Молдова дозволила імпорт українського фуражу та комбікормів

Лише за запровадження 14%-ої ставки ПДВ на весь ланцюг виробництва продукції свинарства та молочного скотарства можна досягти кінцевої цілі — зниження ціни на цю продукцію для споживача. Крім того, такий механізм слугуватиме підтримкою вітчизняного виробника та сприятиме підвищенню внутрішнього споживання.

З такою консолідованою позицією виступили представники профільних об'єднань — Асоціації «Свинарі України», Асоціації виробників молока та ГС «Всеукраїнська аграрна рада», Мінагро та бізнесу у ході пресконференції «Чому знижена ставка ПДВ на сільськогосподарську продукцію має поширюватися до кінцевого споживача?», йдеться на сайті ВАР.

За словами Оксани Юрченко, президента Асоціації «Свинарі України», упродовж останніх 6 років у галузі свинарства переважала тенденція до скорочення. Відповідно, ініціативи, спрямовані на виключення продукції тваринництва з режиму зниженої ставки ПДВ, які зокрема підтримує Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, це серйозний поштовх для галузей тваринництва, які й так працюють у кризовий період, до активнішого скорочення.

«З осені минулого року дуже стрімко почала рости вартість кормової сировини. Якщо ми говоримо про свинарство, це 70−75% усіх витрат на вирощування кілограма свинини. Ми зіштовхнулися з тим, що собівартість зросла принаймні на 30%, ціна реалізації при цьому зростати не стала. Відповідно, свинарство опинилося на межі рентабельності.

При цьому, прогнозованого опонентами зростання цін на прилавку у наслідок зниження ставки ПДВ для виробників свинини, також не відбулося. Так, усі попередні місяці свинина коштує дешевше, ніж у минулому році. Якщо ми говоримо про загальне зростання цін на 6%, то у випадку свинини цього не сталося», — прокоментувала пані Юрченко.

Позицію щодо зниження ставки ПДВ по всьому ланцюгу виробництва тваринницької продукції підтримує і Міністерство аграрної політики та продовольства України. Так, Тарас Висоцький, перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України, зазначив, що завдяки зниженій ставці ПДВ соціально значущі продукти харчування, включно з молочною продукцією та м’ясом, дійсно стануть доступнішими.

«Насправді у зниженої ставки ПДВ у цілому та далі по всьому ланцюгу є два аспекти. Перше — це робить продукт дешевшим, доступнішим для споживача. Дивлячись на аргументовані норми споживання, ми погоджуємося з тим, що українці мали б споживати більше. При цьому ризиків суттєвого зниження надходжень до бюджету ми не бачимо — ті самі кошти будуть витрачені, проте реалізація їх буде на 30% більшою, а кінцеві надходження податків — не зміняться. Разом із тим це позитивно вплине на об'єми внутрішнього виробництва, матиме позитивний економічний ефект, в тому числі податкові надходження.

При цьому зараз держава системно працює над тим, щоб детінізувати — максимально побороти тіньові відносини і несплату податків у тому числі у сільському господарстві. Поряд з такими ініціативами як запровадження максимального податкового навантаження на гектар, також вважаємо, що зниження ставки ПДВ позитивно впливає в даному аспекті», — зазначив Тарас Висоцький.

Підтримав думку, щодо детінізації ринку сільгоспродукції у разі запровадження ставки ПДВ 14% по всьому ланцюгу Михайло Соколов, заступник голови ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада».

«Ми відрізняємося від Європи не тільки тим, що ми бідніші і тому для нас питання доступності продуктів харчування стоїть гостріше, але й тим, що у нас дуже високий обсяг тіньової економіки. На жаль, у нас є можливість працювати без плати ПДВ, виробляючи ту саму продукцію. Відповідно, наявність високої ставки ПДВ створює додаткову диспропорцію між тими, хто працює легально і сплачує податки і тими, хто працює нелегально і податки не платить. Відповідно, через це ми і говоримо, що необхідно не просто зберегти знижену ставку на сировину, але також і знизити ставку на прилавку, тому що це в цілому посилить позиції легальних виробників по відношенню до нелегальних», — пояснив Михайло Соколов.

