Німці відкривають на Київщині протеїновий завод за $10 млн

З 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 Європейського Союзу про надання Україні додаткових торговельних преференцій на цілий ряд українських аграрних товарів, яке діятиме протягом 3-х років. Але, окрім того, в 2017 році також відбулось планове збільшення обсягів імпортних тарифних квот (Tariff Rate Quotas) для 18 позицій українських аграрних товарів. Про це розповіла заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань євроінтеграції Ольга Трофімцева.

«Як вже добре відомо, з 1 жовтня 2017 року набув чинності Регламент 2017/1566 ЄС про надання Україні додаткових торговельних преференцій. Відповідно до документу, додаткові квоти вже діють на 5 позицій українських агротоварів: мед, виноградний сік, ячмінна крупа та борошно, обробленні томати, овес. А з 1 січня 2018 року також почнуть діяти додаткові преференції на пшеницю, кукурудзу та ячмінь. Але, я хочу відмітити, що окрім того, в 2017 році, паралельно із цим, відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, було планово збільшено тарифні квоти для  18 українських аграрних товарів», - підкреслила Ольга Трофімцева.

Вона розповіла, що відповідно до параметрів ЗВТ між Україною та ЄС, які закріплені в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, передбачена модифікація тарифних квот в частині їх збільшення на цілу низку українських аграрних та харчових товарів.

«Ці позиції збільшуватимуться одноразово протягом п’яті років, у середньому на 10% в рік. Наприклад, в 2016 році розмір квоти на українське м'ясо птиці складав 16 000 тонн, а в 2017 році він зріс до 16 800 тонн, в 2018 році розмір тарифної квоти буде вже на рівні 17 600 тонн », - відмітила Ольга Трофімцева. Вона додала, що обсяги торговельних преференцій збільшуватимуться й надалі на: баранину, ячмінну крупу та борошно, оброблений крохмаль, виноградний та яблучний соки, мед, яйця та інші.

«Всі ці поступові зростання об’ємів торговельних преференцій для української продукції є додатковими можливостями для наших експортерів на європейському ринку. Але я відмічу в черговий раз, що українські експортери успішно поставляють свою продукцію до ринків ЄС в значних обсягах і поза межами імпортних тарифних квот. Сьогодні 287 українських підприємств отримали право доступу до європейського ринку, в тому числі 107 експортують на цей ринок харчову продукцію для споживання людиною», - резюмувала Ольга Трофімцева.

Нагадаємо, станом на 4 жовтня 2017 року, вже вичерпні на 100% імпортні тарифні квоти ЄС на такі українські товари, як: мед, цукор, ячмінна крупа та борошно, оброблені томати, виноградний та яблучний сік, овес, ячмінь, кукурудза, пшениця. Але залишається низька товарів, де квоти не вичерпні взагалі: баранина, яловичина, гриби, продукція з обробленого молока та інші.

Детальніше про збільшення торговельних преференцій на українську продукцію:

Прес-служба Мінагрополітики

Україна та ОАЕ підписали Меморандум про взаєморозуміння між Міністерством аграрної політики та продовольства України та Міністерством з питань зміни клімату та захисту навколишнього середовища Об'єднаних Арабських Еміратів щодо співробітництва у сфері сільського господарства та безпечності харчових продуктів.

Про це повідомляє прес-служба Мінагрополітики.

Повідомляється, що з української сторони підписантом виступила в.о. міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева, а з боку ОАЕ — міністр з питань зміни клімату та навколишнього середовища Об'єднаних Арабських Еміратів Тані Аль Зеюді. Підписання відбулось у м. Дубай (ОАЕ) під час ділової поїздки української делегації на міжнародну аграрну виставку «Gulfood 2019».

«Об'єднані Арабські Емірати є важливим партнером для нас в аграрному та харчовому секторі. Україна має намір стати стратегічним партнером ОАЕ для забезпечення продовольчої безпеки цієї країни. Підписання Меморандуму дасть значні можливості нашим країнами суттєво збільшити обсяги двосторонньої торгівлі товарами АПК, розширити товарну номенклатуру, та для поглибленої співпраці у галузі тваринництва та продовольчої безпеки», — розповіла в.о. міністра Ольга Трофімцева.

