АПК повинен складати 20—25% української економіки

2 березня 2018 року набрав чинності після опублікування в Офіційному віснику України наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 грудня 2017 року № 639 «Про затвердження Порядку ідентифікації та реєстрації свиней», зареєстрований Міністерством юстиції України 07 лютого 2018 року за № 154/31606.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

З повним текстом Порядку можна ознайомитися на офіційному веб-порталі Верховної Ради України за посиланням: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/z0154-18 та на сайті державного підприємства «Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин» в розділі «Законодавство» за посиланням: https://www.agro-id.gov.ua/639-2/ .

pigua.info

Протягом наступного року на світовій яєчний сектор постійно буде впливати нестійкість ринку, пов'язана з пандемією коронавірусу і поширенням пташиного грипу.

Такими очікуваннями поділився старший аналітик Rabobank Дірк Малдер, передає poultryworld.

За його словами, сектор пройшов через ключові етапи руйнування через COVID-19, отримавши величезні зрушення в каналах збуту - від громадського харчування до роздрібної та онлайн-торгівлі. Також значно вплинуло закриття частини ринків разом зі збоями в ланцюжку поставок.

Зараз ринок переходить до другого етапу - економічна криза, яка триватиме якусь частину наступного року, поки не з'явитися вакцина проти коронавірусу. Це спричинить за собою зниження зростання сегмента тваринного білка, але яєчний сегмент тільки виграє, тому що яйця є дешевим джерелом білка.

Третій етап настане після 2021 року і потребують зміни поглядів на продовольче постачання.

COVID-19, а також африканська чума свиней (АЧС) привели до великої волатильності глобального ринку, говорить аналітик Rabobank.

Найбільше постраждали країни ЄС, які скоротили продаж на 7%, Україна (-10%) і Туреччина (-22%) - через закриття кордонів Іраком. У той час як США наростили продажі (на 7%) і стали більш конкурентоспроможними.

«В епоху пост-коронавірусу інвестиції в яєчний сегмент будуть здійснюватися, виходячи з трьох чинників: прискорений ріст світового попиту на яйця; більш консолідований міжнародний сектор; зміни, викликані соціальними інтересами», - говорить Малдер.

Він додає: зростання виробництва після 2021-2030 рр. призведе до того, що країни, що розвиваються, такі як Індія, Пакистан, Бангладеш і М'янма, будуть рости швидше за все - більше 5% в рік.

У ключових країнах-виробниках яєць, таких як Китай і США, поряд з Мексикою, Бразилією, Таїландом, Канадою та Південною Африкою буде спостерігатися більш повільне зростання - на 1-3%.

В ЄС, Японії, Росії та Україні ймовірний річний приріст буде на рівні від 0 до 1%.

 ptichki.net

Завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», вони зможуть адаптуватися до нових вимог до якості молока. Про це заявив голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа.

Володимир Лапа нагадав, що, згідно з новим ДСТУ, в Україні залишиться три сорти молока: екстра, вищий і перший. Такі вимоги зазначені у відповідному Договорі з ЄС. Ця норма почне діяти з 1 липня 2018 року.

«Думаю, дещо революційно підходимо до європейських норм. Зрозуміло, що більші вимоги, то важче їх виконувати. Тут питання обґрунтованості й часових рамок. Потрібно дати можливість підготуватися. Всі країни Східної Європи пройшли через ці зміни, але у них виділялися кошти на допомогу в переобладнанні», — коментує він.

Голова Держпродспоживслужби вважає, що завдяки виділеному аграріям «дотаційному мільярду», можливість адаптуватися до нових вимог цілком реальна.

«В Україні цього року також виділена достатньо суттєва підтримка на потреби аграрного комплексу. Зокрема, один мільярд гривень на розвиток фермерства та кооперативів. Тому можливості адаптуватися до нових вимог є. Проте, наразі, це проект, який ще має бути затверджений», — каже він.

biz.censor

Сприятлива погода в Україні сприяє прискоренню збирання соняшника та сої, проте більшість посівів ще не достигла, тому поставки соняшника нового врожаю затримуються.

Закупівельні ціни на сою в Україні залишаються під тиском зниження світових біржових котирувань та збільшення попиту на високопротеїнову сою без ГМО. Експортери за сою з ГМО пропонують в порту 500 дол./т або 15−15,3 тис. грн/т, тоді як переробники з доставкою на завод готові платити 15,5−16 тис. грн/т. Ціни на сою без ГМО виросли в порту на 20−30 дол. /т до 620−630 дол./т або 19−19,2 тис. грн/т, тоді як на базисі DAP кордон з Польщею або Білоруссю експортери пропонують за неї 640−650 дол./т. Переробники за сою без ГМО готові платити 18,5−19 тис. грн/т з доставкою на завод.

Крім того, листопадові ф’ючерси на сою на біржі в Чикаго за два тижні знизилися на 4,4% до 468,1 дол. /т під тиском збільшення прогнозів виробництва сої в США внаслідок коригування площ сівби та збирання, які будуть оприлюднені Міністерством сільського господарства США (USDA) .

Експерти очікують, що врожай сої в Україні зросте порівняно з минулим роком на 20% до 3,7−3,8 млн т, що збільшить обсяги пропозицій сої з ГМО. Це дозволить переробникам не переплачувати за сою порівняно з експортерами, як торік. Премія за сою без ГМО в поточному сезоні може сягнути 100−150 дол./т, що спонукатиме виробників до збільшення площ сівби сої без ГМО, особливо з огляду на нове законодавство, яке посилює відповідальність за обіг продукції з ГМО.

agravery.com