Позицію представників бізнесу висловив Віталій Шакель, директор Групи компаній «Нива Переяславщини»:

«Як практик з бізнесу, я бачу тільки, те що цей дисбаланс всього ланцюга призвів до зростання тіньового ринку. Я представляю інтереси компанії міжнародного рівня, ми співпрацюємо з серйозними фінансовими інституціями таким, як Європейський Банк Реконструкції та Розвитку ЄБРР) та Американська фінансова корпорація. Ми представляємо той сегмент офіційного виробника, якому важко конкурувати з тіньовим ринком. Моя думка, і думка всіх абсолютно виробників, що єдиний правильний вихід — повністю застосувати знижену ставку ПДВ для усього ланцюга до кінцевого споживача. Це стабілізує ринок, виведе його з тіні, а ціни на поличці для споживача знизяться і ми зможемо навантажувати наше виробництво, вирощувати більше продукції».

Асоціація виробників молока також наполягає на продовженні реформи щодо зменшення ставки ПДВ до 14% на весь ланцюг виробництва молочної продукції. Це забезпечить бізнес достатніми умовами праці, а громадян — доступністю харчових продуктів.

«Найбільша аграрна країна Європи зараз має таку ситуацію, коли продукти харчування виявляються недоступними для її громадян. Зокрема, за даними Держстату за підсумками 2020-го року, витрати громадян на продукти харчування складають 47%. Це близько до критичної межі 60% (за українським законодавством). Відповідно, Україна має рухатися у напрямку зменшення податкового навантаження, особливо на соціально значущі товари. Наразі перший етап уже було зроблено — знижена ставка ПДВ для виробників сировини», — наголосив Володимир Андрієць, аналітик Асоціації виробників молока.

Нова програма допомоги малим агровиробникам передбачає фінансування за рахунок бюджетної підтримки Європейського Союзу на загальну суму понад 1,5 млрд грн (50 млн євро). У Державному аграрному реєстрі триває прийом заявок від сільгоспвиробників.

За умовами програми безповоротну допомогу зможуть отримати аграрії, які обробляють від 1 до 120 га сільськогосподарських угідь або утримують від 3 до 100 корів. Розподіл підтримки відбуватиметься лише онлайн через Державний аграрний реєстр.

Зареєстровані у ДАР фермерські господарства та інші виробники сільськогосподарської продукції, що відповідають критеріям програми, зможуть отримати безповоротну допомогу в розмірі:

• 3100 грн на один гектар оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення(але не більше 372 тис. грн);
• 5300 грн на кожну корову, яка перебуває у власності отримувача(але не більше 530 тис. грн).

Микола Сольський, міністр аграрної політики та продовольства України, зазначив, що малі сільгоспвиробники зможуть скористатися підтримкою Євросоюзу, щоб вже цієї осені розпочати посівну, закупити корми, відремонтувати техніку тощо. Зі свого боку Мінагрополітики створило всі умови для швидкої та безпечної виплати цієї допомоги. Прийом заявок відбувається онлайн через Державний аграрний реєстр. Процес прийняття рішень є простим і прозорим. Водночас міністерство працює над розширенням програм підтримки в Державному аграрному реєстрі, тому закликаю всіх сільгоспвиробників реєструватися в системі та слідкувати за оновленнями.

Керівник відділу співробітництва Представництва ЄС в Україні Фредерік Куне підкреслив, що за їхніми оцінками, внаслідок спровокованої росією загарбницької війни проти України наші аграрії втратили значну частину посівів озимих.

«Дрібні сільгоспвиробники, які є основним джерелом продовольчої безпеки країни та основними виробниками продукції для внутрішнього споживання, постраждали найбільше. Тому в межах останнього пакету бюджетної підтримки, виділеного ЄС Україні в липні цього року, малі фермери отримають екстренну підтримку в розмірі 50 млн євро», — зауважив він.

Для довідки: розроблена програма підтримки відповідає найкращим європейським практикам, зокрема поширеному у ЄС механізму виробничих грантів (Production Grant Scheme, PSG). Український державний фонд підтримки фермерських господарств є відповідальним за опрацювання заявок за програмою та прийняття рішень за ними. Дія програми поширюється на усю Україну, окрім територій, які включені до переліку громад, що розташовані в районі проведення бойових дій, або які перебувають у тимчасовій окупації чи оточенні, затвердженого Мінреінтеграції.

