Гана зацікавлена в українській продукції птахівництва

Недавнє дослідження, проведене групою вчених з Таїланду, продемонструвало потенційну вигоду від включення в корми для креветок ізохінолінових алкалоїдів, що містяться в рослині Macleaya cordata.

Це трав'яниста багаторічна рослина, широко поширене в Китаї, де вона давно використовується в традиційній китайській медицині. Згідно з результатами ряду експериментів ці алкалоїди дозволяють поліпшити показники зростання і загальний стан здоров'я креветок. Ізохінолінові алкалоїди рослинного походження є природними активними компонентами різних рослин, включаючи Macleaya cordata. За словами вчених, основні біоактивні алкалоїди ізохіноліну, а саме сангвінарін і хелеритрин, добре відомі своїми протизапальними і антимікробними властивостями. Вони вважаються перспективними для поліпшення загального стану здоров'я і заміни антибіотиків у тваринництві, що було продемонстровано в дослідженнях на свинях, курчатах і рибі. Крім того, вони сприяють поліпшенню показників зростання, апетиту, імуностимуляції, а також зміні мікробіома кишечника і підвищенню стійкості бактеріальної інфекції.

За матеріалами All About Feed

У рамках гармонізації вітчизняного законодавства до норм ЄС до українського законодавства про якість та безпечність харчових продуктів будуть внесені значні зміни, які зокрема стосуються надання інформації споживачам згідно з вимогами Регламенту Європейського Парламенту і Ради «Про надання споживачам інформації про харчові продукти» № 1169/2011.

Це дозволить забезпечити високий рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів шляхом надання всієї необхідної інформації для здійснення споживачами свідомого вибору харчових продуктів та ввести відповідальність операторів ринку, що відповідають за інформацію про харчові продукти, за введення споживачів в оману.

ГО «Український центр європейської політики» підготувала дослідження на тему «Надання споживачам інформації про харчові продукти: вимоги ЄС та новації для України».

Авторами дослідження стали виконавчий директор ГО «Український центр європейської політики» Любов Акуленко, експерт Проекту ЄС «Удосконалення системи контролю безпеки харчових продуктів в Україні» Жанна Пастовенська та експерт ГО «Український центр європейської політики» Світлана Майсрук.

consumer

Війна в Україні спричинила загальне зменшення виробництва молока та потреби внутрішнього ринку. Пропозиція сировини для переробки в 2022 році може скоротитися до 2,9 млн. т у перерахунку на базові показники жиру і білка. Водночас самозабезпеченість молочного ринку буде вище 100% до кінця року. Максим Фастєєв, партнер проектів аналітичного агентства «Інфагро», обгрунтував необхідність експорту сухих молокопродуктів під час експертної дискусії з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни.

Рівень самозабезпеченості молочного ринку досягне піку в другому кварталі — 115%. Це означає, що молочна галузь потребує експортної підтримки.

«Розрахунок балансу на основі поточних оцінок показує нетто-позитивний прогноз зовнішньої торгівлі в еквіваленті молока. Попередня оцінка чистого експорту для 2022 року становить 0,2 млн. т. Щодо торговельного балансу в грошовому вираженні, то тут також прогнозується відновлення нетто- позитивної статистики. За умови включення до нього молоковмісних товарів, технічного казеїну, морозива та дитячого харчування, чистий експорт може становити близько100 млн. дол.», — розповідає експерт.

Проекція молочного експорту базується на фактичних даних перших двох місяців календарного року, опитуванні і оцінках обсягів та вартості зовнішньої торгівлі в березні-квітні, а також на балансових розрахунках надлишку молочних товарів до кінця 2022 року. Звісно, без розблокування експортної логістики у другому півріччі цифри зовнішніх продажів по результатах року можуть бути значно скромніші.

Незважаючи на проекцію зменшення обсягів зовнішньої торгівлі в еквіваленті сирого молока, експорт у грошовому вираженні може лишитися на минулорічному рівні через світову цінову кон'юнктуру та зміну міксу товарів в загальному переліку українських експортних позицій. Через ті ж фактори, вартість умовної тонни молочної продукції для експорту в 2022 році може теоретично зрости на 40% до показника минулого року.

Нагадаємо, що стартувала серія експертних зустрічей з підтримки та просування експорту молочної продукції в умовах війни. Захід проводиться спільно з державною установою «Офіс з розвитку підприємництва та експорту» та аналітичним агентством ІНФАГРО за підтримки Швейцарії в рамках швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України», що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FiBL, Швейцарія) у партнерстві із SAFOSO AG (Швейцарія), стартує серія.

Наступна дискусія на тему «Логістичні шляхи експорту української молочки» відбудеться 1 червня.

milkua.info за матеріалами експертної дискусії

Наукове дослідження кліматичних змін та оперативне пристосування до нових умов у сільському, лісовому та рибному господарстві дозволить Україні зберегти позицію глобального гаранта продовольчої безпеки. Про це йшлося під час Міжнародної науково—практичної конференції «Кліматичні зміни та сільське господарство. Виклики для аграрної науки та освіти» за участі заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Олени Ковальової.

Участь у заході взяли представники ФАО, Мінагрополітики, Міносвіти, Мінекології, НААН України, НУБіП, Укргідрометцентру, Держпродспоживслужби, іноземних посольств, аграрних Вишів.

«Зміна клімату має величезний вплив на сільське господарство. Змінюється структура виробництва, технології, навіть структура споживання продуктів харчування. Світова спільнота приділяє значну увагу адаптації сільського господарства до кліматичних змін як в контексті забезпечення продовольчої безпеки, боротьби із бідністю, так і з спроможністю малих виробників здійснювати свою діяльність ефективно», — зауважила Олена Ковальова.

Ключовими напрямами співпраці Мінагрополітики, Мінекології, ФАО, наукових та освітніх закладів є питання впливу змін клімату і адаптації у рослинництві (вирішення питання зрошення і забезпечення водного балансу, пошук нових ефективних сортів і технологій), у тваринництві (попередження виникнення і поширення захворювань тварин, збільшення продуктивності тварин, доступність і якість кормової бази), у рибному господарстві (стан водних ресурсів України, запаси і розподіл основних видів риб), у лісовому господарстві.

«Наше завдання на сьогодні - віднайти правильні рішення і підтримати ті ключові галузі, які дадуть змогу Україні зберегти лідируючі позиції у забезпеченні продовольчої безпеки як на глобальному ринку, так і для вітчизняних споживачів. Рекомендації, міжнародний досвід, конкретні пропозиції є важливими для формування ефективних рішень і їх імплементації в чіткі нормативні акти. Це дозволить модернізувати традиційну модель аграрного виробництва з урахуванням глобальних кліматичних змін. Спільними зусиллями наукових установ, ФАО, Мінагрополітики напрацьовано перший варіант пріоритетних напрямів адаптації сільського, рибного та лісового господарства України до змін клімату до 2030 року», — зазначила заступник Міністра.

minagro