Україна та Угорщина спільно боротимуться з поширенням АЧС

10-жовт-2017

Країнам Центральної та Східної Європи потрібно спільно боротися з поширенням африканської чуми свиней (АЧС), у цьому контексті доцільно запровадити формат регулярних багатосторонніх міжнародних консультацій. З такою ініціативою виступив Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа під час зустрічі із заступником керівника місії Посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап.

«Ми періодично проводимо зустрічі та консультації з колегами з Румунії, Польщі, Молдови, країн Балтії. Однак, це у більшій мірі двосторонні зустрічі. На наше переконання, доцільно було б напрацювати формат багатосторонніх зустрічей за участю всіх зацікавлених у вирішенні даної проблеми країн», — заявив Володимир Лапа

Такі зустрічі, підкреслив Голова відомства, повинні проходити з періодичністю місяць-півтора.

Угорська сторона у свою чергу висловила зацікавленість у налагодженні тіснішого співробітництва між компетентними органами обох країн з метою мінімізації впливу цього захворювання на економіки країн.

Читайте також: Фермер із Закарпаття підрахував збитки від АЧС

За результатами зустрічі сторони домовилися у найближчій перспективі організувати переговори спеціалістів Держпродспоживслужби та компетентного органу Угорщини із залученням представників Головного управління відомства у Закарпатській області, під час яких сторони проаналізують ситуацію з АЧС на кордоні України та Угорщини, зможуть окреслити спільні дії для врегулювання найбільш нагальних проблемних питань.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua

Більше новин
Видано експортне портфоліо аграрного сектору України 2018
11-черв-2018

Міністерство аграрної політики та продовольства України разом с представниками Офісу підтримки реформ (RST) оновили експортне портфоліо аграрного сектору

«Україна поступово нарощує обсяги експорту аграрної та харчової продукції в усіх регіонах світу, але при цьому питання диверсифікації товарної та географічної структури залишається пріоритетом нашої діяльності. Оновлена версія експортного портфоліо нашого АПК є чудовою презентацією тих товарів, які ми на сьогодні можемо запропонувати на світовому ринку», — наголосила заступник міністра з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

Вона додала, що надзвичайно рада представити оновлену публікацію з актуалізованою статистикою щодо аграрної торгівлі України, в якій відображені найважливіші для нас ринки збуту, динаміка розвитку українського експорту за останні 7 років, існуючий експортний потенціал товару, кількість українських експортерів цього продукту та важливі контакти секторальних асоціацій та об'єднань.

«Я впевнена, що оновлена версія експортного портфоліо буде користуватись таким же попитом, як і наша попередня публікація, яка успішно використовувалась для презентації галузі в багатьох країнах світу», — резюмувала Ольга Трофімцева.

milkua.info

Детальніше
COVID і пташиний грип викликатимуть постійні проблеми в яєчному секторі
03-груд-2020

Протягом наступного року на світовій яєчний сектор постійно буде впливати нестійкість ринку, пов'язана з пандемією коронавірусу і поширенням пташиного грипу.

Такими очікуваннями поділився старший аналітик Rabobank Дірк Малдер, передає poultryworld.

За його словами, сектор пройшов через ключові етапи руйнування через COVID-19, отримавши величезні зрушення в каналах збуту - від громадського харчування до роздрібної та онлайн-торгівлі. Також значно вплинуло закриття частини ринків разом зі збоями в ланцюжку поставок.

Зараз ринок переходить до другого етапу - економічна криза, яка триватиме якусь частину наступного року, поки не з'явитися вакцина проти коронавірусу. Це спричинить за собою зниження зростання сегмента тваринного білка, але яєчний сегмент тільки виграє, тому що яйця є дешевим джерелом білка.

Третій етап настане після 2021 року і потребують зміни поглядів на продовольче постачання.

COVID-19, а також африканська чума свиней (АЧС) привели до великої волатильності глобального ринку, говорить аналітик Rabobank.

