На що очікувати аграріям від держави?

Четверта Женевська конвенція «Про захист цивільного населення під час війни» від 1949 р. у ст. 55 зазначає, що будь-яка реквізиція продовольства на окупованих територіях може здійснюватися окупаційними адміністраціями лише з урахування потреб цивільного населення. При цьому така реквізиція має бути «справедливо відшкодована».

Про це розповів адвокат, старший юрист ЮКК «Де-Юре» Дмитро Оносовський в матеріалі «‎Врожай вкрали окупанти? Про право власності на врожай в умовах воєнного стану»‎ на Latifundist.com.

За його словами, в ній міститься норма, яка прямо передбачає забезпечення населення окупованої території продовольством, якщо місцевих ресурсів недостатньо. Також ст. 53 цієї ж Конвенції суворо забороняє знищення будь-якого майна, як приватного, так і комунального чи державного, якщо це не є «абсолютно необхідним для військових операцій».

«З наведеного витікає, що міжнародне право захищає як право власності на врожай, так і продовольчу безпеку окупованих територій в цілому. Воно не дозволяє окупаційним військам здійснювати свавільне привласнення чи мародерство продовольчих запасів. А будь-яке вилучення має бути відшкодовано окупаційною владою‎»‎, — акцентував юрист.

Водночас за словами юриста, на практиці існує проблема з притягненням до відповідальності за порушення цих вимог і отриманням відшкодування заподіяної шкоди, адже чи не єдиним міжнародним органом, що може захистити права постраждалих осіб є Європейський суд з прав людини. Інші міжнародні органи не розглядають справи за заявами приватних осіб. Проте нещодавно росія заявила про денонсацію зі свого боку, та вихід з Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

«‎Такий вихід юридично відбудеться не раніше вересня 2022 року. Враховуючи те, що Європейський суд з прав людини має повноваження розглядати позови осіб лише проти держав-членів Конвенції, то після вересня він втратить такі повноваження відносно справ проти росії», — зауважив Дмитро Оносовський.‎

Дієвим способом компенсації шкоди, за словами Дмитра Оносовського у перспективі можуть стати заморожені російські активи в Європі та Америці. Проте їх доля досі залишається незрозумілою, оскільки відсутні правові механізми, що дозволяли б задовольняти вимоги до росії за рахунок таких активів.

«‎Розроблення таких механізмів ще попереду і може зайняти не один рік та багато годин напруженої роботи дипломатів», — підсумував юрист.

За січень-вересень 2021 року виробництво яєць в Україні зменшилося на 14,1% в порівнянні з аналогічним періодом 2020 року, до 11,03 млрд штук.

Про це повідомляє Державна служба статистики.

За січень-вересень 2021 року в Україні було отримано 11,03 млрд яєць свійської птиці (на 14,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року). У тому числі сільськогосподарські підприємства отримали 5,18 млрд яєць (на 24,0% менше), господарства населення - 5,85 млрд (на 3,0% менше).

Найбільше яєць за вказаний період отримали в Київській області - 2,48 млрд штук (на 5,1% менше, ніж за січень-вересень 2020 року), на другому місці - Черкаська (600,8 млн штук, на 2,7% менше), на третьому - Житомирська (578,9 млн штук, на 0,5% більше) області.

Найменші обсяги виробництва яєць за січень-вересень 2021 року продемонстрували Луганська (62,9 млн штук, на 11,9% більше, ніж за січень-вересень 2020 року), Одеська (114,2 млн штук, на 22,6% менше) і Миколаївська (123,2 млн штук, на 23,8% менше) області.

Як повідомлялося раніше, за даними Держстату, в січні-вересні 2020 року в Україні було отримано на 1,3% менше яєць свійської птиці, ніж за січень-вересень 2019 року.

Впровадження системи аналізу ризиків і контролю критичних точок (НАССР) зараз обов'язкове не для всіх операторів ринку – лише для середніх і великих операторів. 80-90% операторів ринку – це дрібні, для них він стане обов'язковим лише з вересня.

Про це зазначив керівник Держпродспоживслужби Володимир Лапа, передає AgroPolit.com.

«Зрозуміло, що коли до нас надходить заявка про перевірку компанії, яка працює на експорт – там НАСCР обов'язковий, незалежно від розміру. Адже якщо не буде НАСCР, не буде експортної торгівлі. Зараз трохи передчасно говорити про якусь статистику, про це можна буде звітувати в кінці року», — зазначив Лапа.

Він зазначив, що сьогодні спостерігається зацікавленість і пожвавлення в цьому напрямку. Хоча всі говорять про закон «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» в редакції від 22 липня 2014 року (№1602) та обов'язковість процедур, заснованих на принципах НАСCР. Багато говориться про те, що тут не потрібна сертифікація, головне – впровадження.

Сьогодні, хоча б на базовому рівні, більшість виробників розуміє принцип базового харчового законодавства, адже раніше були інші альтернативні системи, а НАСCР ніхто особливо не контролював і лише зараз питання стає руба, — додав Лапа.

Він повідомив, що Держпродспоживслужба разом із Мінагро зробили онлайн-курс щодо НАСCР, який може суттєво допомогти бізнесу розібратися з незрозумілими питаннями.

milkua.info

Президент України 16 січня 2018 року підписав закон «Про безпечність та гігієну кормів» від 21.12.2017 № 2264-VIII, який набирає чинності через два роки з дня його опублікування.

Про це повідомляє прес-служба Держпродспоживслужби.

У Законі визначаються правові та організаційні засади виробництва, обігу, маркування та представлення кормів, регулювання відносин між органами виконавчої влади та операторами ринку кормів.

У ньому, зокрема, наводяться визначення основних термінів, окреслюються повноваження органів виконавчої влади у зазначеній сфері, засади та порядок здійснення державного контролю, права та обов’язки операторів ринку кормів, механізм їх державного регулювання виробництва та обігу.

Крім цього, законом вносяться зміни до Законів України «Про ветеринарну медицину», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» та деякі інші закони, прийняття яких необхідно для належної реалізації положень «первинного» Закону, яким є Закон України «Про безпеку та гігієну кормів».

Закон направлений на створення умов розвитку ринку кормів в Україні та, зокрема, сприятиме зростанню виробництва якісних кормів, а також надасть можливість зменшити фінансове та адміністративне навантаження на операторів ринку запровадить еквівалентні європейському законодавству норми. Крім того, документ підвищить рівень захисту здоров‘я тварин, а також є важливою ланкою харчового ланцюга «від лану — до столу».

pigua.info