Світові лідери з виробництва та експорту птиці

З метою підвищення обізнаності власників великої рогатої худоби (ВРХ) про заразний вузликовий дерматит (ЗВД) Держпродспоживслужба ініціювала розробку відповідної друкованої інформаційної продукції про це захворювання, шляхи його поширення та профілактики.

Такі інформаційні флаєри були розроблені та виготовлені у співпраці із швейцарсько-українським проектом з безпечності молока із залученням національних і міжнародних експертів та передані головним управлінням Держпродспоживслужби в областях та м.Києві для їх розповсюдження серед населення.

Усього надруковано та передано в регіони 30 тисяч примірників.

Зважаючи на несприятливу епізоотичну ситуацію щодо заразного вузликового дерматиту великої рогатої худоби у сусідніх країнах та появу комах із настанням теплої пори року, ризик появи ЗВД в Україні різко виріс.

ЗВД призводить до великих економічних збитків, оскільки викликає пожиттєве зниження продуктивності тварини, погіршує якість шкіряної сировини. Смертність при ЗВД становить близько 10%. Вірус ЗВД передається через укуси комах, пошкодження шкіри, слину, виділення з носа, молоко, сперму. Значне поширення хвороби пов’язане з переміщенням тварин. Збудник захворювання може також поширюватися через заражені корми, воду, обладнання та інвентар.

Спалахи хвороби ЗВД були зафіксованими у Туреччині, Болгарії, Греції, Македонії, Грузії і Росії, тому Україна перебуває у зоні небезпеки появи захворювання. Надзвичайно важливо, щоб власники ВРХ були інформовані про ЗВД, розуміли небезпеку, способи попередження хвороби, а також знали, як діяти у разі підозри на появу захворювання.

Держпродспоживслужба

Вторгнення російських військ в Україну призвело до порушення традиційних шляхів експорту української продукції, зокрема, з використанням морського та авіаційного транспорту.

За результатами перемовин Держпродспоживслужби з компетентними органами країн-членів ЄС та Європейською Комісією відбулися певні зміни в умовах транзиту продукції через ЄС.

На сьогоднішній день переміщення експортних вантажів з українських потужностей в режимі транзиту здійснюється автомобільним та залізничним сполученням через визначені пункти пропуску.

До транзиту по території країн-членів ЄС допускаються вантажі з продуктами, які походять з країн або їх окремих територій, з яких дозволяється ввезення до ЄС продуктів, та сертифікатом для ввезення продуктів в ЄС (форми відповідних офіційних сертифікатів затверджені Регламентом (ЄС) № 2020/2235). 

Для сертифікації підконтрольних вантажів для транзиту через ЄС необхідно використовувати форми сертифікатів, опубліковані на вебпорталі Держпродспоживслужби за посиланням.

Разом з тим, звертаємо увагу, що законодавство ЄС, а саме Регламент (ЄС) № 2019/2124 встановлює порядок здійснення контролю транзиту продуктів з однієї третьої країни в іншу третю країну, що здійснюється через територію країни-члена ЄС. При цьому, вантажі з продуктами тваринного походження мають відповідати вимогам щодо здоров’я тварин, які сертифікуються у відповідних формах на транзит. 

Спеціальні умови транзиту. 

Додатково до основних пунктів пропуску на державному кордоні з Республікою Польща та Румунією встановлено тимчасові пункти контролю для залізничного сполучення, які діють виключно для транзитних вантажів тваринного походження – Медика (Шегені) та Вікшани (Вадул-Сірет) відповідно.

Таким чином, транзит продуктів тваринного походження до третіх країн (за межі ЄС) можливий для категорій товарів, які авторизовані на екпорт до ЄС як з схвалених, так і неавторизованих потужностей за умови дотримання вимог щодо здоров’я відповідних форм сертифікатів.

Щодо категорій вантажів, які не дозволені на екпорт до ЄС (яловичина, свинина, м’ясні продукти, живі тварини, тощо), а відповідно які і не можуть експортуватися в режимі транзиту через ЄС – тривають консультації Європейською Комісією щодо певних категорій та транзитних умов з точки зору діючих в ЄС правил щодо здоров’я тварин, про результами будемо інформувати.

dpss.gov.ua

Президент США Дональд Трамп і голова КНР Сі Цзіньпін домовилися не вводити нових взаємних торгових мит з 1 січня 2019 року.

У Білому домі заявили, що США призупинять на 90 днів рішення підвищити мита з 10 до 25%, а Китай у відповідь закупить «значний обсяг» американської сільськогосподарської, енергетичної та промислової продукції. Дональд Трамп і Сі Цзіньпін домовилися про це на саміті G20 в Аргентині на зустрічі, що тривала понад дві години.

Поки діятиме мораторій, країни продовжать переговори, але, якщо Китай і США за цей час не досягнуть угоди, то китайський експорт обкладуть підвищеними податками.

США і Китай в останні місяці знаходяться в стані економічного конфлікту. Президент США Дональд Трамп з липня підписав кілька указів про введення мит на імпорт китайських товарів — в цілому на 250 млрд доларів. Китай у відповідь ввів мита на 110 млрд доларів.

PigUA.info за матеріалами meduza.io

Серед пріоритетів Мінагрополітики є стимулювання фермерського руху та створення успішної моделі господарювання в Україні — формування ефективного та соціально відповідального власника на селі. Для розвитку фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації на 2018 рік передбачається суттєва державна підтримка у розмірі 1 млрд грн. Про це повідомив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Віктор Шеремета у прямому ефірі на одному з українських радіо.

«Серед пріоритетних завдань міністерства — створення в Україні фермерської моделі господарювання, використовуючи успішний європейський досвід. На сьогодні в нашій державі функціонує більше 34 тисяч фермерських господарств, які реалізують свою продукцію на внутрішньому та зовнішньому ринках, але у перспективі їх може стати півмільйона», — зауважив Віктор Шеремета.

За словами заступника Міністра, допомогою у реалізації цього завдання може стати державна підтримка. Так, у 2018 році на розвиток фермерських господарств та сільськогосподарської кооперації заплановано 1 млрд грн. Також аграрії зможуть скористатися підтримкою в рамках програми розвитку галузі тваринництва, на яку передбачено 4 млрд грн. Основний акцент буде зроблено на будівництво нових та реконструкцію тваринницьких комплексів, в тому числі ВРХ. Також серед напрямів підтримки — здешевлення кредитних ресурсів, підтримка розвитку галузі скотарства, підвищення генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин.

Ще майже 1 млрд грн заплановано на програму часткової компенсації вартості с.-г. техніки та обладнання українського виробництва. 300 млн гривень — на підтримку галузі садівництва, виноградарства та хмелярства.

Крім того, заступник Міністра зосередив увагу на питанні закупівлі молока другого ґатунку у населення. Він наголосив, що жодних санітарних обмежень на прийом молока у населення не вводилося.

«Молоко як приймалося у населення, так і буде прийматися надалі. З іншого боку, ми прагнемо, щоб якість молока підвищувалась і наші виробники отримували більше. Тому звертаємо їх увагу на дотримуванні нескладних правил гігієни персоналу та тварин, а також покращенні умов виробництва. Розуміючи, що для удосконалення виробництва необхідні кошти, на 2018 рік запланована значна фінансова підтримка від держави», — підкреслив Віктор Шеремета.

Прес-служба Мінагрополітики