Найбільше постраждали країни ЄС, які скоротили продаж на 7%, Україна (-10%) і Туреччина (-22%) - через закриття кордонів Іраком. У той час як США наростили продажі (на 7%) і стали більш конкурентоспроможними.

«В епоху пост-коронавірусу інвестиції в яєчний сегмент будуть здійснюватися, виходячи з трьох чинників: прискорений ріст світового попиту на яйця; більш консолідований міжнародний сектор; зміни, викликані соціальними інтересами», - говорить Малдер.

Він додає: зростання виробництва після 2021-2030 рр. призведе до того, що країни, що розвиваються, такі як Індія, Пакистан, Бангладеш і М'янма, будуть рости швидше за все - більше 5% в рік.

У ключових країнах-виробниках яєць, таких як Китай і США, поряд з Мексикою, Бразилією, Таїландом, Канадою та Південною Африкою буде спостерігатися більш повільне зростання - на 1-3%.

В ЄС, Японії, Росії та Україні ймовірний річний приріст буде на рівні від 0 до 1%.

 ptichki.net

Детальніше
Україна на третину може збільшити ВВП за допомогою АПК
24-жовт-2018

Великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках.

Стверджує аналітик аграрного ринку Олексій Кущ.

За його словами, зараз йдуть жваві суперечки про те, який формат аграрного бізнесу може принести максимальний результат. Інвестиції в малі та середні фермерські господарства — це розвиток мультикультурного аграрного виробництва.

«У той же час, інвестиції в великий аграрний бізнес — це нові технології, зростання валових показників експорту та динаміки ВВП. Крім того, це і локомотив для МСБ, адже у всьому світі існує конвергенція між інвестиційним потенціалом аграрних холдингів і операційними можливостями фермерських господарств, простими словами — інвестувати потрібно в тих, хто дає результат. У цьому контексті дуже небезпечно разом з водою виплеснути і дитину або в міркуваннях про майбутню структуру аграрного ринку — нівелювати вже сформовані ринкові переваги. Модельною економікою, в цьому сенсі, для нас могла б стати Аргентина: за даними українських аналітиків аграрного ринку, обробка 1 000 га площ в цій країні здійснюється 5 працівниками аграрних холдингів або одним фермером, в той час як у нас, даний показник становить 15 осіб для холдингів і до 10 осіб у фермерів. Розвиток конвергенції між великими аграрними холдингами і фермерськими господарствами може привести до системного розвитку аграрного аутсорсингу, наприклад, в сфері спільного використання сільськогосподарської техніки», — впевнений Олексій Кущ.

За його словами, деіндустріалізація нашої економіки — проблема, яка виникла як внаслідок неефективної промислової політики, так і в результаті війни на Донбасі.

«Протягом найближчих 10−15 років, розвиток сектора послуг може дозволити створити в Україні замкнуту модель економічного зростання, але на цей період нам потрібні компенсатори втрати валового продукту внаслідок виведення зі структури економіки частини промислових потужностей південного сходу. Розвиток високопродуктивного аграрного ринку може стати таким компенсатором. Подібний сценарій розвитку проходили практично всі європейські країни — мова не йде про створення в Європі нової аграрної наддержави. Основний посил тут — до тих пір, поки у нас не з'явився розвинений третинний сектор економіки і не завершиться модернізація виробничого потенціалу, країна потребує швидких рішень і результатів, які можна конвертувати в економічне зростання вже завтра. У найближчі кілька років таким джерелом швидких рішень може стати аграрний сектор, що і підтверджується динамікою розвитку галузі сільського господарства за останні роки: поки інші галузі стагнують, аграрний сектор продовжує свій поступальний розвиток. Завдяки продукції цієї галузі генерується більше третини зовнішньої торгівлі країни. У той час як сума дотацій в АПК в 2018 році склала 6,3 млрд грн, або 0,2% ВВП України. Зрозуміло, що для ефективної підтримки АПК цього катастрофічно мало. Крім того, необхідно вдосконалити і методику розподілу цих ресурсів за методом „відкритого вікна“», — зауважує Кущ.

