Молочні ігри переробників – переможців не буде

Завжди проконсультуйтеся з фахівцями, перш ніж застосовувати протимікробні препарати — така наполеглива рекомендація міжнародних організацій, керованих ФАО, Всесвітньою організацією охорони здоров'я і Всесвітньою організацією охорони здоров'я тварин (МЕБ).

Всесвітній тиждень правильного використання антибіотиків починає свою роботу з організованого ФАО засідання групи експертів, присвяченого мінімізації виникнення і поширення стійкості до протимікробних препаратів в галузі тваринництва.

Іншими партнерами цього заходу є Європейський союз, Міністерство сільського господарства Швеції і Угорське управління безпеки продовольчого ланцюга.

Стійкість до протимікробних препаратів виникає, коли мікроорганізми — бактерії, грибки, віруси і паразити — розвивають стійкість до протимікробних препаратів, таким як антибіотики. В останні роки збільшилася кількість і різноманітність стійких організмів через неправильне і надмірного використання протимікробних препаратів — для лікування людей, тварин, і навіть в рослинництві та аквакультурі.

«За оцінками, від стійкості до протимікробних препаратів щорічно у всьому світі помирає приблизно 700 тисяч осіб», — сказав фахівець ФАО по тваринництву і здоров'ю тварин Андрій Розстальний. «Вкрай важливо, щоб протимікробні препарати відповідально використовувалися у всіх галузях і застосовувалися тільки тоді, коли це дійсно необхідно».

«У тваринництві протимікробні препарати застосовуються в значних обсягах, — додав він, — тому дуже важливо зосередити увагу на вдосконаленні методів санітарно-епідемічного контролю, таких як гігієна і біологічна безпека, а також на підвищенні імунітету худоби, з тим, щоб мінімізувати необхідність застосування протимікробних препаратів».

Додатковим чинником, що сприяє поширенню стійкості до протимікробних препаратів, є неналежне очищення стічних вод, яке призводить до потрапляння бактерій та антибіотиків в системи водопостачання. Зміна клімату є ще одним фактором, що сприяє прискоренню поширення хвороб тварин на нові території.

«Складність цієї проблеми не викликає сумнівів», — зазначив Розстальний. «Саме тому ФАО працює в тісній взаємодії з партнерами в рамках підходу «Одне здоров'я для всіх», забезпечуючи багатогалузеве реагування на загрози національної безпеки харчових продуктів, ризики поширення зоонозів та інші загрози громадського здоров'я та розробляючи рекомендації щодо зниження цих ризиків».

Повне виключення протимікробних препаратів з ветеринарної медицини не є вирішенням проблеми. Експерти попереджають, що це створить вакуум, в якому інфекційні захворювання можуть стрімко поширюватися, згубно позначаючись на тваринництві і рослинництві і погрожуючи суспільному здоров'ю. Протимікробні препарати розглядаються як засоби, необхідні для забезпечення здоров'я і благополуччя тварин.

Замість цього ФАО і її партнери пропагують відповідальне і раціональне використання протимікробних препаратів. Вони кажуть, що застосування протимікробних препаратів в нелікарнянних цілях — наприклад, в якості стимуляторів росту — має бути мінімізовано.

Існують хороші приклади співпраці між галузями сільського господарства та охорони здоров'я, в число яких входять програми державно-приватного партнерства, що реалізуються в деяких європейських країнах. На засіданні групи експертів буде представлений досвід Швеції та Угорщини.

На глобальному рівні ФАО розробляє керівні принципи, спрямовані на забезпечення переходу до більш раціонального використання протимікробних препаратів. Організація закликає до збільшення інвестицій в стійкі та інноваційні практики ведення сільського господарства і інструменти боротьби зі стійкістю до протимікробних препаратів.

Очікується, що в найближчі місяці стійкість до протимікробних препаратів буде залишатися однією з найбільш актуальних тем. Група експертів планує обговорити це питання 19 січня 2018 року в Берліні на Глобальному форумі з продовольства і сільського господарства.

milkua.info за матеріалами fao

ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада» оскаржує несправедливий механізм розподілу державної підтримки аграрної галузі у судовому порядку. Окружний адміністративний суд Києва прийняв відповідний позов до розгляду та назначив дату попереднього засідання на 6 листопада 2018 року.

«На наше переконання, основною причиною провалу цьогорічної системи розподілу дотацій є те, що уряд практично усунув від обговорення відповідних механізмів державної підтримки аграрні асоціації, які представляють інтереси отримувачів цих коштів. Ми хочемо цим позовом домогтись того, щоб Міністерство аграрної політики, як і інші відомства припинили порушувати діюче законодавство при розробці нормативних актів, які безпосередньо впливають на роботу сільгоспвиробників, їх доходи та рентабельність», — зазначив заступник голови ВАР Михайло Соколов.

За його словами, незважаючи на те, що у 2018 році уряд спрямував на підтримку аграрного сектору 6,3 млрд грн проти 5,5 млрд грн у минулому році, фермери фактично цих грошей не побачили. Адже за дев’ять місяців роботи затвердженого механізму було використано трохи більше за 10% від загальної суми!