Щоб подати заявку на участь у програмі підтримки, сільгоспвиробник має пройти реєстрацію у Державному аграрному реєстрі на платформі dar.gov.ua, перевірити усі офіційні дані про себе і свою діяльність, які автоматично підвантажаться з державних ресурсів, додати інформацію про свою діяльність, заповнити форму заявки онлайн та підписати її електронним цифровим ключем.

agroportal.ua

Про це розповів Роман Пограничний, експерт Університету Пердью (США), один із розробників опитувальника під час семінару «Африканська чума свиней — транскордонне захворювання». Організатори події — Асоціація «Свинарі України» та Університет Пердью.

«Тепер господарства, які хочуть перевірити рівень своєї біобезпеки, зможуть зробити це он-лайн, лише у кілька кліків. Опитувальник розроблений на основі аудитів свиногосподарств, які ми проводили разом з Асоціацією «Свинарі України» у травні цього року. Працювали над його створення експерти нашого університету (Університет Пердью, США) та фахівці АСУ. Він містить питання щодо транспортування, гігієни персоналу, закупівлі тварин, дезінфекції, кормів тощо. Тобто всі аспекти, що стосуються біобезпеки», — зазначив пан Пограничний.

В АСУ додали, — «Відповіді будуть „так/ні“ й оцінюватимуться балами, чим вищий — тим краще, це означатиме, що біобезпека на доброму рівні. Наразі опитувальник ще доопрацьовується та найближчим часом він з’явиться у доступі. Анкета буде презентована двома мовами — українською та англійською».

Семінар «Африканська чума свиней — транскордонне захворювання» відбувся 18 та 20 вересня у Києві та Харкові. До участі у подіях долучилися кращі міжнародні та українські експерти, виробники та представники Держпродспоживслужби. 

pigua.info

Китай збільшив обсяги експорту американської кукурудзи та сої, щоб зменшити ризики нестачі продовольства внаслідок війни росії в Україні та зменшення врожаю в Південній Америці.

«Протягом грудня минулого року США експортували до Китаю продукції сільського господарства на $34 млрд, що менше заявленої цілі — $40 млрд. Хоча обидві країни говорять про продовження угоди, очікується, що Китай буде купувати більше американських продуктів, щоб забезпечити необхідне постачання зерна на тлі обмежених світових запасів», — про це йдеться у матеріалі Bloomberg.  

Росія та Україна є одними з найбільших експортерів таких основних зернових як пшениця та кукурудза, а також рослинних олій. Оскільки поставки з двох країн практично зупиняються, ціни на багато сільськогосподарських товарів різко зросли. Китай в свою чергу є основним покупцем кукурудзи та ячменю з України, а також соняшникової олії.

Базові ф’ючерси на сою залишалися стабільними в Чикаго після стрибка на 2,2% у четвер (3 березня). Кукурудза збільшила приріст до найвищого рівня з 2012 року. 

«Ситуація з постачанням соєвих бобів у Китаї зараз дуже складна, і соєві боби з Тихоокеанського північно-західного регіону були б найшвидшим варіантом для поставок», — говорить співзасновник і директор з маркетингових досліджень Sitonia Consulting, розташованої в Китаї, Дарін Фрідріхс.

Перспективи рекордного врожаю сої в Бразилії цього року були зруйновані погодними проблемами. Українську кукурудзу зазвичай сіють у квітні та травні, і руйнування в результаті війни, нестача працівників та хаос навколо транспорту та логістики можуть поставити ці культури під загрозу.

Бразилія, зазвичай третій або четвертий за величиною експортер кукурудзи, намагається поповнити виснажені запаси після меншого, ніж очікувалося, другого врожаю кукурудзи в травні минулого року. Міністерство сільського господарства США знизило оцінку врожаю кукурудзи в Бразилії до 114 млн т з початкової оцінки в 118 млн т.

«Продовольча безпека є найважливішим пріоритетом для Пекіна, оскільки імпорт кукурудзи, сої та пшениці в країну зріс до рекордних рівнів», — зазначається у матеріалі. 

agroportal.ua