Змінено умови транзиту продукції тваринного походження через ЄС

Індекс продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) — це показник зміни за місяць міжнародних цін на кошик продовольчих сировинних товарів. Чергове оновлення індексів вийшло 6 липня.

У червні 2017 року середнє значення Індексу продовольчих цін ФАО (ІПЦФ) склало 175,2 пункту, що на 2,5 пункту (1,4%) вище травневих значень і на 11 пунктів (7%) вище рівня травня минулого року. Таким чином, в червні зростання ІПЦФ продовжилося вже другий місяць поспіль. Це зростання було пов'язане з відносно значним збільшенням цін на молочну продукцію та зернові. Котирування м'яса також зміцнилися, в той час як ціни на цукор і рослинні олії впали.

Середнє значення Індексу цін ФАО на молочну продукцію в червні склало 209 пунктів, що на 15,9 пункту (8,3%) вище травневого рівня. Таким чином, значення індексу наближається до максимальних рівнів останніх трьох років, хоча воно все ще на 24% нижче рекордного значення лютого 2014 року.

Зафіксовано зростання цін на всі види молочної продукції, що входить в даний індекс, при цьому найбільше зросли котирування вершкового масла, які збільшилися на 51,2 пункту (14,1%) в порівнянні з травневими показниками і досягли максимального історичного рівня.

До значного зростання цін на вершкове масло, сири і сухе знежирене молоко призвело скорочення експортних запасів молочної продукції в основних країнах-виробниках; ціни на незбиране сухе молоко також зміцнилися.

Середнє значення Індексу цін ФАО на м'ясо склало в червні 175,2 пункту, що на 3,2 пункту (1,8%) вище його травневого значення, а помірне зростання триває вже шостий місяць поспіль. Обмежена експортна пропозиція в Океанії, а також високий попит призвели до зміцнення цін на яловичину і баранину в червні, в той час як значний імпортний попит допоміг підтримати ціни на свинину. У той же час на котируваннях м'яса птиці продовжують позначатися побоювання в зв'язку з поширенням пташиного грипу в Європі, Азії та Африці.

Індекс цін ФАО на продовольство

milkua.info за матеріалами fao.org

Десять показників для вимірювання кормової цінності на фермі становлять: розмір часток зерна, розмір фракцій грубого корму, ферментація силосу, конверсія корму, перевірка азоту сечовини в молоці (АСМ), оцінка балу гною, оцінка вмісту крохмалю в гної, бал локомоції та бал вгодованості.

Використовуючи цю інформацію, можна збалансувати раціон так, щоб корова більш ефективно перетравлювала та засвоювала корм та отримувати з цього додатковий прибуток.

Вчені Університету штату Іллінойс стверджують, що ці інструменти допомагають ідентифікувати поживні речовини, які проходять транзитом і не засвоюються коровою. В такому разі, радять вчені, варто звернути увагу на розмір часток концентратів, згодовувати захищений метіонін та лізин, а також ретельно відслідковувати рівень АСМ. Бал локомоції варто перевіряти через те, що коли корова кульгава, то втрачається продуктивність.

milkUa.Info за матеріалами Hoard's

У першому півріччі Україна експортувала молочної продукції на 116,2 млн дол., що на 25% менше, ніж у минулому році, при цьому загальний імпорт зріс на 160%, до 140,5 млн дол., а негативне торгове  сальдо вже перевалило за 24 млн дол.

Левову частку втрат забезпечує падіння по ключових експортних позиціях ― молоку та вершках згущених — мінус 36%, до 29,8 млн дол. та маслу вершковому ― мінус 43%, до 26,5 млн дол., порівняно з попереднім роком. Фактичні втрати від падіння всього експорту за півроку складають 38,9 млн дол, а з них втрати від скорочення експорту масла та сухого молока разом ― 36,7 млн дол.

Основними покупцями українського масла є Азербайджан, Молдова, Грузія, Казахстан та Вірменія, а групи сухого і згущеного молока ― Ізраїль, Грузія, Молдова, Вірменія, Азербайджан.

Суттєвого скорочення зазнала експортна торгівля і іншими молочними продуктами, зокрема молоком та вершками незгущеними ― на 22,8% (до 6,8 млн дол.), молочнокислою продукцією ― на 22,3% (до 3,9 млн дол.) та сирами ― на 17,1% (до 9,8 млн дол.).