Також вона відзначила позитивну динаміку двосторонньої торгівлі товарами АПК між Україною та ОАЕ. За її словами, в 2015 році товарообіг аграрними та харчовими товарами між нашими країнами складав $ 142 млн. А за результатами 2018 року цей показник сягнув трохи більш як $ 204 млн, з яких $ 194,3 млн припадає на український експорт.

«Я дуже рада заявити, що з кожним роком збільшується кількість українських виробників, які беруть участь у міжнародній щорічній виставці „Gulfood“. Минулого року українських учасників було 30, у 2019 році їх вже 69. Також зростає інтерес арабських компаній до українських продуктів і можливостей інвестування», — прокоментувала Ольга Трофімцева.

Пан міністр Аль Зеюді також відвідав український національний стенд, відзначивши високий рівень презентації нашої країни та галузі. Він наголосив, що сторона ОАЕ дійсно зацікавлена в розширенні торгово-економічних відносин та у поглибленні інвестиційного співробітництва. Також він запевнив у готовності сприяти представникам українського малого та середнього бізнесу галузі АПК у знаходженні надійних каналів дистрибуції для збуту товарів у ОАЕ.

milkua.info

Уряд розпочав фінансування бюджетної програми «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» у 2020 році за напрямом «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва».

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Так, Мінекономіки наказами від 22.05.2020 № 936 та № 937 затвердило розподіл коштів у розмірі 555 млн грн між уповноваженими банками для перерахування їх на поточні рахунки сільськогосподарських товаровиробників, які придбали техніку та обладнання у жовтні та листопаді 2019 року.

Всього сума заборгованості за цією програмою складала 564 млн грн, останні 9 млн грн буде затверджено до сплати найближчим часом.

Кошти отримають 4 102 аграрія, які за вказаний період придбали 14 756 одиниць техніки та обладнання на загальну суму 2,7 млрд грн.

«Для Уряду є вкрай важливим продовження фінансування програми по техніці, адже за роки своєї реалізації вона демонструє позитивні економічні ефекти. Так, число виробників сільгосптехніки з належним рівнем локалізації зросло до 4,5 рази, що сприяло розширенню кількості робочих місць щонайменше на 5000», — прокоментував Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко.

Також серед результативних показників дії програми:

Зросли інвестиції у розвиток машинобудування в галузі АПК — обсяг інвестицій на технологічне переозброєння виробництва у 2017−2019 рр. склав близько 2 млрд грн.

Відсоток вітчизняної техніки у формуванні ринку сільгосптехніки та обладнання в Україні зріс до 33% у 2019 р. із 15,2% у 2017 р.

Номенклатуру вітчизняної техніки та обладнання значно розширено: 12 542 найменувань у 2019 р. із 792 у 2017 р.

Зріс фонд оплати праці: всі виробничі підприємства-учасники відповідно до вимог програми підняли фонд оплати праці щонайменше до 8% у собівартості виробленої/реалізованої продукції.

Мультиплікатор лише сплати податків від реалізації програми у 2019 становить 1:1,7 (враховуючи загальну суму податків і зборів у порівнянні із видатками бюджету).

Очікуваний ефект від фінансування програми у 2020 році:

збільшення обсягів реалізації вітчизняної техніки та обладнання на 15%;

надходження податків і зборів від учасників програми та суміжних виробництв становитимуть близько 2,34 млрд. грн., із яких більше 550 млн. грн. — податки на фонд оплати праці.

Нове законодавство ЄС, яке набирає чинності 28 січня 2022 року, буде забороняти будь-яке рутинне використання антибіотиків на фермах, включаючи всі види профілактичного лікування тварин, повідомляє УНН з посиланням на портал Poultry world.

У 2017 році Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) випустила нові керівні принципи щодо використання антибіотиків на фермах, в яких рекомендовано припинити використання антибіотиків для групової профілактики.

Однак залишаються країни, наприклад, США, які виступають проти такої заборони ЄС на антибіотики.

Україна ж навпаки, підтримує заборону на використання профілактичного антибіотика, і добровільно, без всіляких законодавчих норм - рухається в напрямку виробництва "чистих" продуктів харчування.

Найбільш відповідальні в цьому плані, мабуть, виробники курятини та яєць, з причини своєї експортоорієнтованості.

Джерело: УНН