Невже в Україні прогнозують рекордний урожай зернових?

Військові дії та окупація територій фізично не вплинули на виробничі потужності основних виробників м'яса бройлерів в Україні.

Про це розповів виконавчий директор Спілки птахівників України Сергій Карпенко.

«Так цього не можна сказати про виробників яєць: втрачено низку провідних підприємств у Херсонській, Донецькій, Запорізькій областях, – зазначив він. – На превеликий жаль, тут будуть зміни щодо обсягів виробництва основних гравців».

За словами Сергія Карпенка, ринки продукції птахівництва залишаються профіцитними, що за військового стану добре для продовольчої безпеки держави, але негативно впливає на фінансові результати діяльності сектору.

"Сподіватися на швидке відновлення внутрішнього попиту найближчим часом не варто, - зазначив він, - тому найважливішим напрямком збуту м'яса бройлерів буде експорт, тим більше зараз складаються дуже сприятливі цінові тренди на деяких ключових ринках".

Виробники яєць традиційно більше орієнтуватимуться на внутрішній ринок, додав експерт. Однак переробка та експорт будуть важливими каналами збуту для балансування ринку та підтримки належного рівня прибутковості яєчного сектора.

ptichki.net

Оновлене програмне забезпечення Єдиного державного реєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань ввели в промислову експлуатацію ввечері 11 серпня, на 5 днів раніше, ніж планувалося.

Про це повідомляє прес-служба Міністерства юстиції України.

Як зазначається на сторінці міністерства в Twitter, реєстр має ряд нових опцій:

• відпала необхідність установки окремих додатків на персональний комп'ютер;
• безкоштовний пошук інформації за даними підрозділу юрособи;
• внесення змін інформації про юрособу в один етап;
• облік сімейних фермерських господарств та додаткові характеристики таких господарств;
• окремий блок для внесення інформації про кінцевих бенефіціарів власників;
• шаблони документів для роздруківки;
• PDF-формат для сканування документів;
• ліквідація ПП в один етап;
• внесення і зняття заборон на проведення реєстраційних дій.

Молочна галузь за останні роки змінилася, і чим далі, тим більше доведеться адаптуватися до нових умов господарювання.

Таку думку в ефірі радіо «Колос» висловила віце-президент Асоціації виробників молока Ганна Лавренюк.

«Молоде населення не хоче тримати корів, тому дедалі частіше створюються сучасні комплекси — автоматизовані, роботизовані, з крупнотоварним виробництвом, які дають можливість отримати максимальну маржинальність молочного бізнесу. Це світовий тренд, якому буде відповідати й Україна», — говорить вона.

Єдине, що сколихнуло українську молочну галузь у 2019 р., — низка незрозумілих меседжів від нового уряду, що не викликали ні довіри, ні оптимізму у господарств, які попередні 10 років, коли почало відновлюватися скотарство, багато інвестували в будівництво новітніх комплексів.

«Щоб побудувати новий молочнотоварний комплекс, тільки інвестиції в стійломісце (доїльне та інше обладнання, під’їзди, тощо) складають $6-10 тис. на одну голову.  Придбати високогенетичну тварину  обійдеться від $1,5-2 тис. Такі ємкі інвестиції повертаються дуже довго», — розповідає Лавренюк.

Тому, на її погляд, українським виробникам потрібні стабільні та прозорі «правила гри» як мінімум на 5 років. Коли фермер отримує держпідтримку, на яку розраховував, має стабільні фіскальні правила.

Також господарствам необхідна гарантія пріоритетного пільгового права на землю для того, щоб вирощувати грубі корми – силос, сіно, солому. Вони складають 70% раціону худоби, і їх неможливо вільно купити на ринку, тільки виростити.

Потрібна ціла низка змін у податковому законодавстві для того, аби стимулювати інвестиції в молочне скотарство. Найперше – послаблення фіскальної політики до виробників молока, зниження ставки ПДВ на молоко та молочні продукти.

«Це можливість знизити ціну на молочну продукцію на поличці, зробити її доступнішою для споживача, а отже збільшити попит на молочну сировину», — додала Лавренюк.

AgroPortal.ua

Ціни на постачання товарів та послуг для сектору безпеки й оборони відтепер переглядатимуться в разі істотних змін економічних умов.

Уряд ухвалив відповідне рішення, розроблене спільно Міністерство оборони України та Міністерством економіки України.

Забезпечення стабільного та своєчасного постачання товарів і послуг для потреб української армії - ключове завданням Уряду в умовах війни. І ми прагнемо, щоб максимум держзамовлень в сфері оборони та безпеки отримували саме вітчизняні виробники, — зазначила Перший віцепрем’єр-міністр – Міністр економіки України Юлія Свириденко.

У період воєнного стану договірні ціни на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для сектору безпеки й оборони можуть переглядатися в разі зміни:

• ставок податків і зборів, пільг з оподаткування і т. ін.;
• індексу споживчих цін;
• курсу іноземної валюти;
• біржових котирувань або показників Platts, ARGUS;
• регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в державному контракті (договорі).

Ціни переглядатимуться пропорційно до зміни фінансового навантаження на учасника контракту (договору).

me.gov.ua