цей ринок демонстрував дуже хороші тенденції з точки зору заробітку. Сьогодні, на жаль, роботодавці змушені економити.

Розгляньмо статистику зарплат більш детально:

• 12 400−16 400 грн пропонують 36% роботодавців;
• 16 400−20 400 грн — 28%;
• 20 400−24 400 грн — 15%;
• 24 400−28 400 грн — 13%;
• понад 28 400 грн — 8%.

Як бачимо, сільське господарство дійсно наразі не можна віднести до найбільш високооплачуваних сфер ринку праці України: у 79% випадків працедавці пропонують фахівцям менш ніж 550 доларів.

Найбільше заробляють керівники підприємств — 24 700 грн у середньому. На другому місці знаходяться фахівці з управління проектами — 23 700 грн. Головні агрономи замикають трійку лідерів з показником 21 000 грн. Цікаво, що фахівці з категорії «початковий рівень, мало досвіду» отримують майже середню заробітну плату по сегменту сільського господарства — 14 000 грн.

Хто найчастіше потрібен роботодавцям

Найбільший попит серед компаній мають фахівці з контролю якості: на них припадає 9,3% актуальних вакансій. Другу позицію займають «закупівлі та постачання» — 9%. Третю та четверту сходинку з показником 6% зайняли агрономи та зоотехніки.

Роботодавці у 4,9% випадків цілеспрямовано шукають фахівців без досвіду або з мінімальним досвідом. Як ми уже згадували вище, багато компаній наразі стараються економити, і наймання новачків — хороший спосіб це робити.

Відсутність вимог щодо досвіду бачимо у 19% актуальних вакансій. Найчастіше роботодавцям потрібен досвід від 1 до 3 років — 60%. Наявність досвіду від 3 до 6 років вимагає 18% компаній, а понад 6 років — 3%.

agravery.com