Так, за програмою компенсації вартості придбаної сільгосптехніки вітчизняного виробництва станом на 20 серпня було витрачено трохи більше за 196,4 млн грн з виділених 945 млн грн.

По програмі підтримки тваринництва, на яку цьогоріч уряд спрямував 4 млрд грн, фермери отримали всього 488,1 млн грн. Зокрема, за програмою стимулювання вирощування молодняка ВРХ в господарствах фізичних осіб з 700 млн грн було використано лише 6,7 млн грн. А по програмі часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин кошти використані не були зовсім.

Крім того, механізми розподілу коштів у 2018 році були прийняті з рядом порушень, про які ВАР неодноразово заявляла з початку року, та спрямовані на задоволення інтересів найбільших гравців ринку за рахунок малого та середнього агробізнесу. І це при тому, що минулорічна програма «квазіакумуляції ПДВ», відповідно до якої виробники отримували дотації відповідно до суми сплаченого податку, була значно ефективнішою. Перш за все, тому, що згідно з цією програмою виробники отримували кошти автоматично та прозоро. А тепер профільне міністерство знову запровадило «ручний» механізм розподілу бюджетних коштів.

«Програма „квазіакумуляції ПДВ“ не була досконалою. У формулі розрахунку була допущена груба помилка, через яку підприємства, які одночасно займались і тваринництвом, і рослинництвом дотацію майже не отримували. ВАР ще у 2017 році запропонувала рішення, яке виправляло допущену помилку та розробила проект нового порядку розподілу коштів. Ці напрацювання були підтримані усіма аграрними асоціаціями. Але замість того, щоб прислухатися до думки експертів і учасників ринку, Кабмін скоротив фінансування даної програми до нуля, а гроші перенаправив на інші статті витрат, які вже довели свою неефективність», — зазначив Михайло Соколов.

Наступного року уряд планує продовжити цьогорічну політику. Так, відповідно до проекту бюджету на 2019 рік, уряд планує збільшити держпідтримку аграрної галузі до 6,9 млрд грн. З них 1,38 млрд грн Кабмін збирається спрямувати на компенсацію вартості придбаної української сільгосптехніки, 1 млрд грн — на розвиток фермерських господарств, 4 млрд грн — на підтримку тваринництва і 400 млрд грн — на розвиток садівництва.

uacouncil

Забезпечення якості та безпечності сирого молока має надважливе значення як для внутрішнього ринку, так і для розширення ринків збуту для українських виробників молочної продукції.

Про це заявила Голова Держпродспоживслужби Владислава Магалецька під час ХІІІ Всеукраїнської конференції з міжнародною участю «Молочний бізнес-2021», йдеться на сайті відомства. 

Наразі відбувається гармонізація українського законодавства до законодавства ЄС у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів (зокрема, сирого молока) та практичне впровадження норм, що мають на меті забезпечення високого рівня захисту здоров'я людей та інтересів споживачів. При цьому, за словами Голови Держпродспоживслужби, важливою є тісна співпраця держави та бізнесу.

«Для забезпечення високого рівня безпечності та якості сирого молока дуже важливо об'єднувати зусилля держави та бізнесу. Від цього виграють як українські споживачі, так і споживачі інших країн, до яких постачається продукція українського виробництва», — підкреслила Владислава Магалецька.

Прикладом взаємодії держави та бізнесу є програма контролю сирого молока, що була започаткована в 2019 році в чотирьох областях: Вінницькій, Миколаївській, Полтавській та Харківській. Сьогодні до програми доєдналися вже десять областей, які отримали необхідне обладнання для виконання досліджень сирого молока на визначення кількості соматичних клітин, загальної бактеріальної забрудненості, наявності інгібіторів та точки замерзання згідно із міжнародними вимогами. Інформація за результатами досліджень вноситься до Молочного модуля, доступ до якого мають не лише фахівці Держпродспоживслужби, а й виробники і постачальники молока.

Нагадаємо, з початку року для українських виробників молока та молочної продукції було відкрито вже п’ять експортних ринків у таких країнах як Ліван, Лівія, Аргентина, Японія та Кувейт.

З 7 вересня в Україні зафіксували 3 нових спалахи африканської чуми свиней:

• в особистому підсобному господарстві громадянина у смт. Залізничне (Козятинський р-н, Вінницька обл.);
• в особистому підсобному господарстві громадянина у с. Ганнівка (Добропільський р-н, Донецька обл.);
• ПП СП «Успіх» (смт. Сарата, Саратський район, Одеська область).

У кожному випадку діагноз АЧС підтвердили лабораторно у ДНДІЛДВСЕ*, м. Київ.

В осередках захворювання вживаються заходи з локалізації та недопущення поширення збудника АЧС.

*ДНДІЛДВСЕ — Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи.

PigUA.info за матеріалами consumer.gov.ua