На Полтавщині запустили повний цикл з виробництва спермопродукції ВРХ за американською технологією

Щороку фермери по всьому світу використовують у ветеринарних цілях мільйони тонн антибіотиків. Разом з гноєм антибіотики проникають до грунту, незважаючи на існуючі методи обробки відходів, це призводить до збільшення числа бактерій, стійких до препаратів.

Дослідники Університету Буффало в США встановили, що будь—які з використовуваних методів видалення відходів не видаляють антибіотики з гною. Технології анаеробної обробки і фільтрації зворотного осмосу залишають у відходах значний рівень антибіотиків, які потім проникають в грунту.

Занепокоєння вчених також викликала ситуація з твердими відходами, зазвичай їх відділяють від вологого гною і залишають, щоб в подальшому використовувати як добриво. Такі відходи містять більш високу концентрацію антибіотиків, і, відповідно, при закладці речовини безперешкодно проникають в грунт.

«Ми сподівалися, що сучасні передові технології обробки відходів видаляють антибіотики з гною, як виявилося, вони не такі ефективні, як ми думали», — розповіла Діана Ага, один з професорів, що взяли участь в роботі.

Результати дослідження вчених з'явилися в журналі Chemosphere. За даними Управління з контролю за продуктами і ліками в США, понад 30 млн тонн фунтів антибіотиків, схвалених для використання в ветеринарії, були продані і поширені на території США в минулому році. Це лише мала частина того обсягу, яка постійно використовується в світі і, відповідно, потрапляє в грунти.

На думку вчених, проблема стійкості бактерій до антибіотиків не обмежується сільським господарством. Системи обробки відходів, в тому числі і спеціальні методи обробки для підприємств, які виробляють антибіотики, які не очищають навколишнє середовище від антибіотиків. В результаті, стійкість мікроорганізмів може значно зрости найближчим часом, якщо не вжити заходів.

При вивченні анаеробної обробки відходів вчені виявили, що популярні антибіотики групи тетрацикліну в продуктах розпаду мігрують в тверду частину. При використанні технології зворотного осмосу антибіотики також зберігаються в твердій частині гною.

В результаті, вчені прийшли до висновку, що обидві системи обробки відходів можуть бути тільки початковими кроками по скороченню поширення антибіотиків в навколишнє середовище. Дослідникам належить виробити новий спосіб, який в поєднанні з уже наявними, знижує резистентність.

Група вчених з Буффало вже вивчає передові способи поєднання анаеробної обробки разом з компостуванням твердих відходів для подальшого видалення антибіотиків.

milkua.info за матеріалами Daily Science

Робота швейцарсько-українського Проекту з безпечності молока продовжена до квітня 2019 року. Про це повідомив директор Швейцарського бюро співробітництва в Україні Хальгер Тауш.

Це свідчить про актуальність проблематики, над якою Проект працює спільно з Мінагрополітики та Держпродспоживслужби, підкреслив він.

З моменту запуску проекту «Створення системи контролю за безпечністю харчових продуктів на основі оцінки ризиків у циклі виробництва та збуту молочних продуктів в Україні» у жовтні 2015 року планувалося, що він завершиться 31 грудня 2018 року.

За словами Хальгера Тауша, у найближчій перспективі отриманий досвід буде узагальнено, проаналізовано, а на його основі буде напрацьовано розширену концепцію, яка стане дорожньою картою для України.

Загалом за час роботи Проекту з безпечності молока було доопрацьовано 12 нормативно-правових актів, які стосуються виробництва молока; відбулося 50 місій, понад 500 тренінгів; обладнано лабораторії з тестування сирого молока; проведено ряд круглих столів; розроблено та запроваджено у Держпродспоживслужбі напрямок з оцінки ризиків; суттєво підвищено обізнаність всіх зацікавлених осіб про систему контролю за безпечністю молока тощо.

milkua.info

Більшість агропідприємств досі не отримали відшкодування навіть за лютий 2022 року, а дехто все ще очікує на відшкодування за січень. Тобто загалом аграрії все ще очікують відшкодування ПДВ за 5 місяців. Наразі на виконанні Держказначейства перебуває ПДВ до відшкодування на суму близько 900 млн грн.

Про це повідомляє Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).

В асоціації відзначають, що такий стан справ має негативний вплив на економіку країни в цілому, адже механізм відшкодування ПДВ стримує її розвиток, та на ціни агропродукції і доходи аграріїв зокрема. 

«Наслідком невідшкодування ПДВ є відсутність значної частини обігових коштів, на які могли б розраховувати аграрії. Без отримання додаткових надходжень у вигляді повернення експортного ПДВ аграрії не матимуть коштів для проведення збирання врожаю, виплати орендної плати власникам земельних паїв та посіву культур під урожай наступного року. Аграрний сектор на сьогодні працює на межі рентабельності. Проблеми з логістикою, занизькі закупівельні ціни (варто відмітити, що нормальне функціонування механізму відшкодування ПДВ напряму впливає на закупівельні ціни на внутрішньому ринку) та ряд інших проблем, які виникли у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, не дають можливості поповнити власні обігові кошти аграріїв. Тому фінансова підтримка, зокрема і повне та вчасне відшкодування ПДВ, є важливим фактором для продовження безперебійного функціонування аграрного сектору», — йдеться в повідомленні. 

В УКАБ відзначають, що аграріями ПДВ на імпорт та закупівлю ресурсів сплачується в повній мірі, в той час як зробити взаємозалік зі сформованим ПДВ кредитом неможливо. Фактично держава створює бар’єри для інвестицій і створення нових робочих місць, адже з оплачених коштів формується ПДВ кредит, який мав би враховуватися під час розрахунку ПДВ і відшкодуванні. 

«Якщо ситуація з відшкодуванням ПДВ експортерам найближчим часом не зміниться, то і без того складне становище аграріїв погіршиться. Але такий стан справ вплине не тільки на фінансові показники аграрних підприємств, але і на державний бюджет, адже надходження ПДВ зменшаться через «нетиповий експорт», — вважають в УКАБ. 

Через економічну кризу у Лівані значно впав імпорт молочної продукції з Європи. Тому, зважаючи на співвідношення „ціна-якість“, українські продукти будуть дуже конкурентними.

Про це повідомив у коментарі Радіо Свобода посол України у Лівані Ігор Осташ.

Нагадаємо, у лютому 2021 року відкривається новий ринок збуту української молочної продукції у Лівані.

Така співпраця розширює ринки збуту української молочної продукції та створює додаткові можливості для ведення бізнесу експортерам з України, наголошують у посольстві.

«Через економічну кризу у Лівані значно впав імпорт молочної продукції з Європи. Тому, зважаючи на співвідношення „ціна-якість“, українські продукти будуть дуже конкурентними. У 2019 році імпорт молочних продуктів складав 292 млн доларів, у 2020 упав до 127 млн. Тому утворилася ніша, яку можуть зайняти українські виробники. При цьому особливий інтерес будуть становити і українські тверді сири», — повідомив посол України у Лівані Ігор Осташ.

За його словами, на ліванському ринку є великий попит на йогурти і сметану, «а українське масло надзвичайно популярне у виробників знаменитих ліванських солодощів».

«Мені особисто тут бракує кефіру, якого немає на полицях ліванських маркетів. Сподіваюсь, тепер буде! Ну, а українці можуть спробувати ліванський лябан, назва якого співзвучна з назвою країни», — сказав Ігор Осташ.

У Лівані живе понад 6 мільйонів людей. Ця країна межує на півночі і сході з Сирією, на півдні з Ізраїлем, а на заході омивається Середземним морем.