Названо продукти, експорт яких до ЄС зростає після зняття квот

Зміни до технічного регламенту Євразійського економічного союзу “Про безпечність молока і молочної продукції”, прийняті рішенням Ради Євразійської економічної комісії від 10 липня 2020 року №62, вступили в силу з 13 лютого.

Про це повідомили БЕЛТА в прес-службі Євразійської економічної комісії.

Зміни в техрегламент відносять відновлене молоко до готового молочного продукту, розфасованого в споживчу упаковку, визначають вимоги щодо його ідентифікації та показників його безпеки, а також відповідного маркування. «Це дозволить сумлінним виробникам випускати його в обіг як відновлене молоко, — підкреслили в ЄЕК. — До теперішнього часу виробники такого молока, розфасованого в споживчу упаковку, при підтвердженні його відповідності та маркування змушені були використовувати менш привабливе для споживачів найменування продукції «молочний напій» замість найменування «відновлене молоко».

Відповідно до техрегламенту, «відновлене молоко» — молочний продукт, розфасований у споживчу тару, або сировина для виробництва продуктів переробки молока, крім питного, вироблені з концентрованих, згущених або сухих молочних продуктів і води.

belta.by

Криза української молочної галузі має головний фактор — це відсутність державної підтримки і бачення державними чиновниками важливості молочного сектору для розвитку економіки.

Про це розповів Вадим Чагаровський, голова ради директорів Спілки молочних підприємств України під час пресконференції «Держбюджет 2021: які загрози для молочної галузі?», організатором якої виступила Асоціація виробників молока.

Незважаючи на глибоку кризу в молочному секторі, у державному бюджеті на наступний рік фонд підтримки сільгоспвиробників збільшили лише на 500 млн грн (тобто до 4,5 млрд грн). Це незрівнянно менше, ніж пропонувало Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, підтримував Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики та очікували представники галузі.

«Ті цифри, які закладені для підтримки агарного сектору, це іронія над тим, що потрібно сьогодні агарному сектору, який забезпечує 37% ВВП держави і понад 40% надходжень валютних коштів», — зауважує Вадим Чагаровський.

Він наголошує, що державна підтримка полягає не тільки у виділенні коштів на розвиток молочного сектору, а й у цілій низці заходів з боку держави.

«Необхідна підтримка в доступі до тендерів у державних закупівлях тільки переробникам. На сьогодні відбуваються різноманітні зловживання при проведенні тендерних закупівель молочних продуктів в бюджетних установах, ЗСУ. На жаль, серед учасників і переможців близько 95% — посередники. Очевидно, що потрібно внести зміни до положення по конкурсу і до тендерів допускати тільки переробні підприємства, які мають експлуатаційні дозволи та виробничі потужності.

Крім того серед допоміжних заходів — експортні субсидії, які на сьогодні отримують у європейському співтоваристві.

Очевидно, що імпортні продукти в Україні дешевші ніж вітчизняні, тому що країни ЄС можуть продавати нам в собівартості продукцію і отримувати експортні субсидії у вигляді 17−20% додатково як прибуток», — наголосив Вадим Чагаровський.

MilkUa.info

Асоціація «Свинарі України» спільно з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Державною службою України з безпечності харчових продуктів та захисту споживачів здійснили перше в Україні дослідження щодо застосування антибіотиків у тваринництві в межах проєкту «Зміцнення національного потенціалу для подолання ризиків антимікробної резистентності (АМР)».

Серед представників свинарського сектору до проєкту приєдналось 51 господарство з 21-єї області України. Представники Держпродспоживслужби відібрали зразки гною на фермах-учасниках для дослідження на наявність антибіотикорезистентних штамів. Тестування здійснюватимуть на придбаному в межах проєкту сучасному обладнанні, еквівалентів якого в Україні немає.

Учасники дослідження також взяли участь в опитуванні щодо типових схем застосування антимікробних препаратів. За результатами дослідження було підготовлено «Атлас антибіотиків», що налічує 103 позиції. Найчастіше застосовуваними є препарати на основі амоксициліну, ентерофлоксацину, окситетрацикліну, тилозину та колістину.

Серед опитаних жодне господарство не використовує протимікробні препарати як стимулятори росту. 14 господарств застосовують антибіотики тільки з метою лікування, а 33 респонденти — з метою лікування та профілактики, згідно з технологічними картами.

Загалом до дослідження залучили більше 600 респондентів: представників тваринницьких господарств різних напрямів (свинарство, птахівництво, бджільництво, скотарство, дрібна рогата худоба), власників домогосподарств, спеціалістів ветеринарної медицини, фармацевтів та комбікормових заводів з усієї України. 

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) націлена на зниження рівня бідності та голоду у світі шляхом розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки (доступності продуктів харчування всім і завжди). Заснована у Квебеці 16 жовтня 1945-го. Девіз — «Допомагаємо побудувати світ без голоду».

Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі 31 голосом проти чотирьох проголосував за розширення безмитних квот для України. Орієнтовно збільшення квот надає 196,95 млн. доларів.

«Рішення про збільшення квот на українську аграрну продукцію для нас важливе і дозволить розширити наші експортні можливості. Україна отримає близько 200 мільйонів доларів в обсязі реалізації. Безперечно, ми розуміємо, що йдеться про проміжний етап узгодження і попереду пленарне засідання Європарламенту та засідання Ради міністрів ЄС. Проте, ми сподіваємось, що вже до кінця травня буде ухвалено остаточне рішення», - прокоментував Міністр аграрної політики та продовольства Тарас Кутовий.

Відомо, що розширення квот стосується таких видів продукції, як мед (3 тис. тонн), виноградний сік (500 тонн), кукурудза, кукурудзяне борошно та гранули (650 тис. тонн), ячмінна крупа та борошно (7, 8 тис. тонн), овес (4 тис. тонн), ячмінь, ячмінне борошно та гранули (350 тис. тонн).

Водночас, Комітет Європейського парламенту з питань міжнародної торгівлі поки що не підтримує розширення торговельних преференцій для окремих категорій аграрної продукції – томатів, пшениці. Зазначається, що відмова є проміжною і Україна продовжить відстоювати необхідність прийняття Європарламентом рішення про збільшення квот.

Прес-служба Мінагрополітики