Епізоотична ситуація щодо особливо небезпечних хвороб тварин у світі

У травні помітно зросли обсяги імпорту свинини в Україну – до 3,2 тис. тонн, що втричі більше ніж у квітні. Така ситуація склалась через зростання цін на м’ясо свиней на внутрішньому ринку, що призвело до нарощування закупівель більш дешевого продукту за кордоном, переважно в країнах ЄС.

За словами очільника Асоціації «М’ясної галузі» Миколи Бабенка, подорожчання свинини призводить до того, що частина українців заміщують це м’ясо більш дешевою курятиною. На його думку, зменшити ціни на свиней забійних кондицій в Україні, а отже і скоротити обсяги імпортної свинини на полицях магазинів, можна завдяки зниженню собівартості виробництва свинини.

«Оцінимо конкурентоздатність європейської свинини на українському ринку, а відтак і української на європейському. При ціні в ЄС на напівтуші свиней 1,6 євро/кг, собівартість імпортованої свинини в Україні складає 58 грн./кг з ПДВ. За ціни в Україні на живих свиней 45 грн. собівартість напівтуш для співставності складає 68 грн./кг, тобто вища за імпортну на 10 грн./кг. Щоб урівняти за ціною напівтуші свиней, вирощених в ЄС та в Україні, ціна на живих свиней в Україні має бути не більше 38 грн./кг з ПДВ», – зазначає пан Бабенко.

Meat-Inform

Дослідження, організоване групою вчених з Університету Копенгагена (Данія), продемонструвало, що фермери, які займаються комерційним аквакультурним виробництвом в цілому не проти використання протеїну, отриманого від переробки свинячої щетини і ратиць, як компоненту комбікормів.

У перспективі зазначені продукти можуть стати хорошою альтернативою рибокістного борошна в раціоні аквакультурних об'єктів, навіть не дивлячись на той факт, що поживна цінність цих компонентів сильно розрізняється.

У той же час, за підрахунками дослідників, в 2013 році в Євросоюзі на утилізацію було направлено близько 220 тис. т щетини і ратиць свиней, що в сукупності коштувало 4 млн євро.

Основна мета цього дослідження полягала в тому, щоб довести соціальну прийнятність використання побічних продуктів тваринництва в годуванні об'єктів аквакультури. Більшість селян, опитаних в ході дослідження, підтвердили, що вони в цілому не проти застосування такого роду компонентів, але за умови, що вони безпечні і конкурентоспроможні за ціною.

За матеріалами Feed Navigator

Мінекономрозвитку створило офіційний портал Програми ЄС з підтримки малого і середнього бізнесу в Україні. Портал містить інформацію для малого та середнього бізнесу щодо можливостей виходу на нові ринки та обміну досвідом з ЄС для вдосконалення внутрішніх бізнес-процесів.

Про це повідомляє прес-служба відомства.

Бюджет програми COSME до 2020 року ― €2,3 млрд. Українські підприємці можуть брати участь у проектах програми на загальну суму €900 млн.

COSME надає можливості:

вийти на ринок ЄС та ринки партнерів програми (через Європейську мережу підприємств ― Europe Entreprise Network);

отримати легкий доступ до інформації щодо ведення підприємницької діяльності (через онлайн-портали Your Europe business portal, Trade helpdesk, European cluster collaboration platform);

пройти бізнес-стажування за кордоном на реальному підприємстві (обмін досвідом за допомогою програми Еразмус для молодих підприємців);

взяти участь у спеціальних конкурсах для органів державної влади, які формують та реалізують політику, з метою забезпечення кращого бізнес-клімату в країні.

«Окремо потрібно відзначити Europe Entreprise Network. Це хороший інструмент для пошуку клієнтів за кордоном, пошуку інвесторів, партнерів та інноваційних технологій для розширення власного виробництва», ― йдеться у повідомленні відомства.

Більш детально із програмою та умовами участі можна дізнатись за посиланням на портал.

Нагадаємо, галузеві асоціації об’єднались в Українську раду бізнесу.

milkua.info

Про це повідомив Міністр аграрної політики та продовольства України Роман Лещенко.

«Для попередження гуманітарної кризи в Україні, стабільності ринку та задоволення потреб населення у критичних продовольчих товарів Уряд встановив нові правила експорту сільськогосподарських товарів», — зазначив Роман Лещенко.

Зокрема згідно постанови заборонено експортувати:

• овес;
• просо;
• гречку;
• цукор;
• сіль;
• жито;
• велику рогату худобу та м’ясо.

Це означає фактичну заборону експорту.

Можна експортувати за умови вказаного декларативного ліцензування:

• пшеницю і суміш пшениці та жита (меслин);
• кукурудзу;
• м’ясо курей свійських;
• яйця кур свійських;
• олію соняшникову.

Це означає дозвіл експорту із відповідним інформуванням Уряду та видачею безоплатної ліцензії протягом доби.

Все інше не зазначене в переліку може експортуватись вільно згідно стандартної процедури.

minagro.gov.ua