Названо ринки, які невдовзі можуть відкритись для українських експортерів агропродукції

11-січ-2022

Один з основних напрямків — країни «хаби» та економічні регіональні організації.

Джерело: колонка голови Держпродспоживслужби Владислави Магалецької на Економічній правді.

«Китай, MENA (регіон Близького Сходу та Північної Африки), держави південніше Сахари, АСЕАН та Далекий Схід, країни Південної Америки — це ті пріоритети, де ми будемо працювати особливо активно. Ну і, звичайно, ніхто не збирається зменшувати зусилля на європейському напрямі, який став для нас вже традиційним», — пише Магалецька Владислава.

Також фокус у відкритті нових ринків буде на країнах «хабах» та економічних регіональних організаціях, таких як АСЕАН (Асоціація держав Південно-Східної Азії).

У 2020 році експорт агропродукції до країн організації становив майже $1,2 млрд, а за 9 місяців 2021 року — $970 млн. Найбільше експортують зернових.

«Однак, ми все активніше експортуємо до країн регіону овочі, ​​молочку, м'ясо, яйця, не говорячи вже про жири та олії», — додала вона.

На сьогодні МЗС, Мінекономіки та Держпродспоживслужба працюють над відкриттям 12 нових ринків у регіоні: м’яса, яєць, молока, кормів, риби. Окремо чиновники працюють над зменшенням кількості нотифікацій при торгівлі зерновими.

latifundist

Більше новин
У Мінекономіки обговорили можливість внесення змін до зернового Меморандуму
19-січ-2021

18 січня відбулася перша в 2021 році нарада із агроасоціаціями за участю заступників Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тараса Висоцького, Тараса Качки і Сергія Глущенка. Зокрема, присутні обговорили ситуацію на ринку кукурудзи та можливість внесення змін до додатку зернового Меморандуму.

«Ми завжди відкриті до пропозицій профільних асоціацій, які ми розглядаємо на наших спільних зустрічах, формуємо думку і даємо зворотній зв’язок. Так, до Мінекономіки надійшла низка звернень від аграрних асоціацій стосовно включення до Меморандуму позиції кукурудзи. Сьогодні ми можемо обмінятися думками щодо цього питання, а за тиждень приймемо спільне рішення», - зауважив Тарас Висоцький.

Нагадаємо, у підписаному додатку до Меморандуму про взаєморозуміння на ринку зерна зазначено граничний об’єм експорту пшениці – 17,5 млн тонн. За пропозицією асоціацій «Союз птахівників України», «Свинарі України», «Тваринпром», «Союз кормовиробників України» запропоновано включити в додаток до Меморандуму позицію кукурудзи на рівні приблизно 22 млн тонн. Зокрема, для внутрішнього ринку необхідно близько 7,5 млн тонн кукурудзи для виготовлення кормів для тварин.

25 січня офіційну урядову позицію висловить також і Мінекономіки. Крім того, протягом тижня підписанти Меморандуму мають надати свої позиції щодо готовності внесення змін у додаток з позицією кукурудза, а також щодо приблизних балансів за цією культурою.

Також учасники обговорили питання квот на аграрну продукцію для формування переговорної позиції при перегляді економічної частини Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Протягом тижня Мінекономіки очікує на пропозиції профільних асоціацій щодо тарифних квот на безмитне ввезення української продукції до Європейського Союзу.

Прес-служба Мінекономіки

Детальніше
Загальне поголів’я за видами та категоріями господарств в Україні
27-черв-2017

Станом на 1 червня  2017 року  спостерігається зниження поголів’я за всіма видами  тварин  та по всіх категоріях господарств України окрім птиці відносно початку червня 2016 року.  Так, поголів’я ВРХ   зменшилося  на 1,0%    і склало 4 263,4  тис. голів,  а  поголів’я свиней на 8,3%  відповідно і склало 6 788,0  тис. голів.

Ситуація  із поголів’ям птиці  інша:  у господарствах всіх категорій цей показник збільшився  на 1,4% відносно 01.06.2016 р. і склав 220,1 млн. голів. Із них  в сільськогосподарських підприємствах кількість склала  109,5  млн. голів, що на 1,8%  вище  відповідного періоду  минулого року.  Що стосується господарств населення, то вони показали приріст  поголів’я на 1,1%.

 

од. виміру

2017

2016

2017 к 2016,%

господарства всіх категорій

Велика рогата худоба

тис. голів

4 263,40

4 304,60

99,00

у т.ч. корови

тис. голів

2 139,30

2 192,30

97,60

Свині

тис. голів

6 788,00

7 400,00

91,70

Птиця всіх видів

тис. голів

220 140,60

217 094,70

101,40

 

сільськогосподарські підприємства

Велика рогата худоба

тис. голів

1 232,50

1 304,10

94,50

у т.ч. корови

тис.  голів

485

508,9

95,30

Свині

тис. голів

3 439,10

3 805,00

90,40

Птиця всіх видів

тис. голів

109 480,30

107 596,00

101,80

 

господарства населення

Велика рогата худоба

тис. голів

3 030,90

3 000,50

101,00

у т.ч. корови

тис. голів

1 654,30

1 683,40

98,30

Свині

тис. голів

3 348,90

3 595,00

93,20

Птиця всіх видів

тис. голів

110 660,30

109 498,70

101,10

  Джерело: Державний комітет статистики  України

У матеріалі використані аналітичні дані, надані Асоціація «Союз птахівників України», http://www.poultryukraine.com/

Детальніше
Гана зацікавлена в українській продукції птахівництва
11-груд-2017

Завершила свою роботу місія Республіки Гана, яка протягом тижня інспектувала українську систему державного контролю в частині безпеки виробництва продукції птахівництва. Про це йдеться в повідомленні прес-служби Кабміну - пише Бізнес Цензор

Представники місії проінспектували ряд українських підприємств з виробництва курятини і продукції з неї і діяльність органів Дерпродспоживслужби.