Він нагадав, що сьогодні АПК — фактично донор бюджету України. Сектор дає набагато більше, ніж бере.

«Дотації аграріям необхідно збільшувати, в тому числі і за рахунок фінансування великих підприємств, здатних виконати інвестиційні зобов'язання у вигляді створення нових робочих місць і нарощування обсягу виробництва готової продукції, з постійним підвищенням рівня доданої вартості. Об'єктивно великі аграрні підприємства мають значний потенціал для успішної конкуренції на зовнішніх ринках і забезпечують зростання експортної виручки. Формат держдопомоги варто диверсифікувати: якщо великі підприємства потребують допомоги держави для розвитку нових технологій, то фермерські господарства — в компенсації відсоткової ставки і доступних кредитних ресурсах», — говорить Олексій Кущ.

Експерт стверджує, що на аграрному бізнесі лежить і рішення інших важливих завдань: забезпечення продовольчої безпеки і скорочення питомої ваги сировинного експорту за рахунок зростання рівня переробки сировини в готову продукцію.

«Простими словами — експортувати не зерно, а комбікорми та інші продукти з нього. І це лише один штрих майбутньої трансформації аграрної галузі та підвищення її продуктивності. На жаль, з перших днів незалежності Україна обрала найпростіший шлях отримання доходів — замість розвитку технологічного виробництва, ми експортували в основному сировину. Тому сьогодні, як і всі сировинні країни, ми знаходимося в зоні ризику — ми не впливаємо на власний розвиток, адже залежимо від коливання цін на основні види експортованої сировини. Додана вартість — це найкращий індикатор якісного стану національної економіки. Чим вища додана вартість готової продукції базових галузей економіки, тим вище темпи економічного росту», — стверджує Олексій Кущ.

За його словами, єдиний шлях для України позбутися ролі «сировинної країни» — це нарощувати додану вартість в аграрному комплексі шляхом розвитку виробничих потужностей переробки продукції національними виробниками.

«Високотехнологічне, безвідходне виробництво повинно стати метою розвитку українського АПК. Розрахунки втраченої доданої вартості вражають: українська земля щорічно дає урожай в межах 50−60 млн тонн зерна при внутрішніх потребах на рівні 20 млн. т. За цінами сировинних ринків — це всього лише $6 млрд, або 6% ВВП. Збільшивши рівень доданої вартості за рахунок більш глибокої переробки в 5 разів, ми можемо отримати вже $30 млрд або + 30% ВВП, тобто замість нинішніх 3 трлн грн валового продукту вийти на рівень 4 трлн грн в рік і створити при цьому кілька десятків тисяч додаткових робочих місць з високим рівнем заробітних плат і соціальних гарантій», — відмічає експерт.

Олексій Кущ стверджує, що цих показників можна досягти, як то кажуть, на відстані витягнутої руки. Досягти, в тому числі і за рахунок прозорого і ефективного механізму розподілу державних дотацій в АПК, адже цим шляхом йдуть практично всі європейські країни і не тільки.

«Умовно кажучи, ми повинні вирішити, де українці будуть збирати і переробляти урожай: в Польщі або у себе на батьківщині. В такому випадку, збереження робочих місць в десятки разів окупить всі державні витрати на розвиток сектора АПК. За різними оцінками, підвищення рівня доданої вартості в аграрному секторі в п'ять разів призведе до створення до 1 млн нових робочих місць. В цьому випадку ефект мультиплікації призведе до того, що на одну гривню коштів, вкладених в АПК, держава зможе отримати до 20 грн додаткового ВВП. Тобто, інвестиції в розмірі 1,5% ВВП можуть згенерувати до 30% додаткового валового продукту, але з однією базовою умовою: наявністю прозорого механізму розподілу виділених ресурсів і системи контролю за їх цільовим використанням», — додає а Олексій Кущ.

dsnews

Детальніше
АЧС все ще поширюється Східною Європою
06-жовт-2017

АЧС вперше з’явилася в Румунії та Чеській Республіці і просувається на південь, у бік Польщі.