Нарешті за півроку країна вийшла до позитивних показників експорту по деяким товарам, а це молочна сироватка, торгівля якою на початку року була в глибоких «мінусах» нині демонструє незначне нарощування ― +0,3%, до 10,7 млн, дол. Більш стійке нарощування показує експорт морозива, який зріс у поточному році на 6,1%, до 9,8 млн дол. А от найкращу динаміку росту показує експорт казеїну, який зріс на 14,2%, до 18,8 млн дол. і за рахунок високої вартості хоч якось компенсує інші втрати.

Компенсувати є що, і навіть більше, оскільки крім падіння експорту в Україні вже другий рік поспіль відбувається просто шалене зростання імпорту молочної продукції, яке набуло ознак економічної загрози для національної галузі. Найбільш динамічно у нинішньому році зростає імпорт вершкового масла, який в грошовому вираженні зріс на 670%, а загальна сума купленого товару за півроку складає 26,4 млн дол. Це друге місце у структурі українського імпорту ― 19%. Перше місце традиційно і впевнено посідає імпорт сиру з масовою часткою 65%. Нарощування його імпорту дещо сповільнилося, проте все ще вимірюється тризначною величиною — +129% на загальну суму 90,8 млн дол. Основними країнами-продавцями сиру в Україну є Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди, та Італія, а масла ― Польща, Нідерланди, Німеччина та Франція.

Викликає тривогу зростання імпорту і інших молочних товарів, зокрема групи молока та вершків незгущених ― +399%, до 5,5 млн дол., казеїну ― +375%, до 0,6 млн дол., молока та вершків згущених ― +187%, до 5,6 млн дол., морозива ― +115%, до 2,9 млн дол., кисломолочних продуктів ― +42%, до 6 млн дол., сирватки ― +28%, до 2,6 млн дол.

Основними країнами-контрагентами загального товарообігу зовнішньої торгівлі молочними товарами є Польща (66,4 млн дол.), Німеччина (20,8 млн дол.), Нідерланди (11,9 млн дол.)та Франція (10.1 млн дол.). Зовнішньоторговельне сальдо з цими країнами має від'ємний баланс, оскільки всі вони є нетто-експортерами на українському ринку.

Суттєве падіння експорту молочної продукції почалось ще в минулому році, що було зумовлене як дефіцитом молока, а також падінням світових цін, зокрема на масло. У нинішньому ж році, по суті, до цих же проблем додалось падіння глобального попиту внаслідок загальносвітових обмежень. Синхронно з падінням експорту відбулося стрімке зростання імпорту з європейських країн чому посприяло тотальне взаємне зниження ввізного мита на товари за умовами договору про зону вільної торгівлі Україна-ЄС. При цьому передбачені квоти виявилися не на боці нашого ринку. Відтак, наразі вже гостро стоїть питання проведення розслідувань та впровадження мір по захисту національних виробників від зростаючого імпорту.

Аналітичний відділ АВМ

Україна може наростити експорт нетелів голштинської породи на 20%, та експортувати понад 5 000 тварин щороку без втрат для українського ринку.

Про це повідомив голова Української голштинської асоціації Ігор Присяжнюк.

«Нині в Україні статус племінних мають близько 20 000 голів голштинської породи. З них щороку експортується, переважно в азійські країни, близько 1 500 голів. Тобто ми експортуємо близько 8%. Проте ми маємо значно більший експортний потенціал і можемо наростити поставки ще на 20%. Для цього потрібно прийняти сучасний закон „Про племінні ресурси“. Україна, одна з небагатьох країн пострадянського простору, де племінний статус надається господарствам. Це при тому що увесь цивілізований світ надає племінний статус окремій тварині».

Адже, за словами експерта, насправді 80% ВРХ голштинської породи в Україні є чистокровними. Проте через те, що статус «племінних» отримують господарства, а не конкретні тварини, деякі власники маленьких ферм не можуть отримати статус племінних, а отже і втрачають експортні можливості.

«Галузі необхідні зміни в законодавстві. Зараз отримати статус племінних можуть лише господарства, які мають мінімум 100 голів чистокровних голштинів. Плюс, через бюрократичну тяганину, дуже важко отримати та підтримувати цей статус. Тому потрібен новий закон «Про племінну справу у тваринництві», який дозволить отримати статус «племінної» індивідуально на тварину. А маючи можливість отримати статус індивідуально кожній тварині невеличкі господарства теж зможуть експортувати. Варто підкреслити, що цінова різниця між племінними і не племінними тваринами + 40% вартості.

avm