"За результатами проведеної перевірки компетентний орган в галузі ветеринарії та безпечності харчових продуктів Гани підготує звіт, на підставі якого Республіка Гана прийме рішення щодо доступу українського м'яса курятини на ринок своєї країни", - сказано в повідомленні.

В цілому представники місії під час зустрічі з керівництвом та фахівцями Дерпродспоживслужби високо оцінили систему держконтролю в частині виробництва продукції птахівництва.

Джерело - All Retail

Детальніше
Споживчі ціни на продукти харчування стабілізуються — Мінекономіки
13-вер-2021

Починаючи з липня цього року на внутрішньому ринку фіксується зниження цін та уповільнення темпів їх зростання на більшість харчових продуктів. Відповідно до даних Держстату, у серпні проти липня цього року подешевшали овочі борщового набору (від 4,5% на капусту та до 40,8% на моркву), пшоно ̶ на 2,4%, олія соняшникова — 2%, крупа вівсяна ̶ на 1,5%, крупи гречані ̶ на 1,3%, борошно пшеничне, птиця — до 1%. Також нормалізувалася ціна на цукор.

Про це йдеться на сайті Мінекономрозвитку.

Стабілізація цін на продукти харчування відбувається не лише під впливом позитивних оцінок обсягів виробництва аграрної продукції та сезонного чинника, а й завдяки виваженим діям Уряду та пожвавленню економіки України.

Забезпечення цінової стабільності на ринку продовольства постійно перебуває в центрі уваги Уряду. Здійснюється аналіз ситуації щодо змін цін на соціально значущі товари та у разі їх необґрунтованого зростання вживаються відповідні дії. Зокрема, запроваджені заходи щодо стабілізації цін на товари, шляхом декларування їх зміни, що мають істотну соціальну значущість (крупу гречану, цукор-пісок, борошно пшеничне в/с, макаронні вироби вітчизняного виробництва, молоко пастеризоване жирн. 2,5% (у плівці), хліб житньо-пшеничний, яйця курячі категорії С1, птиця (тушки курячі), масло вершкове жирн. 72.5%, воду мінеральну негазовану).

Крім того, Уряд веде постійний діалог з виробниками, торговими мережами для пошуку інструментів, які дають змогу уникати можливого дефіциту та, як наслідок, зростання роздрібних цін.

Зростання цін на вітчизняному продовольчому ринку, яке спостерігалося у першій половині цього року, спричинили чинники як внутрішнього, так і зовнішнього характеру, які почали формуватися ще у 2020 році. Насамперед це найбільше за останнє десятиліття падіння виробництва у вітчизняному аграрному секторі, яке склало понад 10%. Внаслідок несприятливих погодних умов аграрії недобрали 12,2% врожаю пшениці, 14,9% — насіння соняшника, 10,3% — цукрових буряків. У результаті собівартість виробництва продукції підвищилася й сільгосптоваровиробники підняли ціни на сировину, що призвело до стрімкого зростання споживчих цін на цукор та олію.

Питомим фактором зростання стало збільшення витратності виробництва у зв'язку з високим ціновим тиском з боку ринку енергоносіїв. Зокрема, за даними Світового банку середня ціна на природний газ на європейському ринку за серпень підвищилася на 23,8%, у річному обчисленні — в 5,4 раза.

Дзеркальна ситуація відбувалася на світових аграрних ринках у сезоні 2020−2021 років: зменшення пропозиції сільськогосподарської продукції через неврожай, протекціоністська політика окремих країн стосовно національних ринків, зростання попиту на сільськогосподарські товари з боку Китаю.

Під дією цих чинників ціни на продовольство скрізь у світі підвищилися у середньому на третину. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у серпні 2021 року середнє значення Індексу продовольчих цін склало 127,4 пункти порівняно з 95,8 пунктами роком раніше, тобто зростання становить 32,9%. Зокрема, індекс цін ФАО на зерно за вказаний період підвищився на 31,1%, олії рослинні — на 67,9%, цукор — на 48,1%.

Детальніше
Ми в соцмережах

Підписуйтеся на нас в Facebook та дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агросектору. Анонси заходів, думки фахівців, іноземний досвід та інновації – вся актуальна інформація тепер ще ближче!

Контакти

Ми з задоволенням відповімо на всі Ваші запитання!

+38 (066) 947 73 83
+38 (050) 727 13 38
+38 (095) 322 62 62
Пр-т Степана Бандери, б. 6, м. Київ
Замовити зворотній дзвінок