За даними Європейської Системи cповіщення про захворювання тварин (ADNS), спільно з даними, опублікованими Всесвітньою ветеринарною організацією і різними презентаціями, представленими постраждалими країнами, в цьому році африканська чума свиней вперше з’явилася у таких країнах як Румунія і Чеська Республіка і просувається на південь у бік Польщі, а випадки хвороби у диких кабанів у Литві зростають.

Випадки АЧС у різних країнах (січень — вересень 2017-го),

відповідно до даних ADNS і Всесвітньої зооветеринарної організації*

Країна

К-ть випадків серед домашніх 

свиней

К-ть випадків серед

диких кабанів 

Естонія

2

489

Латвія

6

649

Литва

29

629

Польща

75

324

Румунія

2

0

Чеська Республіка

0

101

Молдова

2

0

ЄС разом

114

2,192

Україна

92

15

Росія

112

82

Відносне співвідношення кількості спалахів АЧС серед диких і домашніх свиней у Східній Європі (січень 2014 — серпень 2017р)

У Польщі, з 75 свиноферм, які постраждали впродовж цього року, 64 — дрібні господарства (1-50 тварин). Незважаючи на те, що спалахи хвороби сконцентровані в областях поблизу кордону з Білоруссю, вони просуваються на південь.

З іншого боку, спостерігається погіршення ситуації серед диких кабанів та домашніх свиней. У той час, як у 2014 році зафіксували 30 спалахів серед диких кабанів і 2 спалахів серед домашніх свиней, у поточному році ці цифри сягнули 324 випадків серед диких кабанів і 75 — серед домашніх.

У Латвії хвороба широко поширена серед диких кабанів, за винятком найзахіднішого району. Серед домашніх свиней у цьому році зареєстрували тільки 6 спалахів у різних частинах країни, 3 з них — на великих свинофермах (4500-8500 голів). У більшості випадків джерелом зараження слугував контакт з дикими кабанами або зараженим кормом.

У Чеській Республіці інша ситуація. Після появи хвороби вперше у кінці червня 2017р, зафіксували 101 спалах, всі з них у диких кабанів. Осередки хвороби зареєстрували тільки у Злинському краї, на південному заході країни.

У Литві, як і в Польщі, у цьому році зафіксували більше спалахів АЧС серед домашніх свиней, 29 підтверджених спалахів, останній — на фермі з 23 тис. тварин. Осередки захворювання знаходяться у східній частині країни.

Румунія вперше підтвердила присутність хвороби у липні. Тоді зареєстрували спалах серед домашніх свиней на півночі країни. Другий спалах сталася менш ніж в кілометрі від першого на початку серпня.

На відміну від інших країн, в Україні більшість спалахів відбуваються серед домашніх свиней, найчастіше в особистих підсобних господарствах. Із загальної кількості зафіксованих спалахів більше половини зареєстрували у січні і лютому (21 і 25 спалахів відповідно). Найбільше — у Полтавській області, де зафіксували 18 спалахів серед домашніх свиней у цьому році.

Росія підтвердила 112 спалахів серед домашніх свиней, більшість з них у особистих підсобних господарствах, але також траплялися випадки на комерційних свинофермах. Хвороба поширюється на великі відстані, як у випадку зі спалахами, зареєстрованими в Омській і Іркутській областях, а потім біля кордону з Монголією. Епідеміологічні дослідження виявили, що ці випадки обумовлені ​​споживанням зараженого замороженого м’яса, виробленого за 4000 км звідти.

PigUA.info за матеріалами pig333.ru

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок